Введення
На даному етапі розвитку та політичних перетворень, що відбуваютьсяв Російській Федерації та сусідніх державах, наступників колишнього СРСР, колиз політичної сцени вже пішли головні дійові особи того періоду, самінтерес до цього періоду в російській історії трохи вщух, можна спробуватирозглянути цей час в історії нашої держави, щоб знайти відповіді на тіпитання і проблеми, які у нас виникають зараз.
Говорячи про СРСР, можна сказати, що це був досить складний і незрозумілийперіод в історії нашої держави. І, лише тому, причин освітисоюзної держави можна виділити безліч.
У даній роботі моєю метою не є докладне висвітлення абсолютновсіх явищ і процесів, що відбувалися в країні в той період. Як вирозумієте, це неможливо здійснити в рамках курсової. Тому я зупинюсяна основних і ключових, на мою думку, причини, події та результати.
Що ж стосується джерел, у якості таких я використовую періодичнулітературу того часу, а саме газети В«Московський КомсомолецьВ» і В«Аргументи іФакти В», деякі журнали - міжнародний щорічникВ« Політика і економіка В»,В«Ділові людиВ» та ін Останнім двох джерел я довіряю дещо більше, ніжгазетам, так як це серйозні видання.
Крім того, у моєму розпорядженні були хрестоматійні джерела -В«Історія Радянської держави Н. ВертаВ» та В«Історія БатьківщиниВ» (шкільнийпідручник) Але ці джерела не можуть бути використані як основні з тієїпричини, що відображають певну ідеологічну позицію, а нам важливікоментарі, позбавлені цього недоліку. Саме тому я віддаю перевагу спиратисяв основному на журнали.
Отже, я беруся до розгляду даної теми. Найглибший за останнікілька століть політична криза в Росії призвів у 1917 році до її розвалу надесятки окремих, номінально суверенних, державних утворень. В процесізміцнення своєї влади більшовики шукали форми практично корисні новоївлади і юридично коректні, привабливі і переконливі хотяби для частининаселення - політичного об'єднання земель колишньої Російської імперії. Роботапо збиранню земель (більшовики, взявши владу, тепер вимушено стализбирачами російських земель) велася ще в ході громадянської війни. Після їїзавершення юридично коректні форми стали важливіше військових перемог. Подивимося,які це були форми.
1.Проекти об'єднання радянських республік
Ще вроки громадянської війни склався військово-політичний союз радянських Республік.Що ж це за союз? 1919 ВЦВК РРФСР за участю представниківрадянських республік видав декрет В«Про об'єднання Радянських Республік: Росії,України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом В».Визнаючи незалежність і право республік на самовизначення, було вирішенооб'єднати їх військові, господарські, фінансові та залізничні організації.У складних умовах війни вдалося створити єдину військову організацію республік.Однак до початку 1922 р. ситуація значно змінилася.
Шістьрадянських соціалістичних республік: РРФСР, УРСР, БРСР, Азербайджанська РСР,Вірменська РСР, Грузинська РСР і дві народні радянські республіки: Бухарська(Колишнє Бухарське ханство) і Хорезмська (колишнє Хівинське Ханство) продовжувализближення вже в умовах світу. Зміцнювалися економічні і політичні зв'язки.Ось деякі факти:
- вНаприкінці 20-початку 21 р. уряд РРФСР виділив Вірменської РСР грошову позикув 3 млрд. руб., направило ешелон - з товарами першої необхідності, 325 тис.пуд. зерна, 5 тис. пуд. цукру;
- зАзерб. РСР у Вірменію було послано 50 вагонів хліба, 36 тис. пуд. нафти;
- в1920 у складі РРФСР були проголошені автономні республіки:Туркестанська і Киргизька, всього до складу РРФСР входили 8 автономних республікі 2 автономних областей;
- в1920-21 рр.. між РРФСР та ін республіками були укладені договори провійськово-господарському союзі;
- в1922 на Генуезькій конференції делегація РРФСР представляла всі радянськіреспубліки;
- вберезні 1922 р. Грузія, Вірменія та Азербайджан уклали договір проосвіті Закавказької Соціалістичної Федерації Радянських Республік(ЗРФСР).
Всерпні 1922 р. за пропозицією Політбюро ЦК була створена комісія дляпідготовки до чергового Пленуму ЦК питання про взаємини РРФСР і незалежнихнаціональних радянських республік. Головою комісії був Й. Сталін,який ще з моменту створення першого радянського уряду очолював наркомату справах національностей. До того ж за Сталіним ще з дореволюційних часівзакріпився авторитет фахівця з національного питання. У комісію входили: В. Куйбишев,Г. Орджонікідзе, X. Раковський, Г. Сокольников і представникинаціональних республік - по одному від кожної. Сталін підготував проектрезолюції, що передбачав входження України, Білорусії, закавказькихреспублік у РСФСР на правах автономних республік. Питання про інших республікахзалишався відкритим. Сталінська резолюція отримала назву проекту автономізації.ВЦВК і РНК РРФСР ставали вищими органами державної влади в новомудержаві, а більшість наркоматів республік підпорядковувалося відповіднимнаркоматам РРФСР. Проект Сталіна був розісланий для обговорення в ЦК компартійреспублік. Його схвалили ЦК КП Азербайджану і Вірменії. Проти виступив ЦК КПГрузії, заявивши, що об'єднання у формі автономізації передчасно,об'єднання господарської та загальної політики необхідно, але зі збереженням усіхатрибутів незалежності. Фактично це означало оформлення конфедераціїрадянських республік, заснованої на єдності військової, політичної, дипломатичноїі частково - господарської діяльності.
ЦК КПБілорусії висловився за збереження існуючого положення. ЦК КП Українипроекту не обговорював, але заявив, що виходить з принципу незалежності України.
Назасіданні комісії 23 та 24 вересня 1922 (Під головуванням В. Молотова)приймається проект Сталіна. Грузинський проект відхиляється. Три республікифактично проти автономізації, а приймається пропозиція Сталіна! При цьомукомісія припускала своє рішення після його схвалення на Пленумі ЦК передатинаціональним ЦК як директиву до виконання без жодного обговорення. Пленум бувпризначено на 5 жовтня. Матеріали обговорення направили Леніну в Горки.
Ознайомившисьз матеріалами комісії, Ленін зустрічається з викликаним у Горки Сталіним іпереконує його змінити параграф 1 проекту. У той же день Ленін пише для членівПолітбюро лист В«Про утворення СРСРВ», в якому наголошує, що РРФСРповинна визнати себе рівноправною з іншими республіками і В«разом і нарівні зними В»увійти в новий союз. Треба думати, що така формула, при всійдемагогічне політики більшовиків, була єдино прийнятною, можливої вЂ‹вЂ‹дореалізації без нової громадянської війни. В кінці вересня Ленін розмовляє зголовою РНК Грузії П. Мдівані, з членами ЦК КП Грузії. Він, який вважавпитання В«архіважливимВ», переконується, що Сталін має устремління поспішати.Тому Ленін радить проявити максимум обережності і терпимості у вирішеннінаціонального питання в Закавказзі.
ОднакСталін був незадоволений ленінської критикою. Тим не менш, розуміючи, що вВнаслідок втручання Леніна комісія не прийме його пропозицій, Сталінпереробив свій проект і вказав, що нова резолюція - лише В«кільказмінена, більш точне формулювання В»старої, якаВ« в основі правильна ібезумовно прийнятна В».
Цікавопорівняти два перших параграфа сталінського і ленінського проекту:
Автономізація.
В«1.Визнати доцільним укладення договору між радянськими республікамиУкраїни, Білорусії, Азербайджану, Грузії, Вірменії та РРФСР про формальневступ перших в склад РРФСР ...
2. ВВідповідно до цього постанови ВЦВК РРФСР вважати обов'язковими дляцентральних установ згаданих у пункті 1 республік, постанови ж РНК іСТО РРФСР - для об'єднаних комісаріатів цих республік ... В»
Союзнудержава.
1.Визнати за необхідне укладення договору між Україною, Білорусією,Федерацією Закавказьких Республік і РРФСР про об'єднання їх в В«Союз РадянськихСоціалістичних Республік В»із залишенн...