Курсова робота
Особливостізовнішньої політики римської імперії в І-ІІ ст. Нашої єрі
План
Вступ
Розділ І. Загальнірісі зовнішньої політики
Розділ ІІ. Основні напрямкизовнішньої політики
А) Західний
Б) Північно-східний
В) Східний
Г) Південний
Висновки
Список використаних джерел та літератури
додатка
Вступ
Актуальністьтими. Нарубежі старої и Нової ери римська республіка досягла своїх природних меж, итака велика Імперія Постійно контактувала з сусіднімі племенами та царствами.Завоювання Цезаря и серпня пересунулі північні рубежі імперії на лінію великихєвропейськіх річок Рейну и Дунаю; галі раніше на сході римляни Вийшли до Євфрату.Таку політіку, хоча и не так активно, продовжено їх наступнікі. Та нажальбільшість історіків, Що займаються вивченості політічної Історії римськоїімперії періоду І-ІІ Століття Нашої єрі, звертають Увага на внутрішній лад таполітіку Щодо провінцій, зовсім мало надаючі Значення Стосунки Із зовнішнімсвітом.
Зовнішняполітика є однією Із найважлівішіх сфер життя кожної Країни, того Вивчення її єодним Із необхіднішіх аспектів Дослідження Історії римської імперії періодуІ-ІІ ст. н.е.
Весь спектрІз важлівості тими для Створення цілісної картини Історії римської імперії танедостатня науковому рівні її Розробка, Дослідження цієї Проблеми є Доситьактуальним.
Метою Дослідження є історіязовнішньої політики римської імперії у I-ІІ ст. н.е. и применения її впливим натрансформацію становища провінцій и нових теріторій Що входили до її складу, тана еволюцію зовнішньої політики римлян за різніх імператорів, встановленняконтролю над новімі теріторіямі и на Розвиток міжнародної обстановкиу цілому. Відповідно до мети постають найбільш важліві ЗавданняДослідження:
- провести комплекснийаналіз взаємін Між Римське імперією та Прикордонний областями Якдипломатичного, так и військового характеру;
- візначіті мету инавпростець політики Риму, візначіті Місце завоювання нових теріторій в Ційполітіці;
- Встановити Основніметоди и прійоми ведення зовнішньої політики Римом та правителями, простежітіЗміни методів ї прійомів зовнішньої політики римлян Під годину переходу відреспубліканського ладу до принципату;
- візначіті ступіньвпливим Риму на Розвиток міжнародної сітуації и Встановити залежність стосунківМіж Римом и нерімськімі теріторіямі від змін загальнополітічної сітуації вПевної регіоні;
- Встановити ступінь ихарактер впливим Риму на внутрішньополітічну сітуацію у Прикордонний теріторіяхта провінціях.
Об'єктом Дослідження єдіпломатічні, економічні, Військові и культурні контакти Між Римом та зовнішнімсвітом, и навпростець зовнішньої експансії.
ПредметомДослідження є зовнішня політика римської імперії у I-ІІ ст. н.е.
Хронологічні рамки Дослідженнязумовлені поставленими метою и Завдання и охоплюють Період єпохи ранньоїімперії. Зовнішня політика Цезаря и серпень проводять Дуже активно и БулаДосить вдалині. Альо Нижня хронологічна межа у роботі обумовлена ​​пріпіненнямактівної зовнішньої діяльності після Смерті серпня при Тіберії, тому нижнямежею є початок Його правління, тобто 14 р.. (Епоха імперії прийнято діліті надва періоді: ранню імперію (з 27 р.. до н.е. до кінця II ст. н. е.) i пізню(ІІІ-V ст. Н.е.)). [1]
верхніх межею роботи єкінець ІІ ст. н.е.
Структурно роботаподіляється: на вступ, п'ять розділів та Висновки. В кінці роботи подано списоквикористаних джерел та літератури.
Історіографічній оглядлітератури: До нашого часу дійшла велика кількість письмовий джерел, та нажальНебагато з них перекладені на українську чи російську мови. З письмовий джерелу даній роботі вікорістовувалісь праці Корнелія Тацита та Йосифа Флавія. Тацитзалиша Досить детальний опис соціального, політічного та культурного життяримлян досліджуваного періоду. Із праць Й. Флавія до даної тематикивідносіться Тільки В«Іудейська війнаВ», Яка є одним Із епізодів боротьбі іудеїв зримлянами. Кож Досить Багато інформації можут дати хрестоматії, альо у нихрозміщені Ліше Уривки творів римських авторів. Із монографій які прісвяченіІ-ІІ ст. н.е., и Частково розкрівають зовнішню політіку Варто відзначіті роботитаких історіків, Як К. Кріст, Е. Баррет, К. Вербицький, С Ковальов, Т Момзен таін. У вітчізняній історіографії існує велика кількість праць прісвяченіхІсторії римських колоній, альо у них переважає опис їх після римськогозавоювання. До них відносяться роботи С. Голубцової, В. Зубаря, Ю.Колосовської, та А. Ранович. Періодичні видання є Досить ціннім джерелом, томуЩо здебільшого їх Зміст охоплює Певного, конкретних проблем чі Певний Період.
Наукова новизна у вітчізнянійісторіографії на Сейчас годину Окрема праць та монографій які розкриває бпроблему зовнішньої політики римської імперії Немає. Тому дана робота є Спробаузагальнення та віділення особливая цієї політики.
Розділ І. Загальні рісізовнішньої політики
Зкінця І Століття до н.е. в Рімі булі запозічені Стародавні уявлення еллінізму,які ототожнював Римське панування з пануванням над всією ойкумені, тобто надВсім цівілізованім світом за середземноморськімі уявленнямі, а віражаючісьпо-римському, над земною кулею [2] . Ця Концепція існує в офіційніхтекстах, сімволічно вон віражах застосуванням глобуса на римських монетах,Який втілює Світове панування. Зображення на монетах інтерпретуваліся НЕ ТількиЯк Спроба зобразіті положення ойкумені на земній кулі, альо и Як символ світовоїімперії. Якою б не Була картина світу у мешканців імперії, чи уявляєтся смороду Йогооточенім океаном диском або кулею, їх світ охоплював земну кулю и всесвіт, инад ЦІМ простором панували Рим. За словами Г.С. Крабі В«у Першому столітті Нашоїєрі римляни дотрімувалісь староелліністічніх цінностей в число якіх входилопереконань Що смороду в усьому Кращі за провінціалів В» [3] .Суперечності Між ідеєю римського світового панування и військово-політичноюреальністю існувалі Із самого качана. Слідуючі Традиції Олександра, рімськіполководці Завжди мріялі здобуваті собі славу, пройти до меж ойкумени: Помпеї зСвоїм походом до Каспійського моря, Цезар з Своїми Настане доПівнічно-західного краю Іберійського півострова и пізніше до Брітанії. Протиполководці булі змушені перерваті ці шірокомасштабні Операції. Нічого Було идумати про пряме и трівале володіння всіма землями, по якіх смороду пройшли.
КонтрастМіж претензією на Світове панування римської держави и Фактично підкоренімітеріторіямі, а кож інструментарій и форми римського впливим в просторі по тійБік прікордонної зони віявіліся галі при Августі. Сформульованій Тільки післяЙого Смерті заголовок латинської копії Його В«ДіяньВ» говорити про ті, Що ВІНпідпорядкував земну кулю імперії римського народу. Характерно, Що серпнявіхваляється прорівамі свого Війська и флоту в регіони, в які до цього НЕзаходило жодних Римське військове з'єднання, будь-то дакські земли по тій БікДунаю, Міста Аравії и Ефіопії або Батьківщина кімбрів.
УявленняСерпень про Римське імперію включало племена и народи, які Цій імперії НЕпідкоряліся, ВІН віхвалявся тім, Що розшірів Межі Всіх прилягла римськихтеріторій. ВІН говорити про утіхомірення іспанськіх и галльськіх провінцій,Германії до гирла Ельба, причому самє в цьому регіоні ВІН Свідомо умовчує проті, Якові конкретно теріторію має на увазі. Зовсім Інший засіб вікорістовується приопісі зовнішньополітічніх успіхів на Сході. Досягнуть з великими зусиллядипломатично Успіх 20 р.. до н.е. БУВ піднесеній так, нібі то парфянами попросилидружби у римського народу. [4]
Встановленнядружніх відносін через посольства далеких країн, дере за все з Індії, Звідкираніше Ніколи НЕ прібувалі пошли, надалі посольства від бастарнів, скіфів исарматів, ...
