МІНІСТЕРСТВОАГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
МУРМАНСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Історико -філологічний факультет
Кафедравітчизняної історії
ВИПУСКНАКВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
на тему:В«Міжнародні відносини Київської Русі X - нач.XII ст.В»
Виконала студентка:
V курс ОЗО
Мурманськ
Зміст
Вступ
Глава 1. Становлення давньоруськоїдипломатії
1.1 Освоєння торгового шляху В«із варягв греки В». Зміст і значення російсько-візантійських договорів Олега та Ігоря
1.2 Зовнішньополітичний курс СтародавньоїРусі в період правління Святослава. Дипломатія князя - воїна
1.3 Християнізація Русі та їїнаслідки: зміцнення міжнародних позицій Русі
Глава 2. Дипломатичний курс СтародавньоїРусі в XI - початку XII століть
2.1 Пошуки нових шляхів зміцненняміжнародних позицій Русі. Династичні шлюби правлячої династії
2.2 Давня Русь і Візантія.Особливості Російсько - візантійських контактів в епоху Ярослава Мудрого
2.3 Боротьба з печенігами. Зміцненняпозицій незалежності Русі
Глава 3. Міжнародне становищеДавньоруської держави напередодні питомої періоду
3.1 В«Хрестові походиВ» ВолодимираМономаха
3.2 Використання давньоруськимикнязями зовнішніх сил у боротьбі за Київський престол. Історичні наслідкиданих акцій
3.3 Геополітичні положення СтародавньоїРусі на початку XII століття
Глава 4. Практичне застосуванняматеріалів ВКР у шкільному курсі історії Росії.
4.1 Аргументація доцільностівикористання матеріалів теми ВКР
4.2 Використання комп'ютерноїпрезентації на уроках історії
4.3 Розробка уроку по темі:В«Міжнародні контакти РусіВ»
Висновок
Список джерел та літератури
Введення
Київська Русь - одна знайбільших держав середньовічної Європи - склалося в IX ст. в результатітривалого внутрішнього розвитку східнослов'янських племен. Її історичнимядром було Середнє Подніпров'я, де дуже рано зародилися нові соціальніявища, характерні для класового суспільства.
Сучасники - арабські йвізантійські автори - називали перше державне об'єднання східнихслов'ян Руссю, а народ, що склав це об'єднання, - русами.
У зв'язку з тим, щоцентром цієї могутньої держави протягом кількох століть бувКиїв, в історичній літературі вона отримала назву Київської Русі.
Київська Русь відігралавидатну роль в історії слов'янських народів. Становлення феодальних відносині завершення процесів формування єдиної Давньоруської державипозитивно позначилися на етнічному розвитку східнослов'янських племен,які поступово складалися в єдину давньоруську народність. В її основілежали спільна територія, єдина мова, спільна культура, тісні економічнів'язі. Протягом усього періоду існування Київської Русі давньоруськанародність, яка була спільною етнічною основою трьох братніхсхіднослов'янських народів - російського, українського та білоруського, розвиваласяшляхом подальшої консолідації.
Об'єднання всіхсхіднослов'янських племен в єдиній державі сприяло їхсуспільно-економічному, політичному і культурному розвитку, значнозміцнювало їх у боротьбі зі спільним ворогом. Культурні цінності, створені геніємдавньоруського народу, витримали випробування часом. Вони стали основоюнаціональних культур російського, українського і білоруського народів, а кращі зних увійшли до скарбниці світової культури.
Велике історичнезначення мала Київська Русь і для багатьох неслов'янських народів. Передовідосягнення Русі в області суспільного, економічного та культурного розвиткуставали надбанням Литви, естів, карелів, весі, мері, муроми, мордви,тюркських кочових племен південноруських степів. Частина цих народів етнічно іполітично консолідувалася у складі Давньоруської держави.
На міжнародній ареніДавньоруська держава займала одне з провідних місць. Воно підтримувалоширокі економічні, політичні й культурні зв'язки з багатьма країнамиСходу і Заходу. Русь підтримувала політичні, торгові та культурнівідносини з Чехією, Польщею, Угорщиною та Болгарією, мала дипломатичні зв'язкиз Візантією, Німеччиною, Норвегією та Швецією, налагоджувала також зв'язки з Францієюі Англією. Про міжнародне значення Русі свідчать династичні шлюби,полягали руськими князями. Одна дочка Ярослава Мудрого була одружена зфранцузьким королем Генріхом I, інша за норвезьким королем Гарольдом Сміливим,третя - за королем угорським Андрієм (Андрашем). Володимир Мономах поматеринській лінії був онуком візантійського імператора Костянтина X Мономаха.Сестра Володимира Мономаха Євпраксія-Адельгейда вийшла заміж за німецькогоімператора Генріха IV, дочка Євфимія - за угорського короля Коломана і т. д.Сам Мономах був одружений на Гиде - дочки англійського короля Гарольда.
Договори з Візантієюзберігають цінні свідоцтва про суспільні відносини в Київській Русі іміжнародному її значенні. Договори закріплюють права Русі в політичних іторговельних відносинах з Візантією.
Русь згадується в сагах,слагавшихся в країнах Скандинавського півострова. Про Русі писали арабськімандрівники, візантійські державні діячі та історики. Французькийепос - В«Пісня про РоландаВ» свідчить про те, що Русь та її багатства булидобре відомі у Франції. Згадуються руси, а також Київська земля в німецькійпоезії - у В«Пісні про НібелунгівВ». Відомі були російські купці і їхні товари і в Англії.
Актуальність обраноїтеми.
Знання історіїміжнародних відносин допоможе глибше зрозуміти природу та зміст нормдипломатичного права, становлення міжнародних відношення подальше періодиісторії.
Вибір теми зумовленийтакож необхідністю розглянути в єдиному комплексі інститутів, норм,принципів, правил і звичаїв, що входять міжнародні відносини Київської Русі IX- Початку XII століть.
Цілі і завданнядослідження.
Мета - проаналізуватиджерела та літературу з історії становлення міжнародних відносин КиївськоїРусі XI - поч. XII вв.
Історія міжнароднихвідносин простежується в існуючих правилах, звичаях, нормах, врізноманітних методах і формах дипломатичної діяльності.
Так як ряд питань,відносяться до історії міжнародних відносин, знаходиться на стику історіїміжнародного права, історії дипломатії, питання укладання договорів,висновок дипломатичних шлюбів. То метою даної роботи була систематизаціяматеріалів з історії міжнародних відносин Росії зазначеного періоду,розгляд процесу їх розвитку, аналіз та узагальнення даних матеріалів, і їхпорівняльна характеристика.
Результати дослідженняможуть бути використані у викладанні в курсі вітчизняної історії в СЗШ.
Історіографія роботи.
Серед вітчизняних джерелпо цій темі чільне місце належить літописам. Визначення ступеня повноти ідостовірності їх звісток про зовнішньополітичних зв'язках Русі нерозривно пов'язане знакопиченням джерел.
Російська дорадянськогоісторіографії зібрала по цій темі чималий фактичний матеріал. Якщо братиросійсько-візантійську проблему, то він особливо кваліфіковано представлений впрацях В.Г. Василівського, Ф.І. Успенського, В.М. Бенешевича, A.А. Васильєва, М.Д.Пріселкова та ін У марксистській науці повоєнних років цій темі присвячена серіяспеціальних досліджень М.Н. Левченко, М.М. Вороніна, Г.Г. Літавріна, B.Л.Яніна, НЯ. Статевого, П.О. Каришковського та ін
Вельми численніпраці дореволюційних вчених про роль Київської Русі в історії народівпівденно-східного Причорномор'я, Поволжя, Уралу, Кавказу і Сибіру, ​​Малій, Середнійі Передньої Азії. У радянський час вітчизняне сходознавство збагатилознання про російською середньовіччя новими знахідками і дослідженнями В. В.Бартольді, В. А. Гордлевско го, А. Ю. Якубовського та їх наступників - А. П.Ковалевського, Б. Н. Заходера, В. М. Бейліса, А. П. Новосельцева, Т. М.Калініної. [1]
Судячи з обізнаностіВ«Повісті временних літВ» про сучасний їй світі [2],можна думати, що зв'язки Русі з ним широкі і різноманітні, а непо...
