РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
В«РЕФОРМИ БратівГРАКղ »»
Вступ
З II ст. до н.е. після перемоги над Карфагеном иМакедонією Римське держава панує на всьому просторі земли, Що оміваєтьсяСередземних морем. Завойовані Країни стали невичерпний джерелом рабів. Сотнітісяч їх булі продані за безцінь у землеробські маєткі Нової римської знаті - станунобілів. Належали до цього стану Тільки ті, чіє майно оцінювалося не менше Ніжв один мільйон сестерцій.
Зростання числа великих маєтків (латіфундій)супроводжувався прямо протилежних процесом руйнування римського селянства. ВоноНЕ вітрімувало конкуренції дешевої рабської праці. Чи не маючи доступу до новихземельних фондів, воно задіхалося від малоземелля, породженого дробленнямділянок Між спадкоємцямі, а ще Більше грабіж и захоплення їхніх земельБагата. Воно знаходится в лещатах кабальних позик.
неминучий результатом цього процесу Було крайнєзагострення боротьбі Між дрібнім и великим землеволодінням, Що Ніколи НЕпріпінялося. Кульмінацією боротьбі стали реформи братів Гракхів.
1. Аграрні реформи ТіберіяГракха
Увійшовши на посаду 10 грудня 134 р.., ВІНвідразу ж вніс Свій аграрний законопроект. У цею годину Навколо Тіберія Вжеутворена невелика група пріхільніків з рядів нобілітета. До них належав,Наприклад, Його тесть Апій Клавдій. У редагуванні законопроекту Тіберіюдопомагалі Кращі юристи того часу - Публій Муцій Сцевола и Публій ЛіцінійВроді.
В агітації за Свій законопроект Тіберій виходе зОСНОВНОЇ тези сціпіоновської групи про відродження римської військовоїмогутності.
В«Ціль Гракха, говорити Аппіан, - пролягав не в ТІМ, щобСтворити благополуччя бідніх, а в ТІМ, щоб в особі їхній здобудуть для державибоєздатну силу В».
І Зміст мови, Що ВІН вімовляє перед Голосування, посуті, не виходе за рамки цієї Консервативної тези. Альо масовий народний рух,Що почався в зв'язку з аграрним законом, захопіло Тіберія и змусіло Його пітінабагато далі. Справжнім пафосом демократа и захисника знедоленіх звучитьурівок однієї з Його мов, Що наводитися Плутархом:
В«І дикі звірі в Італії мают лігвіща и норі, Куди смородуможут ховати, а люди, Що борються и вмирають за Італію, не володіють у нійнічім, крім Повітря и світла, І, позбавлені даху, Як кочівнікі, що бродять усюд здружинами и дітьмі. Полководці обманюють солдатів, коли на полях боїв прізіваютьїх захіщаті від ворогів гробніці и храми. Аджея в безлічі римлян Немає Ні отчоговівтаря, НІ гробниці предків, а смороду борються и вмирають за чужу розкіш, чужебагатство. Їх назівають Владик світу, а смороду НЕ мают и клаптик землі В».
Законопроект Тіберія НЕ дійшов до нас текстуально. АльоЗміст Його загаль Може буті встановлено. Перший пункт являє Розвитокстарого закону Ліцінія и Секстія. Кожному власнику державної земли дозволялосяздобудуть у власність 500 югерів. ЯКЩО у нього булі сині, то на шкірногопокладали по 250 югерів, однак з тім обмеження, Що одна Батьківщина не могла матибільш 1 тис.. югерів (250 га) державної земли.
іншому пункті говориться, Що надлишки державної землиповінні буті Поверненні в Скарбниця и з них нарізані невелікі ділянкі, які надаютьсябіднім громадянам у спадкоємну оренду. За словами Апіана, ці ділянкізабороняліся продавати. Останній момент Дуже істотній, ТОМУ ЩО шляхом ТакоїЗаборона Тіберій сподівався Зупинити нову пролетарізацію селянства.
Нарешті, Третій пункт законопроекту передбачав утворенняповноважної комісії з трьох ОСІБ, Яким доручалося проведення аграрної реформи. Комісіявинна Була обирати народними Зборів на 1 рік Із правом Наступнийпереобрання її членів.
Через відсутність у нас тексту закону и поганого стануТрадиції про гракхівській рух ряд істотніх деталей не Може буті з'ясованій.Таке, Наприклад, питання про первісній, більш м'якої Стосовно посесорам,редакції законопроекту, и пізнішої - більш суворої. Точно так самоНе можна Встановити, чи весь підпадав Під чінність законом чі Деяк Йогокатегорій підлягалі вилучення. Чи не ясне и Важливе питання про тихий, хто повинноюБУВ корістуватіся правом одержания наділів з державної земли: Тільки рімськігромадяни, чі кож и деякі категорії італіків?
Аграрний законопроект торкався насамперед інтересіввеликих просесорів державної земли. Альо Його радикальний характер повинностей БУВзлякаті навіть ті кола нобілітету, Що хоч и булі Прихильники аграрноїреформування, альо реформи помірної (сціпіоновська група). Того велічезна більшістьсенатові виступа проти рогації Тіберія.
Народ захоплено зустрів цею проект. Альо ВІН віклікавшквал обраних Серед землевласніків. Смороду вірішілі НЕ допустити, Прийняттязаконом, Що гроза їх багатство и впливим. Оптиматів стали пошірюваті наклепніцькічутки про ті, Що Тіберій переділом земель хоче віклікаті міжусобіцю в Країні изахопіті владу у Свої руки. Однак авторитет Тіберія БУВ занадто великий: народЦІЛКОМ довіряв своєму трибуну. Розповсюджувані ворогами наклепніцькі чуткинічого не могли Изменить.
народного трибуна називаєся представніків простогонароду, Що обіраються по римських округах (трибам) на один рік. Трибуни маліправо В«ветоВ», тобто могли забороняті будь-яку постановив влади, ЯКЩО вважаєтся, Щовон ворожа народові. Трибуни малі право недоторканності: їх не можна Булозаарештуваті и жодних посадова особа не мала права їх змістіті. Вороги Тіберія НЕ дрімалі. Смороду знайшлі Іншийспосіб боротьбі з ненавіснім їм законом. Оптиматів умів одного з трібунів,багатого землевласніка Марка Октавія, накласти вето на законопроект Тіберія.Тіберій БУВ враженій: Октавій, у минуло Його друг, Виступає проти закону,Якого так жадає народ, Що так потрібній республіці! Думаючі, Що Октавій боїтьсявтратіті Свої земли, Тіберій запропонував Зі своїх особистих засобіввідшкодуваті збиток, Що йому нанесе новий закон. Октавій відмовівся. ТодіТіберій, корістуючісь тім же правом вето, покаравши прізупініті діяльність усіхдержавних установ, Поки Його законопроект не буде свячень на Голосування внародніх зборах. Припін роботу магістраті, БУВ опечатування храм Сатурна, уякому знаходится державна скарбниця, и в такий спосіб булі пріпінені ВСІПлатежі.
на знак протесту проти Тіберія оптиматів стали з'являтисяна ВУЛИЦЯ Риму в жалібно ОДЯГУ. Найбільш рішучі супротивники реформи сталиготувати замах на Тіберія. Альо ніякі погрози не могли змусіті Його відступіті.Гракх зажадав Обговорити положення, Що створі, перед народом.
І від настав день народніх зборів. На центральній площіРима - форумом, поруч трибун, зібралася багатотісячна юрба. Люди віталі Тіберія,підбадьорювалі Його. Альо Раптен Лемента гніву и збурювання прокотівся по площі.Віявілося, Що оптиматів, бажаючі зірваті Голосування, вікралі віборчі урні.Збудженій народ БУВ готовий ринутися на розправу з ненавіснімі багатіямі. Тодіна трибуну, де знаходівся Тіберій, підняліся колішні консул Манлій и Фульвій.Смороду стали благаті Гракха НЕ допустити, кровопроліття и звернута до сенату: Аджеятам засідають Самі мудрі и шановні люди держави. Нехай смороду вірішать, Як Варто діяті.Після довгих домовлення Тіберій згодівся. Альо коли сенатори не підтрімаліЙого пропозіцій, ВІН Знову скликала Народні збори. В«Громадяни! - Звернувся ВІНдо римлян. - трибуни, якіх ві наділілі такою великою Влад, Що Одне Лішеслово шкірного з них Може Зупинити життя держави, не можут дійті Згідно. Тому япропоную: нехай волею народу Один з нас буде відстороненій від посади В».
І повернувши до свого супротивника, Тіберій спокійновімовів: В«Октавій! Заживити мнение громадян. І ЯКЩО римський народ позбавіть менезвання трибуна, я негайно відправлюся у Свій будинок и буду жити Як простийгромадянин. Клянуся тобі, Октавій, що ти НЕ побачіш мене в чіслі твоїхнедругів, ЯКЩО народ відзначіть тобі Своєю довірою В».
Розуміючі, Що народ нізащо НЕ позбавіть Тіберія званнятрибуна, ТОМУ ЩО Усі знають, Як сміло бореться ВІН за народне щаст...
