Реферат на тему
Політичний устрій та Соціально - економічний Розвиток
Київської Русі
ПЛАН
1.Політичний устрійКиївської Русі
2.Соціально-економічнийРозвиток
3.Вікорістаналітература.
Політичний устрій Київської Русі
КиївськаРусь - ранньофеодальна держава з монархічною формою правління. Протяг IX-XIII ст. влада пережила складанийтрансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворили дружинноїформа державності: на грунті княжої дружини сформувався прімітівній апаратУправління, судочинства та Збирання Данини. У цею годину дружина віконує НЕ Тількироль Війська, а й радніків. Центральною фігурою цієї форми державності є князь,Який Більше віявляє собі Як воєначальнік, а не Як державний діяч. У добупіднесення Київської Русі формується Централізована монархія: вся повнотіла владидедалі Більше зосереджується в руках князя, дружина відходіть від державнихсправ, а на Рішення князя впліває Ліше частина старших дружінніків та віхідцівЗі старої племінної арістократії - бояри.
УПеріод феодальної роздрібненості відбулася Ще одна Зміна форми державноговлаштую: одноосібна монархія надійшло місцем федератівній монархії. Теперчастку Русі вершив не великий князь, а група найвплівовішіх князів, Що шукатькомпромісніх рішень на своїх зібраннях (В«сні-махВ»). Цю форму правління історікіназівають В«колективного сюзеренітетомВ».
Отже,Розвиток державності Київської Русі відбувався у двох прямо: от системиУправління, Що віплівала з військової організації, - до цівільніх формправління та Під Посилення централізму - до децентралізації. Основнимиелементами механізму політічної влади в Давньоруській державі булі князь,Боярський рада та віче (збори міського населення). Великий київський князь БУВГоловним носієм державної влади, гарантом Функціонування Всіх органівУправління, репрезентантом Країни на міжнародній арені, символом державноїстабільності. У Його руках Було зосереджено всю повнотіла законодавчої,віконавчої, судової та військової влади. У своїй діяльності князь спірався навійськову підтрімку дружини та ідеологічну - церкви. Дружина являла собоюпостійне військо, Що віконувало роль апарату примусу. Вона формувалася назасідках васалітету и складалася Зі старшої (бояри, Великі феодала) та молодшої(В«ОтрокиВ», В«діти боярськіВ», В«пасінкіВ») дружин. За свою службу старші дружинникиодержувалі земли, а молодші - Частину військової здобічі або плату.
Певноїмірою на Політичні Рішення князя вплівалі поради та Підтримка боярської ради.Цей дорадчих орган походити від давньослов'янської ради старійшін. За часівКиївської Русі до боярської ради входили старші дружинники, міська еліта таПредставники віщого духовенства, з якімі князь обговорював питання оголошенняВійни та миру, укладення угідь, видання законів, вірішував важлівіадміністратівні, Фінансові та Судові справи. У разі відсутності князя або післяЙого Смерті рада ставала основним органом влади, у компетенції якої булі НЕТільки питання внутрішньої та зовнішньої політики, а й обраності та встановленнявлади Наступний князя. Володіючі правом В«ветоВ», Боярський рада неодноразовоїзмінювала плани великих князів, чім підтверджувала на практіці реальність правта автономію князівськіх васалів, з якіх вон утворювалася. Проти залежністьцього дорадчих органу от князя призвели до того, Що ВІН НЕ БУВ Юридичнооформлень и не ставши повноціннім державним Інститутом з чітко визначенихфункціямі.
ВажлівіГромадські та Державні справи вірішувало віче - Народні збори доросличоловічого населення. Цей орган влади логічно Продовжує слов'янську традіціюплемінніх зборів. У добу Посилення монархії та централізму віча занепали, а вПеріод ослаблення князівської влади Знову відроділіся. У літопісах Перші згадкапро них датуються 1016 р. (Новгород), 1068 р. (Київ), 1097 р.(Володимир-Волинський). Право склікаті віче малі князь, митрополит або ж Саміжітелі Міста. Віче мало Досить шірокі права: оголошувало війну и укладало мир,віганяло або ж запрошувало князя, розпоряджалося фінансовімі та земельнихресурсами, усувало адміністрацію, чинило вічовій суд. Механізм Прийняття рішеньБУВ гранично пробачимо - Голосування не проводиться, а Підтримка або жзаперечення вісловлюваліся гучнім криком. Володіючі правом ЗАТВЕРДЖЕНЕВажливим державних рішень, віче все ж мало обмеження самостійність и рідкоВиступає Із законодавчо ініціатівамі.
Князь,Боярський рада, віче - ції носії різніх форм державності; Основні Елементи трьохмоделей Управління - монархічної, арістократічної та демократічної. Домінувалапереважно князівська влада, альо в періоді її ослаблення на Перші ролівісуваліся Боярський рада и віче. Механізм політічної влади Давньоруськоїдержави характерізується НЕ Тільки співпрацею, а й суперніцтвом и протистоянняЙого елементів, ЩО, Безумовно, надавало дінамікі суспільному роз В¬ витку. ПротиБоярський рада и віче (на відміну від князя) не стали постійнімі органами владиз чітко окресленості функціямі.
Соціально - економічний Розвиток
Зачасів Київської Русі сформувалася феодально суспільство в східніх слов'ян. Уцілому становлення феодальних відносін у Давньоруській державі відбувалося взагальноєвропейському руслі: від державних форм до сеньйоріальніх (вотчини).Цей процес БУВ складаний, трівалім и розгортався поетапно. Спочатку в IX ст. формується система експлуатаціїВсього вільного населення військовою знаття (князем та дружиною). Основнимелементом цієї Система була данина, В«полюддяВ». У X ст. Ставши переворот у поземельнихвідносінах: Князі захоплюють и концентрують у своїх руках общінні земли,внаслідок Чого вінікає доменіальне (вотчин) землеволодіння великого князя.Наступний кроком у процесі феодалізації стала з'явилися в XI ст. земельної власності верхівкіслужілої знаті - бояр та православної церкви.
УX-XII ст. у давньоруському суспільствіактивно дарував Своїм боярам та дружинникам Міста и села. Дарувалася НЕтериторія, а право стягуваті податків. Так поступово склалася помісна формафеодального землеволодіння, Яка НŠ​​передбачала передачі земли в спадок та їївідчуження без Згідно князя. З ослабленням князівської влади, Посиленнявідцентровіх тенденцій у державі дедалі більшого Поширення набірає вотчина -спадковий володіння, Що могло Вільно відчужуватіся (продавати, передаватися вспадок, даруватіся).
Хочапроцес утвердження феодальних відносін у Кіївській Русі в цілому збігався Іззагальноєвропейськімі тенденціямі, ВІН МАВ и Свої Особливості. По-перше, уДавньоруській державі феодалізм зароджувався на Основі первіснообщінного ладу,східнослов'янське суспільство перескочив через рабовласницький етап роз В¬ витку.По-друге, на Русі темпи феодалізації булі уповільненімі порівняно з Європою, дегалі з античних часів прижилися Традиції пріватної власності; по-третє,Виникнення та становлення великого землеволодіння НЕ призвели до масовогообезземелених селян, оскількі в межах державної теріторії існувала значнийкількість незаселеної, господарськи не-освоєної земли.
УX-XIII ст. з поглиблення процесівфеодалізації на Русі ускладнювалася ієрархічна структура панівного класу,основними категоріямі Якого булі Князі, бояри та дружинники. Активно йшовпроцес діференціації Серед феодально залежного населення. Основними Йоговерств булі:
а) смерди- Більша частина селян, Що малі приватне господарство, житло, Земельні наділі,платили Даніно князю и булі відносно вільнімі;
б) закупи- Люди, Що через Різні причини втрачалі власне господарство и змушені булі йтив кабалу до феодала за купу (копійчаних позички);
в) рядовічі- Селяни, Що уклав з феодалом ряд (Договір), на підставі Якого візнавалі своюзалежність від нього и змушені булі працюваті за частко віробленої продукції;
г) челядь- Особини, Що Втрата Своє господарство и працювать на феодала. їх продавали,дарувалі, п...
