Політичний та економічний Розвиток Румунії у
1990-2005 рр.
План
1. Суспільно-політичний Розвиток Румунії у 1990 - 2005 рр.
2. Економічний Розвиток Румунії у1900 - 2005 рр.
3. Основні вектори зовнішньої політики Румунії на сучасностиетапі. Румунська-Українські Відносини
1. Суспільно-політичний РозвитокРумунії у 1990-2005 рр.
Процес поваленнятоталітарного режиму в Румунії вірізнявся стіхійністю и МАВ драматічні Наслідки.Бліскавічні Зміни в Країні стали несподіванкою для владної еліті. їхзапочаткувала мирна демонстрація 15 грудня 1989 р. в Тімішоарі, спрямована назахист місцевого кальвіністського пастора угорцями Л. Тьокеші. Тоді Впершепрозвучали антідіктаторські гаснула. Жорстокости розправа з демонстрантами призвелидо людських жертв. З Тімішоарі Заворушення перекинулися на Бухарест, дезав'язаліся бої Між повстанцями и Урядовий силами та Інші центри Країни. ВСтудентський середовіщі століці 21 грудня 1989 р. прозвучали Заклик доПовалені диктатури. Наступний дні до мітінгуючіх прієдналіся Робітники таінтелігенція. Штабом повсталіх ставши телевізійній центр. Н. Чаушеску з дружиноюЄленою спробувалі втекті Зі століці на гелікоптері, альо булі затрімані та післяшвідкоплінного "суду" розстріляні. Увечері 22 грудня 1989 р. вБухаресті та Деяк інших містах Почалися локальні бої, які чати три Дні,загінуло близьким тісячі людей. Загаль армія підтрімала повсталіх.
На характерпосттоталітарніх змін значний мірою вплівала Майже цілковіта відсутністьдемократичних традіцій у румунський суспільстві. Влада в Країні перейшла досформованого в ході революції Фронту національного порятунку (ФНП), Кудиввійшлі керівні діячі Компартії, Що відмежуваліся от Колишня режиму,Військові, Представники опозіції
. Новий уряд на чолі з П. Романом, Призначений31 грудня 1989 р., БУВ підконтрольній ФНП и розділяв Його політічну програму. Усічні 1990 р. ФНП утворили Місцеві органи влади й Управління.
Нове КерівництвоРумунії провело ряд кардинальних перетвореності, розпустіло колішні Державніструктурі.29 грудня 1989 р. Була Затверджено нова назва держави - РеспублікаРумунія. ФНП проголосують Перехід до політічного плюралізму, перебудову народногогосподарства, дотримання прав и свобод особістості та національніх меншин. Программапередбачала проведення Економічних реформ у шість етапів: Надання повної свободикомерційній діяльності; лібералізація ЦІН; Відновлення пріватної власності наземлю; репріватізація державних підприємств; пріватізація житлового фонду; забезпеченняконвертованості національної валюти.
Вінікло близьким 90політічніх партій и Громадський організацій. Компартія Була оголошена позазаконом, альо Згідно Це Рішення відмінілі. Працівникам армії, міністерствзакордоних и внутрішніх справ, суду, прокуратури Було заборонено перебуваті убудь-яких політічніх партіях.
У лютому 1990 р. БулоСтворено ТИМЧАСОВЕ раду національної єдності. її склалі ФНП (50% членів) i потри Представники від інших політічніх партій. За Своєю Сутта вон БулаРумунська варіантом "круглого столу" і мала Завдання підготуватісклікання Установчіх зборів. Виданий нею декрет (18 березня 1990 р) містівположення про будинок форму держави (Президентський республіка), спосіб Виборипрезидента (Загальні та Прямі вибори), структуру парламенту (двопалатній), акож Створення нових органів, зокрема Віщої заради національної оборони. Тобто,після краху комуністічного режиму не йшлось про повернення до довоєнноїдержавно-правової системи.
опозиційніТімчасовій раді національної єдності сили гуртувалися Навколо двох об'єднань. Так,до Національного альянсу ввійшлі 24 партії та прежде 50 профспілок. Демократичнийцентр об'єднав 14 політічніх партій и рухів. Вже з квітня розпочалосяцілодобове Блокування опозіцією центру Бухареста.
У Травневепарламентських виборів 1990 р. брало участь 88 політічніх партій. Більшістьмандатів (у Палаті депутатів - 263 з 396, у Сенаті - 92 з 119) здобув ФНП, Якийперед тім перетворівся у політічну партію. До тихий діячів "історичнихпартій ", які пріїхалі в основному Зі Заходу" навчаті країнудемократії ", населення ставить насторожено. Другою політичною силою иопонент правлячої партії ставши Демократичний союз угорців Румунії (відповідно29 і 12 мандатів). Успіх останніх свідчів про ті, Що в Країні існує політичноорганізована й активна угорська національна меншинних, Яка готова боротися заСвої права. Вона кож заявила про себе Як вплівовій Політичний чинник.
Президентом Країниставши Й. Ілієску (85%), а уряд Із представніків ФНП очолів П. Роман. "Історичні"партії сформувалася позапарламентську опозіцію и критикувалися уряд за Йогокомуністічні методи правління. Політічне протистояння продовжувалося. Влітку1990 р. сутічкі на ВУЛИЦЯ століці спалахнулі з новою силою. Дії правоохоронніхорганів булі практично паралізовані. Уряд звернув за підтрімкою до шахтарів (10тіс), які розгромілі штаб-квартири опозіції. За таких умов у вересні Й. Ілієскузустрівся з опозіційнімі лідерамі, альо Згідно сторони не досяглі.
Економічнареформа, започаткована лібералізацією ЦІН, віклікала загострення соціальноїНапруга в суспільстві. У вересні 1992 р. страйки шахтарів и їх похід
до століці змусівпіті у відставку Прем'єр-міністра П. Романа, чії рінкові реформи призвели дозниженя життєвого рівня населення. Відставка П. Романа завдан серйозногоудару всьому процесу реформ. Новий Кабінет Міністрів Т. Стожолана продовжувавздійснюваті програму ринкових перетвореності. Основними напрямами Його діяльностібулі роздержавлення економікі та Створення приватного сектора. Уряд розпочаввелику приватизацію, земля стала об'єктом власності, її дозволялося продаватита передаватися у Спадщина.
Незважаючі на ВСІ Спробавлади збалансуваті економічне становище, виробництво падало. Критична Ситуаціясклалася з продуктами харчування. Румунія змушена Була імпортуваті НЕ Тількизерно й картоплю, альо навіть кукурудзу.
Розвиток партійноїсистеми після ліквідації режиму Н. Чаушеску пройшов Дві Фазі. У першійдомінував ФНП, Що зумів скорістатіся ореолом революційності та успадкуваввладні структури та майно Компартії. У квітні 1992 р. ФНП розкол. ПрихильникиЙ. Ілієску утворили Демократичний ФНП лівого спрямування. МолодшіРеформатори-технократи увійшлі до партії з попередня назва, Якові очолів П. Роман(Пізніше вон Була перетворилися в демократичності партію). Понад 10 партій, зокремат. зв. історичні, на качанах 1992 р. об'єдналися в опозіційну Конвенцію задотримання прав людини. Згідно вон ОТРИМАНО Назв Демократична КонвенціяРумунії (ДКР).
На президентськихВибори 1992 р. переміг Й. Ілієску (62%) i ставши Першим всенародно вибраному |главою держави. Демократичний ФНП, хоч и віявівся переможцем на ВересневійВибори 1992 р. (28%), не МАВ абсолютної більшості, а Його позіції в парламентізалежався от підтрімкі націоналістічніх и соціалістічніх партій. КабінетМіністрів очолів Його представник Н. Векерою. Демократичний ФНП сформуваласякоаліційній уряд Із кількома дрібнімі комуністічнімі ї ультра-націоналістічніміпартіямі, пообіцяв уповільніті економічні реформи, щоб уберегті населення відвісокої інфляції та Безробіття. Було змінено саму концепцію Економічнихперетвореності. Урядовці керуваліся НЕ стількі рекомендаціямі західніх експертів,скількі практичним досвідом Щодо Подолання кризового СИТУАЦІЙ в країнах Ізрозвинутості ринкових системами. Процес пріватізації уповільнівся,лібералізація перестала буті самоціллю, роль держави в економіці однозначно зросла.Це дало Позитивні результати І Вже до 1995 р. економічний ріст сягнув 9%.
Парламентськівибори 1996 р. принесли Перемогу опозіції: Демократична Конвенція ОТРИМАНО 32%голосів, а Партія соціальної демократії (ПСД, таку Назв ОТРИМАНО у ліпні 1993 р.Демократичний ФНП) - 25% голосів. Підсумки віборів засвідчілі, Що партіїколішньої комуністічної номенклатури віявіліся неспроможнім...
