Зміст
Введення
1.Передумови проведення селянської реформи
1.1.Економічні передумови проведення реформи
1.2.Плани проведення селянської реформи
2.Селянська реформа 1861 року в Росії
3. Історичне значення селянської реформи 1861 року в Росії
Висновок
Списоквикористаної літератури
Додаток
Введення
Із закінченням Кримськоївійни, програної Росією, незважаючи на героїзм народних мас і показала зграничною ясністю, що кріпак лад є гальмом економічногорозвитку всієї країни, царський уряд був змушений приступити допідготовці селянської реформи. Так, в історії Росії почалася нова смуга,яку сучасники згодом назвали епохою Визволення або епохоюВеликих реформ.
Ставлення царизму до необхідностіпроведення селянської реформи було вичерпно відображено у виступі царяОлександра II навесні 1856 року перед представниками дворянства Московськоїгубернії, суть якого полягала в тому, що краще скасувати кріпосне правозгори, ніж чекати, коли воно почне саме скасовуватися знизу. Наскількивиправданий був такий підхід до проведення селянської реформи? І чому реформа 1861 року розорила більшість селян і пустила посвіту докорінну Росію, адже саме на цей період припадає початокобезлюжіванія центральних губерній - станового хребта російської нації? Та й якможна пояснити те, що склались умови, за яких виник економічнийспад?
Всі вищепереліченіпитання актуалізують вивчення передумов, обставин проведення тавтілення в життя селянської реформи 1861 року в Росії. Так, у представленійроботі будуть проведені дослідження теоретичних і практичних аспектівпроведення селянської реформи в 1861 році, з точки зору сучаснихісториків. Також в роботі буде зроблена спроба, об'єктивно оцінитиобставини, за яких проводилася дана реформа, і настали наслідки.
Основною метою даноїроботи виступає - дослідження передумов, обставин проведення тавтілення в життя селянської реформи 1861 року в Росії, з метою оцінитизначення проведеної реформи для російської держави і які настали післянеї наслідки. Для вирішення поставленої мети в роботі потрібно вирішитинаступні завдання:
- дослідити економічні,політичні та інші передумови проведення селянської реформи 1861 року в російськомудержаві;
- розглянути процеспідготовки і проведення реформи;
- вивчити положенняосновних законодавчих актів реформи;
- об'єктивнопроаналізувати суть проведеної реформи;
- оцінити і узагальнитиотриманий матеріал по даній темі в роботі.
Об'єктом дослідженняданої роботи є селянська реформа 1861 року в Росії. Предметомвивчення єполітика, що проводиться російською державою по втіленню в життяперетворень згідно селянській реформі (скасування кріпосного права і т.п.).
Методидослідження та вивчення, використовувані в роботі:
В·розглядтеоретичного історичного матеріалу, документальних джерел з вивченняселянської реформи 1861 року в Росії;
В·діалектичнийметод (загальне пізнання об'єкта і предмета);
В·аналіз отриманихматеріалів і відомостей з обраної теми;
В·узагальненнярезультатів у роботі, висновки і висновки.
Вякості теоретичної основи вивчення в роботі застосовувалися праці та навчальніпосібники російських авторів з вивчення селянської реформи 1861 року в Росії.Це роботи таких авторів, як Зуєв М.М., Костомаров М.І., Мунчаев Ш.М., СахаровО.Н., Буганов В.І., Соловйов, С.М., Шмідт С.О. та ін У книгах згаданих авторівдосліджуються і аналізуються економічні та політичні передумови і сам процеспроведення селянської реформи 1861 року в Росії, вивчаються наслідки проведеноїреформи, велике місце відводиться вивченню політиці держави по втіленню вжиття даної реформи.
Поставленіцілі і завдання визначили структуру представленої роботи. Структура роботинаступна - робота складається з вступу, основної частини, висновку, включає списоквикористаної літератури, додаток. Основна частина роботи складається з трьохглав. Робота викладена на 24 сторінках, для написання використано 10 науковихджерел.
1. Передумовипроведення селянської реформи
1.1. Економічніпередумови проведення реформи
До середини XIX в. старівиробничі відносини в Росії прийшли в явну невідповідність із розвиткомекономіки, як у сільському господарстві, так і в промисловості. Ця невідповідністьстало проявлятися давно, і воно могло б тривати ще дуже довго, якби в надрахфеодальної формації не розвивалися паростки, а потім і сильні елементи нових капіталістичнихвідносин, які підривали підвалини кріпацтва. У Росії відбувалися одночаснодва процеси: криза феодалізму і зростання капіталізму. Розвиток цих процесів протягомпершої половини XIX ст. викликало непримиренний конфлікт між ними і в області базису- Виробничих відносин, і в області політичної надбудови.
Економічніпротиріччя були обумовлені зростанням товарних відносин і гальмуючим впливом кріпацтва.І поміщицьке, і селянське господарства змушені були підпорядковуватися вимогам всеросійськогоринку. В економіку все більше проникали товарні відносини. Якщо на початку XIX ст.вивезення товарів з Росії оцінювався в 75 млн. руб., то в середині століття це вже булооцінено в 230 млн. руб., експорт збільшився майже в 3 рази. А внутрішня торгівляросла ще швидше, тільки річкові оптові перевезення вантажів, не рахуючи гужових, з1811 по 1854 рік збільшилися майже в 5 разів, в тому числі перевезення зерна зрослиу 8 разів, борошна і круп в 10 разів. [1]
Зростання виробництва хлібана продаж призвів до значних змін у землекористуванні. У чорноземній смузіпоміщики збільшували власні запашки і за півстоліття відняли у селян половинуземель, які були в їхньому користуванні. Наступ поміщиків викликало різку відсіч з бокуселян. У нечорноземних губерніях земля давала низькі врожаї, поміщики булименш зацікавлені у збільшенні своїх посівів, вони більше могли отриматидоходу за рахунок оброку. До моменту скасування кріпосного права в чорноземної смузіу поміщиків було 72% всіх земель, в Середньому Поволжі 62%, в нечорноземноїсмузі 48%. У перших двох зонах переважала панщина, і вона збільшувалася, в останнійріс оброк. Менш помітним, але дуже симптоматичним зміною вземлекористуванні була оренда і купівля землі окремими селянами: в 1858 році270 тис. домохазяїнів мали у приватній власності понад мільйон десятин (1дес. = 1,1 га) землі, що свідчило про появу сільської дрібної буржуазії. [2]
Більшість поміщицькихгосподарств застосовували панщину: на ній було зайнято близько 70% всіх кріпаківселян. У них кризові явища найбільше виявлялися в низькій продуктивностіпраці підневільних селян. Не зацікавлений економічно працівник, за характеристикоюсучасника, приходить на роботу "наскільки можливо пізніше, оглядається і озираєтьсянаскільки можливо частіше і довше, а працює як можливо менше - йому не справаробити, а день вбити ". Поміщики вели боротьбу проти шляхом посиленняконтролю та запровадження особливих завдань - уроків. Але перше вело до подорожчання, такяк керуючим і прикажчика треба було платити, та вони ще крали продуктидля себе. Система ж уроків викликала різке погіршення якості ріллі, збирання, косовиціпри виконанні кількісних показників. Поміщики помічали, що при обробцісвоїх земель селяни працюють набагато краще, і намагалися повністювідібрати в селян всю землю, переводячи їх у розряд дворових чи розряд місячників,отримують місячне утримання. Чисельність таких селян різко зросла до серединистоліття, їх число їх дійшло до 1,5 млн. чоловік.
У нечорноземної смузі Росіїпереважала оброчна система у вигляді грошової та натуральної плати. Високі оброкибули там, де селяни могли добре заробити: близько столиць і великих міст,в промислових селах, в районах городництва, садівництва, птахівництва і т.п.Середні розміри оброків виросли в чорноземної смузі в 2,2, а в нечорноземній в3,5 рази. У оброчних маєтках спостерігалися ч...
