ЗМІСТ
ВСТУП
1. НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬМ.В. ЛОМОНОСОВА
1.1 Короткібіографічні відомості про М.В. Ломоносова
1.2 Ломоносов -природодослідник
1.3 Ломоносов - найбільшийфілософ
1.4 Ломоносов - історик
2 ВНЕСОК М.В. ЛОМОНОСОВАУ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ
2.1 Етапипедагогічної діяльності М.В. Ломоносова, їх характеристика
2.2 Дидактичні ідеїв педагогічній теорії М.В. Ломоносова
2.3 Розвиток М.В.Ломоносовим російської педагогічної термінології
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНИХДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ А
ДОДАТОК Б
ВСТУП
Збагаченнянауки і практики тісно пов'язане з глибоким аналізом соціальних ідей, накопиченихлюдською цивілізацією в минулі епохи. Особливий інтерес у цьому відношенніпредставляє вивчення творчої спадщини М.В. Ломоносова. Геній, якогонеобхідно розглядати на тлі розвитку світової та російської культури.
Видатнийвчений жив і творив у послепетровскую епоху, коли відбувалися історичнозначущі соціальні перетворення, йшла гостра боротьба в релігії, розвиваласяросійська наука, великого поширення набуло просвіта.
Якгідний наступник просвітителів М.В. Ломоносов виступив борцем за створеннянаціональної науки і культури, прихильником широкого народної освіти.Гострий, наглядова розум натураліста дозволив йому в епоху російськогопросвіти на високому науковому рівні поставити такі проблеми, як предметпедагогіки, сутність виховання і освіти, організація навчання, йогозміст.
Широкорозуміючи призначення педагогіки, М.В. Ломоносов вважав її невід'ємною частиноюсвітової і російської культури. Формування молодого покоління російськогоюнацтва в дусі загальнолюдської моральності, заохочення до пізнаннянавколишнього світу, наукових і культурних цінностей - ці основоположніЛомоносовський ідеї залишаються актуальними і сьогодні.
1.НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ М.В. ЛОМОНОСОВА
1.1Короткі біографічні відомості про М.В. Ломоносова
НародивсяМ.В. Ломоносов 8 листопада (19 - за новим стилем) 1711 р. у селі Мішанінской Куростровскойволості Архангельської губернії. Батько Ломоносова - Василь Дорофійович - бувдосить заможною людиною. Мати майбутнього вченого - Олена Іванівна - буладочкою диякона. На жаль, вона дуже рано померла, залишивши єдиного синасиротою. Весь уклад життя північної поморської боку наклав відбиток навразливого М.В. Ломоносова.
Життясеред поморів, поморские плавання з батьком, боротьба з нестатками, суворими природнимиумовами сприяли появі в М.В. Ломоносова надзвичайних фізичних іморальних сил, загартували його характер, приготували до боротьби. У ньому ранопрокинувся інтерес до читання, до пізнання незвичайного, нового.
ГрамотіЛомоносов навчився пізно до дванадцяти років. Навчався він у сусіда, селянинаШубного, а марнотратом у місцевого дяка Сабельникова. Ломоносов розумів, що дляпридбання великих знань необхідно вивчити латинську, грецьку та іншііноземні мови. Оволодіти ж цими мовами можна було тільки у великихмістах. І ось взимку 1730 Ломоносов вирушив до Москви з трьома рублями,зайнятими у сусіда, і зв'язки своїх книг - граматикою і арифметикою,складових тоді всю його бібліотеку. У січня 1736 року М.В. Ломоносов бувзарахований до Слов'яно-греко-латинську академію. В академії Ломоносов за п'ять леїосягнув те, що іншим не вдавалося і за вісім. Не задовольняючись поурочнимизавданнями М.В.Ломоносов самостійно вивчає давньоруську літопис, працігрецьких і римських авторів, знайомиться в монастирській бібліотеці з книгами пофілософії, фізиці, математиці. До кінця навчання в академії він стаєлюдиною чудовою вченості. В особливості значними були його пізнанняв області історії, поетики, риторики.
1Січень 1736г. разом з іншими одинадцятьма учнями Спаських шкілМ.В.Ломоносов прибув до Петербурга. Почався новий дуже важливий етап у його житті.Саме тут остаточно визначилися його наукові інтереси і схильності.
Всентябре1736г. Ломоносова як кращого студента Академії разом з двомастудентами направляють до Марбурга (Німеччина) для вивчення хімії та гірничорудногосправи.
Вчервні 1741 р. Ломоносов, повний сил і енергії, повертається в Росію іприступає до роботи в академії наук. Він пропрацював у ній понад двадцять років,довівши, що геній вміє тріумфувати над усіма перешкодами, які ніпротиставляє йому ворожа доля. Лише в 1745 р. після енергійнихзвернень до Єлизавети Петрівни Ломоносов був, нарешті визначений у званніпрофесора хімії. Помер М.В. Ломоносов 15 квітня 1765.
1.2Ломоносов - натураліст
Найбільшазаслуга М.В. Ломоносова полягала в тому, що він був одним із творців хіміїяк науки. Він поклав в основу хімії точні начала. Ломоносов ввів в хімічнупрактику основні принципи кількісного і якісного аналізу. Він вважав,що впевненість в результатах дослідів залежить від роботи з чистими хімічнимиречовинами і реактивами. Величезною заслугою М.В. Ломоносова є створенняпершої в Росії хімічної лабораторії. Майже відразу ж після повернення зНімеччині в 1742 р. Ломоносов звертається до Академії з проханням про будівництволабораторії. У цій лабораторії він провів більшість своїх хімічних іфізичних дослідів, що склали славу російської науки.
Великаі ніколи не зітреться у свідомості нашого народу роль М.В. Ломоносова не тількив розвитку хімії і фізики, але й інших галузей природознавства. Визначну рольвін зіграв у розвитку астрономії, географії, геології і метеорології. Він буводним із творців астрономічних обсерваторій в Росії, організатором багатьохгеографічних експедицій, наставником цілого покоління російських учених.
Ломоносовнадзвичайно багато зробив і для російської географічної науки. Його творчийгеній з особливою силою позначився в постановці проблем географії Північного Льодовитогоі Тихого океанах.
М.В.Ломоносов був одним із творців геології. У своїх працях В«Слово про народженняметалів від трясіння землі В»(1757г.),В« Перші підстави металургії або руднихсправ В»(1763г.) іВ« Про шарах земних В», - Ломоносов заклав основи геологічноїнауки. У своєму вченні про Землю Ломоносов виходив з визнання того, що нашапланета має свою власну історію. За Ломоносову земля розвивається, але йзмінюється. Величезна заслуга М.В. Ломоносова полягала в тому, що він не тількизаклав основи геології, але фактично став творцем гірничорудної справи вРосії.
Щев 1742г. Ломоносов пише В«Перші підстави гірничої наукиВ», потім на протязісвого життя неодноразово пише не тільки теоретичні праці, а й практичнікерівництва для здійснення гірничих виробок. Він збирає колегії мінералівпри географічному департаменті Академії наук, систематизує їх, відправляєчисленні геологічні експедиції в різні кінці Росії, пристраснопереконує російських людей в неісчісляемих багатствах нашої країни
1.3Ломоносов - найбільший філософ
М.В.Ломоносов не тільки великий натураліст, але і найбільший філософ -матеріаліст ХVIII століття. Свій світогляд і систему природно - науковихпоглядів Ломоносов називав В«корпускулярної філософієюВ». В основі її лежалаатомно - молекулярна теорія будови речовини, узагальнення досягнень хімії,фізики та інших природничих наук.
Підвсіх своїх дослідах і дослідженнях, у всіх міркуваннях про натурі (природі) М.В.Ломоносов беззастережно визнає матеріальність буття. З перших кроків своєїнаукової діяльності він свідомо робить наголос на матеріалістичний підхід довивчення дійсності.
Ломоносовськомупоняття матерії неодмінно пов'язується з певною структурою речовини, асаме, з корпускулами і елементами. Абсолютно ясно, що під корпускуламиЛомоносов розуміє молекули, а під елементами - атоми. Згідно з ученнямЛомоносова, у матерії два основних види: матерія власна (або пов'язана) іматерія стороння (або протікає, проникаюча). До першого виду він відноситьматерію тіл, до другого - всесвітній ефір. Всі тіла володіють певними абоприватними якостями. Основні з них - це протяжність, сила інерції іруху.
Вч...
