Федеральнеагентство з освіти
Сочинськийдержавний університет туризму і курортної справи
ФІЛІЯСочинський державний університет
ТУРИЗМУ ІКУРОРТНОГО ДЕЛА в м. Н. НОВГОРОД
Факультет:Менеджмент організації (Готельне і курортна справа)
Кафедра:Суспільних дисциплін
Дисципліна:Історія Росії
Контрольнаробота
В« Процесзакріпачення селян на Русі. Юридичне оформлення кріпосного права В»
Виконав: Ю.А. Вітюк
студентгрупи: 12-07
Перевірив: Ю.В. Філатова
Викладачпредмета історія Росії
НижнійНовгород
2008
Зміст
1. Поняття кріпосного права
2. Кріпацтво в Росії
3. Селяни государеві і власницькі.Походження кріпосного права
4. Тривалий процес юридичногооформлення кріпосного права
5. Список літератури
1. Поняттякріпосного права
Кріпосне право,сукупність юридичних норм феодального держави, що закріплювали найбільшповну і сувору форму селянської залежності при феодалізмі. Воно включалозаборона селянам йти зі своїх земельних наділів (так званеприкріплення селян до землі або В«фортецяВ» селян землі; збіглі підлягалипримусовому поверненню), спадкове підпорядкування адміністративної тасудової влади певного феодала, позбавлення селян права відчужуватиземельні наділи і купувати нерухомість, іноді - можливість для феодалавідчужувати селян без землі. В«Основна ознака кріпосного права той, щоселянство вважалося прикріпленим до землі, - звідси й саме поняття -кріпосне право В»(Ленін В.І., Полн. зібр. соч., 5 вид., т.39, с. 75-76).
У російській історичнійлітературі терміни В«кріпацтвоВ», В«кріпосницькеВ» або В«кріпоснеВ»суспільство уживаються інколи в розширювальному сенсі для позначенняфеодалізму і феодального суспільства в цілому, а термін В«кріпосна залежністьВ» -для позначення феодальної залежності взагалі.
Кріпосне правоприпускало наявність досить сильної державної влади, здатноїреалізувати його основні норми. Тому однією з умов виникненнякріпосного права в повному його обсязі було існування централізованогодержавного управління (у масштабі всієї країни або окремого князівства).Найчастіше кріпосне право виникало в процесі розширення панських господарстві панщини, орієнтованих на виробництво сільгосппродуктів для продажу;прикріплення до землі селян-барщінніков мало при цьому метою запобігти їхвтеча. У деяких випадках передумовою кріпосного права було прагненняфеодальної держави прикріпити селян до місця сплати державнихподатків (або натуральних або грошових оброків на користь окремих феодалів).
У Західній і ЦентральнійЄвропі VII - IX ст. селяни у спадщину в особистому або судової таадміністративної залежності від сеньйорів, але, виключаючи дворових людей і рабів,посаджених на земельні наділи, не були юридично прикріплені до землі або доособистості пана і не знали інших обмежень кріпосного права. Лише приКарлі Великому, в період короткочасного посилення Франкського держави, булизроблені спроби (в загальному не удалися) ввести прикріплення до землі більшширокого кола селян. Юридичне прикріплення селян до землі існувалов цей час тільки в південно-західній Європі, в межах колишньої Римської імперії.
У період розвиненогофеодалізму, в X-XV ст., деякі елементи кріпосного права (заборона відходу,або спадкове особисте підпорядкування сеньйорові, або обмеження цивільнихправ, або все це разом узяте) склалося в Західній Європі відносноокремих категорій селянства ряду регіонів (віллани центральній Англії,Ременс Каталонії, французькі і південно-італійські серви і т. д.). Своєрідністьформ кріпосного права в цей період виражалося не тільки в специфіці йогопроявів і, зокрема, у відсутності деяких найбільш сором'язливих йогоформ (заборони набувати нерухомості, відчуження селян без землі), але і вобмеження його розповсюдження (велика частина сільського населення залишаласяпоза кріпосного права), а також у відсутності у всіх названих районах (крімцентральної Англії) прямого зв'язку поширення кріпосного права зпануванням панщини (норми кріпосного права складалися тут припереважанні натуральної чи грошової ренти) і в поступовому звільненні в XIII - XV ст. абсолютної більшості селян від яких би то не булонорм кріпосного права. У XVI-XVIII ст. в Західній Європі елементикріпосного права зникають повністю.
У Центральній та СхіднійЄвропі, навпаки, кріпосне право в ці століття перетворюється на найважливішийелемент соціальних відносин у сільському господарстві. Розвитокпідприємницького поміщицького господарства, розрахованого на виробництвотоварної сільгосппродукції, швидке зростання панщини, безроздільне політичнепанування в цих країнах дворянства, зацікавленого в забезпеченнінестримної експлуатації селян, зумовили поширення В«другого виданнякріпацтва В»в Східній Німеччині, Прибалтиці, Польщі, Чехії, Угорщини. ВСхідної (Заельбской) Німеччини кріпосне право складається після поразкиСелянської війни 1524-26 і отримує особливо повне розвиток післяТридцятирічної війни 1618-48 (найбільш важкі форми прийняло в Мекленбурге,Померанії, Східної Пруссії). В цей же час поширюється кріпосне правов Чехії.
В Угорщині 5крепостноеправо було закріплено в Укладенні 1514 (Тріпартітум), виданому після придушенняДожі Д'ердя повстання 1514. У Польщі норми кріпосного права, що складалисявже з середини XV століття, увійшли вПетрковський статут 1496.
Кріпосне правопоширювалося в цих країнах на основну масу селян. Воно передбачалобагатоденну (до 6 днів на тиждень) панщину, позбавлення селян більшостівласницьких, громадянських та особистих прав, супроводжувалося скороченнямселянської оранки або навіть обезземелених частини селян і перетворенням їх вбезправних холопів або тимчасових власників землі. Інші причини призвели допоширенню в XVII столітті.
Кріпацтво в країнахБалканського півострова, захоплених імперією Османа, переслідувало тут впершу чергу мета забезпечити виплату грабіжницьких державних податків.
Панування кріпоснеправо в період пізнього середньовіччя було одним з проявів перемоги феодальноїреакції, надовго затримала капіталістичний розвиток країн центральної тасхідної Європи. Скасування кріпосного права відбувалася тут в ході реформ XVIII-IX столітті (1781 в Чехії, 1785 в Угорщині, 1807 в Пруссії, 1808 вБаварії, 1820 в Мекленбурге і т. д.); кріпосницькі пережитки збереглися,проте, тут і після цих реформ.
У більшості країнСходу кріпосне право не одержало широкого поширення. Однак у різніперіоди в деяких країнах існувало прикріплення селян до місця сплатиподатку, що породжувало і право розшуку і насильницького повернення збіглихселян, як було, наприклад, в Ірані і сопределенних з ним країнах в XII-XIV столітті.
2.Кріпацтво в Росії
Прийнято відрізнятикріпацтво як систему соціальних відносин від кріпосного права якюридичні форми їх вираження. Тип залежності, що виражається поняттямВ«КріпацтвоВ», можна простежити в його генезі на Русі приблизно з XI століття, хоча до кінця XVI столітті, кріпосна форма експлуатації(Найбільш повна форма залежності) охоплювала лише окремі категоріїсільського населення.
У Росії XVII і першій половині XVIII столітті изживались відмінності міжокремими прошарками селянства; відбувалося злиття кабальних холопів зповними, стиралися правові грані між холопами і селянами шляхомперетворення тих і інших в В«ревізькі душіВ», поступово ліквідовувався інститутхолопства (вже в кінці XVIIстолітті за феодалами було визнано право брати селянських дітей в дворові);посилювалося обмеження селян в правах власності (заборона набуватинерухоме майно в містах і повітах і т. п.) і пошуках додатковихджерел існування і доходів (відміна права вільно йти на промисли).Розширювалися права феодала на особу працівника, і поступово кріпосніпозбавлялися майже всіх цивільних прав: у першій половині XVII століття починається фактична...
