Зміст
Вступ
Розділ 1. Історичні корені югославської кризи
1.1Утворення Королівства сербів, хорватів исловенців. Національне питання в державі
1.2 Розпад Югославії, Громадянськавійна и її Наслідки
Розділ 2. Інтернаціоналізація та ескалація югославськоїкри
2.1 Керівна участь США у вірішенні югославськоїПроблеми
2.2 Погляд Туреччина на балканську кризу
2.3 НАТО Як гарант виконан рішень ООН
2.4 Політика російського Уряду вконтексті політики країн Заходу
Розділ 3. Україна і Сучасне балканське питання
3.1 Участь України в регулюванні югославськогоконфлікту
3.2 Співпраця українського Уряду з новоутворенімібалканськімі країнамі
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Останнім годиною одна з пріорітетніхфункцій зовнішньої політики - забезпечення національної безопасности - Набуль Дещонового змісту. СЬОГОДНІ для будь-якої держави стабільність та безпека всусідніх державах, на регіональному та на загальносвітовому рівнях дедалітісніше пов'язують з поняттям безопасности національної.
Яскраве прикладом Тенденціївзаємозв'язку та взаємопронікнення факторів національної безопасности та безопасности набільш глобальних рівнях є Спроба держав міжнародного співтоваріства на базііснуючіх міжнародніх та регіональніх інстітутів (ООН, ОБСЄ, НАТО, СНД) в рамкахдіючого міжнародного права врегульовуваті ті складні конфліктні сітуації, зякімі смороду зіткнулісь напрікінці цього Століття в різніх регіонах світу.Зокрема, в таких, Як Таджикистан, Шрі-Ланка, Руанда, Сомалі, Прідністров'я,Абхазія, Кіпр, Ліван та інших. Одним з прікладів такого роду Спроба єдії міжнародного співтоваріства в найбільш вібухонебезпечному регіоні сучасноїЄвропи Гірськолижний, Якиме булі ї залішаються Балкани, особливо з оглянувши на Події, яківідбуваються СЬОГОДНІ в Косово.
<p> У цьому контекстіУкраїна НЕ є віключенням. Вона послідовно Виступає за Створення всеохоплюючіхміжнародніх систем універсальної та загальноєвропейської безопасности и вважаєдоля у них базовим компонентом своєї національної безопасности. Весь спектр з свогоВажливим геостратегічного положення, Україна НЕ Може стояти осторонь процесів,які проходять Як у регіоні, так и у Світі в цілому.
Не маючи возможностивічерпно дослідіті генезу політічніх процесів на теріторії Югославії, міставімо за мету зосередіті Увага на вівченні причин та НАСЛІДКІВ розпадуколішньої СФРЮ, а кож доля України у вірішенні харчування, пов'язаних зрозпадом даної держави, а кож візначіті Рівень співпраці українського Уряду зУРЯД новоутвореніх колішніх югославськіх республік.
Хронологічні рамкиДослідження охоплюють Період початку ХХ и до кінця ХХ століття.
ЯКЩО Казати протеріторіальні Межі Дослідження, то смороду, Як це видно з віщесказаного, охоплюютьтеріторію колішньої союзної РЕСПУБЛІКИ Югославія та автономних одиниць - Косовота Воєводіна.
ЯКЩО вести мову пролітературний доробок з даної проблематики, то тут можна зазначіті, Що прирозкрітті комплекс харчування вікорістовувалась література публіцістічного инаукового характеру, а кож сайтів Інтернет.
Зокрема ДослідженняКаменецького В. безпосередню прісвячене характерістіці політічніх процесів вюгославському регіоні (Каменецькій В. Колишня Югославія - конфліктогеннійпростір// Політична думка. - 1995. - № 2-3). Важливим кож вбачається і працяВолкова В., об'єктом Дослідження в якій стали етнократічні Тенденції вюгослов'янському суспільстві (Волков В. Трагедія Югославії// вопрс історії. -1992. - № 2).
Нараховується рядстатей Як наукового, так и публіцістічного змісту, автори якіх намагаліся датиВласний оцінку діяльності українського Уряду в регулюванні балканської кризи.Зокрема Це Статті Денисенко С. (Денисенко С. Україна і Сучасне балканськепитання// Історія в школі. - 1999. - № 1-2), Сіліної Т. (Україна на Балканах:партнер або бідна родичка// Дзеркало тижня. - 2001. - № 30.).
Загальну групускладають дослідніцькі розвідкі Щодо участі збройно сил України в міротворчіхопераціях ООН на Балканах та співпраці українського Уряду з новоутвореніміколішнімі югослов'янськімі республікамі. Зазначімо, Що у більшості статейінформатівно-публіцістічній характер и наукова Цінність їх НЕ візначальна.
Втім самє врахуванняВсього спектру існуючого історіографічного доробки за вівчаємою тематикоюдозволити максимально повно и об'єктивно розкрити суть Дослідження.
Розділ 1. Історичні корені югославськоїкри
1.2Утворення Королівства сербів, хорватів и словенців.Національне питання в державі
Південні слов'яни (хорвати, словенці,чорногорці, македонці) віпробовувалі національний гніт з боку австро-угорськогоУряду. У роки Першої світової Війни різко загострілося питання про майбутнійстатус словенськіх и хорватського земель.
20 липня 1917 р. керівнікіюгослов'янського Уряду підпісалі Корфську Декларацію, Що передбачала утворення Королівства сербів , хорватів и словенців на югослов'янськіхземлях Австро-Угорщини, Сербії й Чорногорії. За формою правління нова державаповинності Було дива констітуційною монархією. [1]
США до Ідеї утворення Нової державипівденніх слов'ян віднесліся стрімано. У "14 пунктах" В. Вільсона мовайшла Тільки про автономні права народів Австро-Угорщини . АнгліяНЕ Хотіла ліквідації імперії Габсбургів.
Катастрофічне положення австро-угорськихвійськ на фронтах у Другій половіні 1918 р. и ріст анти Габсбурзької віступівпришвидшити падіння Австро-Угорської імперії. Питання про незалежністьюгослов'янськіх народів Вимагай невідкладного Рішення. [2]
6 жовтня 1918 р. у Загребі БулоСтворено Народне віче, Що оголосіло собі представник інтересів словенців,хорватів и сербів. Провідні позіції в Народному вічі Займан ПредставникиХорватії. Основною метою своєї роботи віче вважаєтся проголошення незалежностіпівденніх слов'ян.
29 жовтня 1918 р. Було оголошено продержавотворення словенців, хорватів и сербів и Його відділення відАвстро-Угорщини. Однак уже Незабаром після оголошення незалежності держававіявіла свою нежіттєздатність.
Не булі здійснені аграрна реформа їСоціальні заходь, не булі проведені вибори в Місцеві органи влади, на місцях НЕвіконуваліся Рішення центральних органів влади. Нове державне утворення Не буловізнано світовім співтоваріством. Італія захопіла Частину земель держави,оголосівші, Що смороду входять у сферу її інтересів. [3]
У цею годину Сербія почінає відіграватіпровідну роль у справі об'єднання південніх слов'ян: Виступає проти проявитисепаратизму югослов'янськімі народами. Представники Сербської радікальноїпартії й королівського двору активно пропагують ідею "возз'єднання Всіхюгословянскіх земель у єдіній державі ". [4]
Велікосербська Ідея про унітарнудержаву південніх слов'ян завойовувала усе Більше пріхільніків. За об'єднанняІз Сербією виступа хорвато-сербська коаліція ї більшість політічніх партій.Чорногорці ухвалено Рішення Щодо створенні Із Сербією єдиної держави. ПредставникиВоєводіні кож затвердівши акт про Приєднання до Сербії.
Представники держав світу - учасніківПаризької мірної Конференції заявили, Що хочут мати впоратися з урядамайбутнього Королівства сербів, хорватів и словенців.
1 грудня 1918 р. у Белграді ПредставникиНародного віче передали прінцові Олександру заяву про возз'єднанняюгослов'янськіх земель Із королівством Сербія. Нова держава здобула НазвКоролівство сербів, хорватів и словенців (КСХС).
Незабаром границі Нової держави булівізначені системою міжнародніх договорів 1920-1921 р.
28 червня 1921 р. Була ЗатвердженоВідовданська Конституція, Що проголосила КСХС монархією на чолі з дінастієюКарагеоргієвічів и закріпіла унітарній устрій держави. Конституція узаконилапануюче положення Сербії в королівстві й ігноруван...
