План
1. Версії пропричини масових репресій
2.Ідеологічна основа репресій
3.Розкуркулення
4. Боротьба зВ«ШкідництвомВ»
5. Репресіїв органах державної безпеки
6. Масовийтерор
7. Репресіїщодо іноземців та етнічних меншин
8. Кількістьзасуджених за В«контрреволюційні злочиниВ»
9. Кількістьдепортованих
10. Доляорганізаторів репресій
Список літературноїрепресії
1. Версії про причини масових репресій
Російський дослідник С.А. Воронцов при аналізі становлення механізмумасових репресій в 1930 - ті роки пропонує взяти до уваги такіфактори.
Перехід до політики форсованої колективізації сільського господарства,індустріалізації та культурної революції, який вимагав значнихматеріальних вкладень або залучення безкоштовної робочої сили (вказується,наприклад, що грандіозні плани освоєння і створення промислової бази в районахпівночі європейської частини Росії, Сибіру і Далекого Сходу зажадали переміщеннявеличезних людських мас.
Приготування до війни з Німеччиною, де прийшли до влади нацистипроголосили своєю метою знищення комуністичної ідеології.
Для вирішення цих завдань було потрібно мобілізувати зусилля всього населеннякраїни і забезпечити абсолютну підтримку державної політики, а для цього -нейтралізувати потенційну політичну опозицію, на яку міг спертисясупротивник.
При цьому на законодавчому рівні було проголошено верховенствоінтересів суспільства і пролетарської держави по відношенню до інтересівособистості та більш сувора кара за будь-який збиток, що наноситься державі, попорівнянні з аналогічними злочинами проти особистості.
Політика колективізації і прискореної індустріалізації призвела до різкогопадіння рівня життя населення та до масового голоду. Сталін і його оточеннярозуміли, що це збільшує число невдоволених режимом і намагалися зобразити В«шкідниківВ»і саботажників-В«ворогів народуВ» відповідальними за всі економічні труднощі,а також аварії в промисловості і на транспорті, безгосподарність і т. п. Задумку російських дослідників, показові репресії дозволяли пояснюватитяготи життя наявністю внутрішнього ворога.
Як вказує Воронцов, період масових репресій був зумовлений також«³дновленням і активним використанням системи політичного розшукуВ» іпосиленням авторитарної влади Й.Сталіна, який перейшов від дискусій зполітичними опонентами з питань вибору шляху розвитку країни до оголошенняїх В«ворогами народу, бандою професійних шкідників, шпигунів, диверсантів,вбивць В», що було сприйнято органами держбезпеки, прокуратури і суду якпряма директива до дії.
Окремої пояснення потребує питання про те, чому в 1934-1938 рр..репресіям піддалися тисячі керівників і рядових членів самої правлячої партії.
Дослідник Восленский вказує, що до 1930 - их рр.. усередині партіїсклався глибокий антагонізм між комуністами з дореволюційним партстажем,тобто вступили в ВКП (б) до 1917 р., і зайняли всі основні керівніпости, і, з іншого боку, В«молодимиВ», особливо великий набір якихвідбувся в 1924 р., після смерті Леніна (В«ленінський закликВ»). Саме їхзіткнення, як вважає Восленский і багато інших дослідників, і призвело дорепресіям, особливо 1937-1938 рр..
Восленский наводить такі цифри:
До чищення:
1930 р. - 69% секретарів обкомів, крайкомів, ЦКреспубліканських компартій з дореволюційним партстажем;
XVII з'їзд партії (1934) - 80% вступили в партію до 1920 р., тобто до закінчення громадянської війни;
Після чищення:
1939 р. - 80,5% секретарів обкомів, крайкомів, ЦКреспубліканських компартій вступили в партію після 1924 року; 91% молодше 40років, тобто в 1917 році були ще неповнолітніми;
1939 рік - 93,5% секретарів райкомів і міськкомів з партстажем після 1924року, 92% молодше 40 років;
XVIII з'їзд ВКП (б) (1939) - 50% делегатів з'їзду молодше 55 років;
46 з 71 членів ЦК вперше обрані в цей орган, серед членів ЦК всьогочотири людини з дореволюційним партстажем;
64 з 67 кандидатів у члени ЦК вперше обрані, причому лише дві людиниз дореволюційним партстажем.
Деякі послідовники Л.М. Гумільова вважають, що суть сталінськихрепресій складалася у фізичному знищенні більшості активних членівспільності людей, яку вони називають В«антисистеми більшовиківВ». На їхню думку,саме репресії дозволили стати реальністю В«кращим звершень сталінськоїепохи В», особливо перемозі у Великій Вітчизняній війні.
2. Ідеологічна основа репресій
Ідеологічна база сталінських репресій сформувалася ще в рокигромадянської війни. Самим Сталіним новий підхід було сформульовано на пленумі ЦКВКП (б) у липні 1928 року.
Не можна представляти справу так, що соціалістичні форми будутьрозвиватися, витісняючи ворогів робітничого класу, а вороги будуть відступати мовчки,поступаючись дорогу нашому просуванню, що потім ми знову будемо просуватисявперед, а вони - знову відступати назад, а потім "несподівано" всі безвинятку соціальні групи, як кулаки, так і біднота, як робітники, так ікапіталісти, виявляться "раптом", "непомітно", без боротьби іхвилювань, у лоно соціалістичного суспільства. Таких казок не буває і неможе бути взагалі, в обстановці диктатури - пролетаріату - в особливості.
Не бувало й не буде того, щоб відживаючі класи здавали добровільносвої позиції, не намагаючись зорганізувати опір. Не бувало й не будетого, щоб просування робітничого класу до соціалізму при класовому суспільствімогло обійтися без боротьби і хвилювань. Навпаки, просування до соціалізму неможе не вести до опору експлуататорських елементів цього просуванню, аопір експлуататорів не може не вести до неминучого загостреннякласової боротьби.
3. Розкуркулення
В ході насильницької колективізації сільського господарства, проведеної вСРСР в 1928-1932 рр.., Одним із напрямів державної політики сталопридушення антирадянських виступів селян і пов'язана з цим В«ліквідація куркульстваяк класу В»-В« розкуркулення В», припускало насильницьке і без судупозбавлення заможних селян, які використовують найману працю, усіх засобіввиробництва, землі і громадянських прав, і виселення у віддалені райони країни.Таким чином, держава знищувало основну соціальну групу сільськогонаселення, здатну організувати і матеріально підтримати опірПроводяться заходи.
Потрапити в списки куркулів, складалися на місцях, міг практично будьселянин. Масштаби опору колективізації були такими, що захопилидалеко не лише куркулів, а й багатьох середняків, опиралисяколективізації. Ідеологічної особливістю цього періоду стало широкезастосування терміна В«підкуркульниківВ», що дозволяло репресувати взагалі будьселянське населення, аж до наймитів.
Протести селян проти колективізації, проти високих податків іпримусового вилучення В«надлишківВ» зерна виражалися в його приховуванні,підпалах і навіть вбивствах сільських партійних і радянських активістів, щорозцінювалося державою як прояв В«куркульської контрреволюціїВ».
30 січня 1930 Політбюро ЦК ВКП (б) ухвалило постанову В«Прозаходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільноїколективізації В». Згідно з цією постановою, куркулі були розділені на трикатегорії:
перша категорія - контрреволюційний актив, організаторитерористичних актів і повстань,
друга категорія - інша частина контрреволюційного активу з найбільшбагатих куркулів і полупомещікі,
третя категорія - інші куркулі.
Глави куркульських сімей 1 - ї категорії арештовувалися, і справи про їхнідіях передавалися на розгляд спецтроек у складі представників ОДПУ,обкомів (крайкомів) ВКП (б) і прокуратури. Члени сімей куркулів 1-ї категорії такулаки 2-ї категорії підлягали виселенню у віддалені місцевості СРСР абовіддалені райони даній області (краю, республіки) на спецпоселення. Кулаки,віднесені до 3-ї категорії, селилися в межах район...
