ЗМІСТ
ВСТУП
1.РОЛЬ СРСР в китайській визвольний рух
2.ВСТАНОВЛЕННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ І КОНСУЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН СРСР І КИТАЮ
3.Торговельно-економічне співробітництво СРСР З провінцій Китаю
ВИСНОВОК
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
ВзаємовідносиниРосії з Китаєм - двох великих світових держав - перебувають під постійним ібезпосереднім впливом основних тенденцій розвитку регіональних іглобальних міжнародних відносин.
Однак слід зазначити, щовідносини Китаю і Росії мають довгу історію. У даній роботі пропонуєтьсярозглянути період з 1917-1927 рр..
Проблема радянсько-китайськихвідносин в період 1917-1927 рр.. висвітлювалася багатьма істориками. Так, знаменитийкитаєзнавець, академік РАН С. Л. Тихвинський на матеріалах біографії видатногополітичного і державного діяча Китаю Чжоу Еньлая відтворює історіюкраїни першої половини XX століття.
У роботах Сладковський М. І.члена-кореспондента АН СРСР і одного з найбільших радянських китаєзнавців,висвітлюються вузлові проблеми розвитку китайського суспільства в XX столітті: ідейнівитоки та сутність маоїзму; економіка КНР і перспективи її розвитку;інтернаціональний курс у відношенні Китаю та ін
У книгах Севостьянова Г. Н.досліджується політика Японії, США, Англії, Франції, Німеччини, Італії на ДалекомуСході напередодні другої світової війни. Велика увага приділяється зовнішньоїполітиці Радянського Союзу і боротьбі китайського народу проти японської агресії.Автор наводить матеріал, який показує, наочно, як у міру розширенняяпонської збройної агресії на Далекому Сході відбувалося загостренняміжімперіалістичних суперечностей в Азії, зміна розстановки сил,поглиблення і наростання криз у міжнародних відносинах. У його роботахвикористано велику кількість архівних матеріалів і документів розкривальнихсекретні переговори і таємну дипломатію капіталістичних держав переддругою світовою війною. На основі великих статистичних даних та офіційнихміждержавних договорів та угод характеризуються окремі етапи ввідносинах між двома сусідніми країнами, аналізуються торгівля та інші видиекономічних зв'язків між ними.
У роботі Ледовських О. М. натлі складних подій, що розгорнулися в Китаї на завершальному етапі війни протиЯпонії та в перші повоєнні роки, аналізуються два діаметральнопротилежних зовнішньополітичних курсу щодо Китаю - Радянського Союзу іСША. Показано ефективну протидію радянської дипломатії американськимпланам проникнення до Маньчжурії, розчленування Китаю, спробам розв'язування прямоївійськової інтервенції з метою розгрому демократичних сил, очолюваних КПК, іперетворення Китаю в напівколонію США.
Монографія професора Ю. М.Галеновіча розповідає про життя та діяльність Цзян Чжунгженя, відомого внашій країні як Чан Кайши, - одного з лідерів Китаю в XX столітті, наступника батьказасновника китайської республіки Сунь Ятсена, керівника Китаю під час другоїсвітової війни, глави партії Гоміньдан Китаю.
У монографії професораДубинського А. М. досліджуються радянсько-китайські відносини у період, коликитайський народ зазнав агресії з боку Японії. На основі свіжого іцікавого матеріалу в книзі показана допомогу СРСР Китаю в боротьбі протиагресора, розкрито значення вирішальних перемог Радянських Збройних Сил нарадянсько-німецькому і радянсько-японському фронтах і їх вплив на результатсправедливої вЂ‹вЂ‹боротьби китайського народу за свободу і незалежність.
У даній роботі автор пропонує розглянутисоціально-політичні аспекти російсько-китайських відносин.
Отже, мета даної роботи - дослідження радянсько-китайськихвідносин в період з 1917 по 1927 рр..
У роботі поставлені наступні завдання:
В·розглянути роль СРСР в китайському визвольному русі;
В·розглянути дипломатичні та консульські угоди СРСР іКитаю;
В·розглянути торговельно-економічне співробітництво СРСР і провінційКитаю.
1.РОЛЬ СРСР в китайській визвольний рух
Крах 2-го інтернаціоналу спонукав більшовиків на чолі зВ.І.Леніним поставити питання про створення 3-го Інтернаціоналу. Про це вжеговорилося в опублікована 1 листопада 1914 р. в маніфесті ЦК РСДРП "Війна іросійська соціал-демократія ". Більшовики розгорнули боротьбу за згуртуваннялівих груп в соціал-демократичних партіях.
Але створити Комінтерн вдалося вже після Жовтневої революції1917 року. У цей період у ряді країн почався процес утвореннякомуністичних партій. У 1918 р. комуністичні партії виникли в Німеччині,Австрії, Угорщини, Польщі, Нідерландах та ін Комуністичні групи і гурткивиникли в 1918-19 рр.. в Чехословаччині, Румунії, Італії, Франції, Данії,Великобританії, США, Канаді, Бразилії, Кореї, Австрії, Південно-Африканському союзі,Китаї та інших країнах.
У січні 1919 р. в Москві відбулася нарадапредставників компартії Радянської Росії, Угорщини, Польщі, Австрії, Латвії,Фінляндії та ін Нарада обговорило питання про скликання міжнародного конгресупредставників революційних партій, звернулося до 39 революційним партіям,групам і течіям країн Європи, Азії, Америки, Австрії із закликом прийнятиучасть у роботі установчого конгресу нового інтернаціоналу.
Однією з першочергових завдань Комінтерну в Китаї, як і вінших країнах Сходу, було встановлення контактів з революційно налаштованимипрогресивними діячами країни і надання їм необхідної ідейно-теоретичної,організаційної та матеріальної допомоги у боротьбі за звільнення китайськогонароду.
В умовах громадянської війни та іноземної інтервенції вСибіру і на Далекому Сході існували труднощі для налагодження контактіворганів РКП (б) і Комінтерну з прогресивними силами Китаю. Тому за дорученнямЦК РКП (б) і Виконкому КИ роботу по встановленню зв'язків вели комуністи Сибіру іДалекого Сходу. Саме вони допомагали китайським громадянам створювати клуби (підВладивостоці - "Клуб Першого травня"), газети ("Гунженьчжулу"- У Хабаровську). Влітку 1920 р. Сіббюро ЦК РКП (б) створило в Іркутську СекціюСхідних народів, на базі якої згодом був організованийДалекосхідний секретаріат КИ по роботі з Китаєм та іншими далекосхіднимикраїнами.
Створенням комуністичних гуртків було покладено початокорганізованому комуністичному руху в Китаї. Основниминапрямами в роботі комуністичних організацій в 1920-1921 рр.. булипоширення ідей комунізму, підготовка установчого з'їзду КПК.
Іншим напрямком діяльності комуністичних гуртківбуло оформлення Соціалістичного союзу молоді. Перший союз був створений уШанхаї 22 серпня 1920 і складався з восьми чоловік. Слідом за Шанхаємсоціалістичні союзи молоді виникли в Пекіні, Учан, Тяньцзіні, і в листопаді1920 р. був офіційно заснований Соціалістичний союз молоді Китаю. Судячи зстатутам місцевих організацій та іншим документам, члени спілки своїми основнимизавданнями називали вивчення соціалізму і боротьбу за перебудову суспільства насоціалістичних засадах. На одному із зібрань союзу молоді Учана ставилося завдання:"Вивчати соціалізм - найбільш підходяще для справжнього часу вчення,здатне вивести людство на шлях прогресу ", пропонувалося" поступовозастосовувати на практиці досліджувані союзом теорії якщо представитися до цьогозручний випадок ", зокрема" поводитися як з рівними з прислугою,будь то в школі або вдома ". Члени інших організацій союзу молоді активнобрали участь у виданні і поширенні літератури соціалістичного спрямування.Крім того, велися відбір та підготовка молоді для навчання в Радянській Росії. В1921 р. в Москву на навчання виїхали Лю Шаоци, Пу Шіці, Лі Ціхань та ін
У 1920-21 рр.. прихильники марксизму в Китаї прийшли довисновку, що марксизм носить інтернаціональний характер, і цілком застосовний вумовах китайської дійсності. На думку пропагандистів марксистськоговчення, незважаючи на економічну відсталість і млявий розвитоккапіталістичних відносин, Китай за підтримки Радянської Росії іміжнародного комуністичного руху зможе здій...
