Реферат
Тема: Правда Ярославичів
Зміст
Введення
1 Історичні умови прийняття Правди Ярославичів
2 Нововведення Ярославичів
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Руська Правда - правовийкодекс Русі. Руська Правда містить в собі перш за все норми кримінального,спадкового, торгового і процесуального законодавства; є головнимджерелом правових, соціальних і економічних відносин східних слов'ян.Норми Руської Правди були поступово кодифіковані київськими князями наоснові усного племінного права, з включенням моментів скандинавського івізантійського права, а також церковного впливу.
Традиційно збереглисячисленні варіанти Руської Правди розділяються на дві основні редакції, підчому відмінні, і отримали найменування В«КороткаВ» (6 списків) іВ«ВеликаВ» (понад 100 списків). В якості окремої редакції виділяєтьсяВ«СкороченаВ» (2 списку), що представляє собою скорочений варіант В«Великоїредакції В»
О’ дослідженнях XVIII -початку XX в. встановилося традиційне і вірне розподіл Короткої Правди наПравду Ярослава, або Найдавнішу Правду і Правду Ярославичів, або доменіальномустатут (великий внесок у позитивну розробку історії тексту КП вніс на початку XXв. німецький учений Л. К. Гетц).
Цей поділ, але з ще більшимивідмінностями в датування і у визначенні місця видання її складових частин,збереглося в літературі 20-80-х років XX століття: Правда Ярослава, абоНайдавніша Правда і Правда Ярославичів, або доменіальному статут. Відповідночас видання Правди Ярослава - 30-і роки XI ст. і Правди Ярославичів -1072 р.(М. М. Тихомиров, С. В. Юшков) або - 1015-1016 роки, 70-ті роки XI ст. (Б. Д.Греков, А. А. Зімін, Л. В. Черепнін, Б. А. Рибаков та інші). [1]
Вирішальне значення прискладанні середньовічних законів мали прецеденти. Троє братів Ярославичів -Ізяслав, Святослав і Всеволод - зібралися на з'їзд разом з тисяцькими воєводамивід головних міст Південної Русі і, не скасовуючи стару Правду, доповнили її текстновими постановами. Новий кодекс отримав заголовок: В«Правда встановленаРуської землі, егда ся совокуп Ізяслав, Всеволод, Святослав, Косячков, Пренег,Микифор Киянін, Чюдін Микула В».
Стародавня Правда в основномузафіксувала норми звичаєвого права. Правда Ярославичів регламентувала новіявища життя, пов'язані з появою князівського домену. Найважливішіпостанови Ярославичів послідували після повстань у Києві, Новгороді таРостово-Суздальській землі 1068-1071.
Правда Ярославичів зберегласялише як частина Великої Правди, тобто дійшла до нас у пізнішій редакції.Статті 2 і 65 дозволяють встановити її приблизний обсяг. Текст її кінчався ще достатті 53, з якої починався виклад законів Мономаха. Виокремлюючи слідикодифікаторську діяльність Мономаха, а також доповнення часів Святополка(Ст. 47-52) вчені уявляють собі контури Правди Ярославичів, що включала всебе статті 1-3, 12-14, 16, 17, 23-25, 40-42, 45, 46 і 65 Великої Правди).
1 Історичні умови прийняттяПравди Ярославичів
Правда Ярославичів може бутибільш-менш точно датована.
З'їзд Ярославичів мігвідбутися тільки між 1054 і 1073 рр.., так як в 1054 році помер Ярослав, а в1073 Святослав вигнав з Києва старшого брата Ізяслава, і після цього Ярославичіразом вже ніколи не збиралися. За цей час наша увага звертає одна дата- 1072 р., коли, за словами літопису, Ярославичі В«совокупішасяВ» у Вишгороді дляперенесення мощей Бориса і Гліба. Слово В«совокупішасяВ» в пам'ятках XI - XIIIвв. часто позначає княжий з'їзд. Так, в Повчанні Володимира Мономахайдеться про зустріч з Ярополком Ізяславичем: В«на ту зиму ідохом Кь Ярополкусовокуплятіся на Броди, і любов велику створіхом В». [2]
Цікавий матеріал даєаналіз імен, згаданих у заголовку Правди Ярославичів. Згаданого першимКоснячко був у 1068 р. київським воєводою при Ізяславі. Двір Коснячкі буврозграбований повсталими киянами. Мікифор Киянін (тобто киянин) згадується влітописи разом з двором Чудина під 945 роком, але в такій фразі, яка ясно говоритьпро більш пізній часу, найімовірніше, - про 70-х роках XI ст. Літописецьзауважує, що раніше двір княжий існував на іншому місці, ніж в його час- В«Бе бо тоді вода поточного в'здоле гори Київської, і на Подолі не седяху людье,але на горі. Градь ж бе Киевь, идеже є нині двір Гордятін' і Нікіфоров', адвір княж бяше в місті, идеже є нині двір Воротіславль і Чюдін В»(ПВЛ). ПроЧудінов літопис згадує як про особу, тримати Вишгород від імені князя в 1072році при з'їзді Ярославичів (В«і бе тоді тримаючи Вишегород' Чюдін'В», по ПВЛ).Нарешті, якийсь Микула згаданий в оповіді про перенесення мощей Бориса і Гліба в Вишгородяк старійшина В«городниківВ».
Таким чином, в ПравдіЯрославичів перераховані дійсні учасники подій другої половини XI в. ВиникненняПравди Ярославичів, мабуть, слід віднести до 1072 Вона була складенау Вишгороді, на що вказує участь в її складанні Чудина і Микули, пов'язанихз Вишгородом. [3]
Законодавство Ярославичівносило назву В«Суд Ярославль ВолодімерічьВ» (нововведення княжичіврозглядалися лише як доповнення до законів часів Ярослава) і навітьструктурно походило на Правду їх батька, теж прийняту після народного повстання(В Правді Ярославичів все ті ж три розділи - про вбивство, поранення і крадіжці). Вумовах почався розпаду Давньої Русі на різні державніосвіти княжичі намагалися представити нове законодавство в якостімодифікованого варіанту Правди їх батька, прийнятої ще під часдержавної єдності Київської Русі. Але в другій половині XI в. всоціально-економічного і політичного життя суспільства відбулися серйознізміни, які вплинули на характер прийнятої Ярославичами Правди. Великіуспіхи зробило княже і частково боярське землеволодіння. Домениальноезаконодавство князів вже існувало кілька десятиліть, роблячи усебільший вплив на норми загальнодержавного права.
Після розгрому повстання 60-х- Початку 70-х років XI ст. Ярославичі вирішили зміцнити основи феодальноїдержавності, щоб запобігти подальші спроби соціальних рухів.Головним у створеній ними Правді була переробка Правди Ярослава і княжогостатуту в єдиний загальнодержавний закон. Домениальное право як бипоширювалося на всю державу, але робилося це під девізом В«все, яко жеЯрослав судив, тако ж і сини його уставиша В». Для Ярославичів поняття княжогодомену та всієї держави зливалися воєдино, причому держава як биставало їх особистим доменом. У цьому своєму головному починанні Ярославичібули продовжувачами справи Ярослава, який також вже в одному випадку(Встановивши виру за вбивство общинника за відсутності месника) розповсюдивдружинної право на всю державу.
В кінці 60-х - початку 70-хроків XI ст. в різних частинах Київської Русі спалахували народніповстання, на чолі яких ставали волхви, що уособлювали собою не тількипоганську релігію, але і весь відживаючий старий побут. В повстаннях такожбрали участь і смерди, протестуючи проти нових форм експлуатації.Піднімалися на боротьбу і жителі міст. Словом, зміцнення ранньофеодальноїдержави і поширення феодальних відносин викликало бурхливий протестрізних верств давньоруського населення. З великим напруженням сил повстаннябули придушені.
Після розгрому народнихрухів князі Ізяслав, Святослав і Всеволод Ярославичі збираються на з'їзд вВишгороді, де приймають новий загальноруський кодекс - Правду Ярославичів. Можнадопустити, що Ярославичі двічі збиралися для прийняття законодавчихрішень. [4]
В основу Правди Ярославичівпокладено попередній законодавство. Надзвичайні обставини недозволили В«тріумвірамВ» провести велику кодифікаційної роботи. Але тимзначніше виявилися їх принципові нововведення.
2 Нововведення Ярославичів
Викладений нижче матеріалє дослідженнями вченого А.А. Зіміна, опублікованими вже після його смерті. [5]Вчений ретельно порівнює зміни в словах тексту Короткої П...
