Введення
Документом, який визначаєвивчення курсу історії, є навчальна програма. Вона і визначає змістшкільного курсу вивчення історії. Програма повинна бути об'єктивним документом,позбавленим суб'єктивності, програма повинна бути науковою.
Свою роботу в школі вчительпочинає з вивчення програми і пояснювальної записки до неї. Програмапередбачає:
- зміст курсу історії;
- час для вивченняпевних розділів;
- розподіл матеріалупоурочно;
- вказівка ​​уточнень.
Метою даної роботи єаналіз діючої програми курсів історії. З поставленої мети можнавиділити наступні завдання:
1) охарактеризувати сутність іструктуру програми, її структуру, основні освітні та психологічнівимоги;
2) на основі зроблених висновківпо першому пункту досліджувати діючу програму курсу історії в п'ятомукласі і з'ясувати, чи відповідають вони поставленим вимогам.
У даній роботі використанітакі методи дослідження, як аналізу, синтезу, порівняння, опису отриманихданих.
Глава 1. Загальна характеристика шкільних програм з історії
1.1. Розуміння навчальної програми.
1. Структурою шкільного курсуісторії називається сукупність змістовних елементів загального історичногоосвіти. Елементи структури - це окремі факти, обрані, як теми пізнання,які якимось чином об'єднані між собою.
Структурованість -необхідна умова системності знань, умінь і світоглядних,морально-естетичних ідей, які засвоюють учні у процесі вивченняісторії.
Структуру загального історичногоосвіти відображає навчальна програма курсу. Поняття "Навчальнапрограма "у світовій педагогіці не має на сьогодні чіткого визначення.Ось деякі з них:
Програма - короткий викладосновного навчального змісту, цілей вивчення предмета і способів їх досягнення [1].
<p> Навчальна програма - нормативнийдокумент, що розкриває зміст знань, умінь і навичок з навчальногопредмету, логіку вивчення основних світоглядних ідей із зазначенням послідовностітим, питань і загальної дозування часу на їх вивчення. [2]
В Україні програма - цедокумент, в якому називаються цілі предмета, розкриваються зміст його вкожному класі, а також з'ясовані основні ідеї, поняття, вміння та навички, якимиповинні володіти учні. Саме програма конкретизує мету загальногоісторичної освіти та визначає через структуру курсу методи навчання такритерії оцінювання його результатів.
Безсумнівно, програма - важливепідмога вчителя. Але проведена реформа шкільної освіти, необхідністьякої викликано часом, істотно вплинула на неї. У зв'язку з цим, порівняємодва визначення, яких розділять трохи більше десятиліття:
1) "Навчальні програми зпредметам, як і навчальні плани, є обов'язковими для всіх шкіл і вчителівдержавним документом, що визначає зміст навчання історії "(1986) [3].Тобто мова йде про одну єдиною програмою, обов'язковою на всійтериторії колишнього Радянського Союзу.
2) Зразкові програми єорієнтиром для складання авторських програм, розробкикалендарно-тематичних планів і створюють умови для творчості вчителя,вільного вибору форм і методів навчання, диференціації освітнього процесу "(1999) [4]- Тут питання ставиться про кількох програмах, з яких буде обранаоптимальна для певної місцевості, школи, класу і т.д.
Таким чином, навчальні програмиє реальними орієнтирами педагогічної та навчальної діяльності в школі.Сучасний статус програм стимулює критичний підхід педагогів до виборупрограм, їх творчеств в плануванні навчання історії.
1.2. Типи навчальних програм
Навчальні програми можуть бутитиповими, робітниками і авторськими.
Типові (державні)навчальні програми з історії розробляються на основі державногоосвітнього стандарту. У них відбивається історико-педагогічний досвід, заснованийна досягненнях в педагогіці і психології. Тому виникає необхідністьперіодично оновлювати навчальні програми у відповідності з розвиткомпедагогічної науки і практики. Такі програми затверджуються Міністерствомосвіти і Науки України та мають рекомендаційний характер.
Робочі навчальні програмирозробляються на основі державних, але більш застосовні на практиці. Вониописують національно-регіональний компонент і роблять посилання на інформаційнубазу, технічне забезпечення, можливості учнів.
Авторські навчальні програми лишевраховують вимоги державного освітнього стандарту. Вони залишаютьза собою право утримувати інший принцип побудови навчального матеріалу, мати своїпідходи до розгляду тих чи інших теорій, викладати свою точку зору. Такіпрограми повинні мати рецензію від вчених, що займаються вивченням історії, атакож необхідне затвердження їх педагогічною радою школи.
Таким чином, склалося триосновні типи навчальних програм. Кожен з них має свої переваги, і взавдання педагога входить творчо підходити до пропонованого матеріалу і об'єктивнооцінювати доцільність застосування тієї чи іншої програми.
1.3. Структура навчальної програми
Загальна структура програмимістить в основному 3 елементи:
1. Пояснювальна записка(Прик.1). В ній визначені основні завдання навчального предмета, провідні науковіідеї. Тут автори визначають освітні виховні і розвиваючі ціліу вивченні історії, її роль і місце в системі сучасної шкільноїосвіти. Як правило, в цій частині йдеться про те, що програмаскладена на основі обов'язкового мінімуму Змісту. Навчальний змісторганізується на 2-ух рівнях: основному та варіативної матеріалі (на основібазисного навчального плану в 5-12 класах налічується не менше 23 години інваріатівнойчастини) [5]
2. Основна частина .Містить тематичний план, зміст тем, завдання і вивчення, основніпоняття, вміння та навички, види занять. Ці частина розосереджена по класах іісторичним курсам. Тут автори можуть використовувати різні способи формулюваннянавчального матеріалу (додаток 2)
3. Додаток. Містить методичнівказівки, що стосуються оцінки знань, умінь, навичок.
Таким чином, програми позбавлені віджорсткого поурочного планування. Теми на розсуд вчителя можутьпереставлятися місцями, не порушуючи хронологічного порядку; так само, педагогмає право визначати кількість годин, на вивчення якої теми, але невиключати інші.
1.4. Структура змісту навчальної програми
Навчальна програма конкретизує метузагальної історичної освіти та визначає по структурі курсу методи навчаннята критерії оцінювання. Програма курсу історії може бути побудована ззастосуванням конкретизованого, лінійного, спірального і змішаного способівструктурування його змісту. [6]
Концентрований спосіб - неодноразовеповернення до однієї і тієї ж теми, яка буде обростати новими фактами, подіями,пов'язаними залежністю від інших тим.
Лінійна структура - це безперервнапослідовність логічно пов'язаних тем (часто в хронологічному порядку), кожназ яких в процесі вивчення відпрацьовується лише один раз.
Спіральний спосіб має вихідну темувивчення, з якою пов'язані інші теми; кількість їх постійно збільшується.Цей спосіб безперервний і не виключає багаторазове звернення, до однієї і тієї жсхемою.
Змішана структура - це комбінаціятрьох способів структурування, названих вище. До деяких темах має багаторазовезвернення, деякі розглядаються лише поверхово, але, не втрачаючи зв'язку.
Вибір тієї або іншої структури змістукурсу історії повністю залежить від поглядів на процеси навчання авторівнавчальної програми.
1.5. Завдання, цілі, функції навчальних програм з історії
На думку Сластенина В.А.,навчальна програма виконує ряд основних функцій: [7]
1. Описова - програмає засобом опису змісту освіти;
2. Ідейно-світоглядна -знання, включені в програму, спрямовані на формування духовності танаукового світогляду у школярів;
3. Регулююча абоорганізаційно-методична - організовуючи діяльність вчителя про підготовку доз...
