Зміст
Введення
Глава I. Рабство в Стародавній Індії
В§ 1. Положення рабів уСтародавній Індії по В«Законам МануВ»
В§ 2. В«АртхашастраВ» проправах рабовласників і рабів
В§ 3. Даса і раб
Висновок
Джерела та література
Введення
Стародавня Індія це східна держава зі своєю специфікою іособливостями. Сьогодні безліч дослідників продовжують вивчати ДавнюІндію, т. к. є ще багато непізнаного. Рабство в Індії мало місце на основірозкладанні первіснообщинного ладу. Індійське рабство має свої особливості,як і інші стародавні держави, в цьому і полягатиме суть даноїроботи.
Мета роботи полягає в дослідженні рабства у стародавній Індії, аледля цього нам потрібно вирішити деякі завдання:
Г?Розглянутистановище рабів по В«Законам МануВ»;
Г?Розберемоправа рабовласників і рабів по В«АртхашастраВ»;
Г?Простежимосхожість і різницю термінів Дасаєв і раб.
У роботі використовуються документи В«Закони МануВ» [1],В«АртхашастраВ» [2]. В«3акон МануВ» - найбільшважливий з усіх давньоіндійських збірників законів - брахманських традицієювважається встановленням Ману. міфічного прабатька людей. Насправді жвони є результатом роботи однієї з брахманських наукових шкіл. Складанняцього збірника відбувалося протягом декількох століть, внаслідок чого в ньомупоряд з порівняно пізніми статтями є встановлення звичаєвого права,відрізняються надзвичайною старовиною. У дійшла до нас редакції збірникскладений близько початку нашої, ери.
В«Закони МануВ» не кодекс законів в сучасному сенсі слова, аскоріше збірник приписів благочестивому індійцеві у виконанні ним свого боргу- Громадського, релігійного і морального, - як він розумівся панівнимкласом, в ньому поряд з нормами звичаєвого права викладаються космогонія,державний устрій, кастова регламентація, санітарно-гігієнічніприписи і т. д. [3] В«АртхашастраВ»(Керівництво до практичної діяльності царя) політичний і економічнийтрактат, упорядником якого вважається Кау-тілья (Кауталья або Вішнагупта)головний радник Чандрагупти Маури (321-297 рр.. до н. е..). Нижче наводятьсядеякі важливі місця цього унікального джерела, що стосуються веденняцарського господарства, а також економічних і суспільних відносин в країні [4].У дослідженні цієї теми була використана і література, це: Енциклопедичний словник БрокгаузФ.А. і Ефрон І.А., [5] це, по-моєму, самийцікавий словник, в якому можна знайти багато корисного і цікавого. Історіянародів східної та центральної Азії з найдавніших часів і до наших днів [6],в цій літературі є короткі відомості про Індії на даний період.
Всесвітняісторія [7] не даєдокладного викладу теми, але ця література дає загальні відомості про досліджуваноїкраїні; Основні проблеми рабства у стародавній Індії. - Історія і культура древньоїІндії, Про деякі особливості рабства в Індії в епоху Маур'їв Ільїн Г. Ф. [8]з цих робіт можна почерпнути велику кількість інформації по донної темі,тому вони виконані на основі відомих джерел. Аналіз літературисвідчить, що поставлені завдання вирішуються, маючи достатньоінформації і відповідно, розкривається поставлена ​​мета роботи, тобтотема В«Рабство в Стародавній ІндіїВ».
Глава I . Рабство в Стародавній Індії
В§ 1.Положення рабів у Стародавній Індії по В«Законам МануВ»
В«Закони МануВ» - збірник приписів благочестивому індійцеві ввиконанні ним свого обов'язку - громадського,релігійного і морального. Рабам в законах відводиться своє місце, називають їхДасаєв. Природно, що в той період основним джерелом рабства, як і в іншихстародавніх державах. Є військовополонені та іншого роду захопленііноземці. А вже в першій статті Закону, Ману говорить, про різних шляхахі випадках поневолення: В«Захоплений під прапором,Дасаєв за зміст, народжений в будинку, куплений, подарований, який дістався поспадщину і Дасаєв в силу покарання - такі сім розрядів Дасаєв. В»[9]ця стаття визначає не тільки сім шляхів в рабство, але і ділить на розряди. Рабовласникмав безумовне право на потомство рабині, незалежно від того, хто бувфактичним батьком. Різноманітні життєві обставини вносили корективи вці основні положення: іноді рабів залучали у якості свідків у суді,їм часто дозволялося нагромаджувати матеріальні засоби, необхідні для сплативикупу, становище рабів значно різнилася в залежності від обставинпоневолення та ін Але все це мало місце і в інших країнах. Найбільш важливоюособливістю давньоіндійського рабства були відмінності в становищі рабів і вумовах їх звільнення, залежали від їх станово-кастового положення довтрати ними свободи. [10] В«Дружина,син і Дасаєв - троє вважаються не мають власності; чиї вони, того імайно, яке вони набувають В»;В« Брахманнехай впевнено користується речами, [отриманими] від шудри (Даси); так як у тогонемає ніякої власності, то його господар може взяти його майно. В»[11].Дуже зрозуміло і доступно в статтях йдеться про те, що раби могли матимайно, але господар міг ним розпоряджатися, як йому заманеться. У Законах Манувідводиться місце способам вирішення проблем таких, як борги і штрафи: В«Нехайборжник сплатить борг навіть роботою, якщо він рівною або нижчою касти, алеякщо більш високою, нехай віддає поступово. В»;В« Алемає касту кшатрія, вайш'ї і шудри, не який може сплатити штраф, нехай платить,що покладається, роботою; брахман хай платить помалу. В»[12]проаналізувавши ці дві статті, можна побачити особливі риси індійського рабства,тобто рабом міг бути людина з будь-якої касти по вище згаданих причин. Таким чином,раби між собою були не рівні і відносини складалися так само, як і в нерабської ситуації. Раби і рабовласники були двома полюсами, які визначалисоціальну структуру давньоіндійського суспільства. Між ними розташовувалися,тяжіючи до того чи іншого, решта соціальні верстви. Так, трудівники,втратили економічну самостійність або громадянські права і вимушеніпрацювати на інших, неминуче утворювали проміжні суспільніпрошарку, в тій чи іншій мірі примикають до класу рабів. ПроаналізувавшиЗакони Ману, як джерело, позначимо висновок, джерелами рабства, єзахоплення полонених, який найпоширеніший, а так само народжений рабом,подарований, куплений, в силу покарання та ін Майно раби мали, але їм мігвільно розпоряджатися рабовласник. Рабами ставали за борги і штрафи, аось відпрацьовували їх не однаково, тому між собою раби чи точніше буде Дасаєв,були нерівні. У рабську частку міг потрапити людина з будь-якої касти.
В§ 2.В«АртхашастраВ» про права рабовласників і рабів
Якне дивно, але індійські раби або Дасаєв, як називають їх джерела, малипевні права, тим більше, що Дасаєв - це більш широке розуміння, ніжпросто раб, тому рабами в Індії були люди з різних каст з різних причин і,називаючи рабами, мається на увазі безправна прошарок суспільства, ким даса НЕє. Артхашастра дає відомості про права Дасаєв і їх господарів. Цим (нижчевикладеним)пояснено [положення] вроджених і закладених дасов, а також вартість викупу,відповідна їх ціні. [13]
І перше, про що говорить джерело це штрафи В«Штраф на родича,продаючого або закладає неповнолітнього шудру, якщо він вільний, аНЕ уроджений Дасаєв, - 12 пан; вайшью - подвійний, кшатрія - потрійний, брахмана -четверний. В»;В« На не родича [в цьому ж випадку] покарання перше,середня, вища і смертна кара [відповідно по порядку каст]; таке ж[Покарання] на покупців і свідків, [скріпити злочинну оборудку]. В»[14]Виплачувати штраф зобов'язаний людина з будь-якої касти, але якщо повернемося до ЗаконівМану, то згадаємо, що виплачувався штраф не однаково, якщо В«штрафникВ» не мігвиплатити, він його відпрацьовував, під це не потрапляли брахмани, яківиплачували штраф В«помалуВ». Артхашастра встановлює і суму штрафу (12пан), він збільшується в залежності від касти продаваного. Це у випадкупродажу родича, за не родича, по кастовому порядк...
