ДИПЛОМНА РОБОТА
з курсу В«ІсторіяВ»
по темі: В«Режим санаціїВ»
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК РЕЖИМУ САНАЦІЇ
1.1 Характеристики режиму санації Пілсудського
1.2 Економічне та політичне становище Польщі в 1926-1935рр.
2. РЕЖИМ САНАЦІЇ БЕЗ Пілсудського
2.1 Внутрішньополітичне та економічне становище в Польщі в1935-1939 рр.. Військово-технічна модернізація армії
2.2 Зовнішня політика Польщі в 1935-1939 рр.
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЯ
I. Основніджерела
II. Дослідження та статті
ВСТУП
Актуальність теми. 12 травня 1926 влада в Польщі вВнаслідок В«триденної громадянської війниВ» була захоплена диктатором ЮзефомПілсудським. Урядом Пілсудського була прийнята так звана В«програмасанації В», яка була повинна вивести Польщу з кризи. Програма санації повинна булазабезпечити Польщі економічну стабілізацію, але одночасно означала перехідвід демократії до авторитаризму.
Навесні 1927 року,виступаючи в польському сеймі, маршал Пілсудський заявив про неприпустимістьВ«Некерованої демократіїВ», яка, за словами маршала, схильна до В«переродженняв анархію В». Таким чином, маршал Пілсудський винайшов термін, який нині дужепопулярний в Росії початку 21 століття. Історичний досвід В«керованих демократійВ»,серед яких саме дітище Пілсудського пропонує широкий набір асоціацій іпаралелей представляє великий інтерес для аналізу і вивчення. В першу чергу,найбільш цікавою представляється трактування режиму санації з точки зорутого, до якого строю він належить.
Після смерті Пілсудськогов 1935 році програма санації в тій чи іншій мірі продовжувала реалізовуватисяаж до вересня 1939 року, коли Польща припинило своє існування яксамостійну державу. Звідси випливає виділення хронологічних рамокдослідження режиму санації - з травня 1926 року, коли цей режим санації бувпроголошений, до вересня 1939 року. При цьому, оскільки після смертіПілсудського режим санації придбав нові риси і характеристики, в дослідженнінеобхідно виділити два підперіоди - режим санації при Пілсудського і після йогосмерті.
Джерельна база. Джерельної базоюдослідження є:
В·документи зовнішньоїполітики: радянсько-польські, радянсько-чехословацькі, радянсько-німецькі,німецько-польські договори, комюніке, декларації, документи міністерств закордоннихсправ цих країн;
В·законодавчіакти Другої Речі Посполитої (березнева Конституція 1921 р., квітнева Конституція 1934 р. [1];
В·мемуари ад'ютантамаршала Пілсудського М. Лепецький і генерала Війська Польського В. Андерса [2].
Періоду програми санаціїприсвячено досить багато робіт.
При вивченнірежиму санації в радянські роки історики приділяли увагу, перш за все,процесам класоутворення і боротьби класів, залишаючи в тіні іншіісторичні та політичні аспекти. Серед авторів того часу можна виділитиМ.А. Манусевіча, який є автором розділу, присвяченому режиму санації,у фундаментальній праці в 3-х томах з історії Польщі [3].Цей історик визначає режим санації як військово-фашистський. Відзначимо, однак,що дана точка зору відповідала загальноприйнятій в Радянському Союзі тогочасу В«сталінськоїВ» і В«КомінтернівськоїВ» історичної точки зору. У більшпізній час цей історик змінює думку і визначає даний режим яквійськово-авторитарний.
З кінця1980-х рр.. починається новий етап досліджень нової і новітньої зарубіжноїісторії, формуються нові підходи до дослідження, розширюється джерельнабаза, підвищується рівень наукових робіт. Все вищесказане має відношення і доперіоду санації в історії Польщі. Можна виділити, наприклад, такі роботи того часу, якпраці Іванова Ю., Лаціса О. [4], Парасадановой В.
Досить розробленадана тема і в польській історіографії. Дискусії на тему В«санація і фашизмВ»почалися серед польських істориків уже в 50-60-і роки. Заслуговують на увагу вцьому плані з'їзди польських істориків в 1958, 1964, 1969 і 1974 рр.., а такождискусії в зв'язку з підготовкою до друку 4 томи академічного видання В«ІсторіяПольщі В». Із сучасних робіт польських істориків виділимо фундаментальну працюМ. Тимовський [5], Згорняка М. [6],Дембскі З [7].
Крім історичних працьпри підготовці роботи використовувалися також такі види джерел якхронологічні джерела, мемуари і документи особистого користування.
Методологіядослідження . Припроведенні дослідження використовувалися аналітичні методи. При проведенніаналізу та узагальнення теоретичного матеріалу застосовувалися методи зіставлення,структурно-функціонального аналізу, єдності історичного та логічного.
Наукова новизна дослідження полягає всистематизації оцінок режиму санації в його різні періоди, і видача висновкупро його типології та належності до певного політичного режиму.
Цілі, завдання,практична значущість. У теж час актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовиливибір теми дипломної роботи, її мету та завдання. Мета дипломної роботиполягає в тому, щоб проаналізувати типологію та характеристику усталеногоу Польщі режиму. Сутність досліджуваних проблем зажадала рішення наступноговстановленого комплексу завдань:
1) виявити основні етапирежиму санації;
2) проаналізуватиосновні риси режиму санації як політичного режиму і виявити його приналежністьдо певного виду політичного режиму;
3) проаналізуватиекономічне становище Польщі в період режиму санації, виявити ступіньоздоровлення та розвитку польської економіки того часу;
4) проаналізуватиособливості внутрішньої та зовнішньої політики Польщі, того часу і, особливо,відносини з Росією і Німеччиною в даний період.
Практичназначимість дослідженняполягає в тому, що дана робота може бути використана при проведенніспеціальних навчальних курсів з новітньої історії зарубіжних країн в середніхнавчальних закладах.
Об'єкт і предметдослідження. Об'єктомдослідження даної роботи є історія Польщі часів періоду санації.Предмет дослідження - режим санації та його історичні характеристики.
Дипломнаробота складається з вступу, двох розділів, висновків і списку використанихджерел.
1.ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК РЕЖИМУ САНАЦІЇ
1.1Характеристики режиму санації Пілсудського
Одинз найбільш часто експлуатувалися елементів В«білоїВ» легенди Пілсудськогополягав у твердженні, що він нібито ніколи не мав диктаторськихнамірів. В«Після перевороту, - писав ВладіславПобуг-Малиновський, - Маршалне думав про диктатуру. Навпаки, він втиснув польську життя в рамки чинногодо тих пір формального права, вірніше, зберіг її в цих рамках В». Зовні, поПринаймні, у другій своїй частині, ця заява відповідало істині.Пілсудський справді старався, щоб життя країни якомога швидше повернуласяна рейки легалізму. Але це він робив зовсім не через відразу до диктатури ісимпатій до правопорядку, а чітко слідуючи своїм політичним інтересам.
Більшість істориків ігосударствоведов характеризують режим санації Пілсудського як авторитарнийрежим. На відміну від емоційних оцінок, властивих публіцистиці, сучаснедержавознавство використовує поняття В«авторитаризмВ» і В«тоталітаризмВ»стосовно до аналітичним конструкціям, кожній з яких відповідаєрізна ступінь домінування авторитарних принципів організаціївладно-політичних відносин. Так, абсолютне переважання цих тенденцій,коли держава фактично повністю В«поглинаєВ» громадянське суспільство,безмежно втручаючись не тільки в інші галузі соціальної дійсності,але і в приватне життя громадян, є відмінною рисою тоталітарного режиму.
Поняття В«тоталітаризмВ» (від лат. totalis- Весь, цілий, повний) було вперше використано в 1920-ті р.р. італійськимилібералами Дж. Амендола і П. Габеттідля характеристики диктатури Б. Муссоліні. Пізніше данийтермін застосовувався для розкриття сутності політичних режимів ф...
