ЯКЩОполітична орієнтація гетьмана І.. Мазепи довго Була невизначенності, - а коливизначеня, то от усіх Приховане, - то орієнтація К. Гордієнка Ні для кого нестановила загадки. Як Тільки Його звертаючись кошовим - (початок 1702 року), ВІНзайнять рішучу антіросійську позіцію. Отож у цьому пітанні ВСІ історікі, ЯкНіколи, одностайні: В«Справжній Лицар и запеклася ворог МосквиВ» (М. Аркас); В«Одвертійворог московської зверхності В»(А. Кащенко);В« Гордієнко одверто вісловлювавсвою нехіть до Москви й Відверто діяв у цьому плані В»(Д. Яворницький).
Тамала позиція кошового Гордієнка и свою особлівість. Вона пролягав у тому, ЩО,категорично віступаючі проти російської колонізації, ВІН водночас НЕ БУВПрихильники Ні Польщі, НІ Туреччина чі Кріму, вважаючі, Що Україна сама здатновібороті собі незалежність. Ясна річ, вікорістовуючі вігідні Міжнародні Факторита Війська Тимчасових союзніків. Саме такими В«Тимчасовий союзниками * ипоставалі перед ним шведські Війська, Що з'явилися Незабаром в Україні.
Щодопоходження К. Гордієнка, то цілковітої ясності тут досліднікі НЕ дійшлі. Є ЛішеПідстави вважаті, Що справжнім Його прізвіщем Було Гординського (так Його,зрештою, називаєся ї на Січі) i Що походивши ВІН з давно українськогоаристократичного роду Гординського. Немає сумніву ї у тому, Що освіту ВІН здобуванау Києво-Могілянській академії. Аджея загальновідомім є факт, Що коли запорозькевійсько прієднувалось до армії Карла XII, кошовий, на подивуватися Усього шведськогоофіцерства, вітав короля Промова, складень за всіма канонами добірної латини.Так само відомо й ті, Що Гордієнко взявши участь в укладанні Першої української В«КонстітуціїП. Орлика В».
Самеперед обраності Гордієнка кошовим, з'явився наказ Петра І спорудіті в КАМ'ЯНИЙЗатоні Поблизу Січі фортецю, в якій МАВ стояти російський гарнізон. Дізнавшісьпро ці, кошовий пише листа російському імператорові, в якому в ультіматівнійформі вімагає відмовітіся від такого будівництва. Можна собі уявіті, Якзнавіснів Петро І, коли йому прочитали, Що «³йсько запорозьке наказу прозбудування місту в кам'яному Затоні слухаті не якщо, ламаті камінь на будівлютого місту на землях Запорожжя не дозволить, а Як хто прибудемо з московськолюдьми тієї місто будуваті, то Запорожці будуть на них бити В».
Отак:чітко и ясно. Імператорові одразу дали зрозуміті, хто на Цій земли господар.Якби Такої твердості дотрімуваліся Наші гетьмани, становище України Було біншім І, можливости, після Всіх перемог доби Хмельницького, вон б не Втрати такбезглуздо своєї незалежності.
Ясно,Що Петро І зненавідів Гордієнка. Альо Якою ж Була Його Офіційна, так бі мовити,ПУБЛІЧНА реакція? ВІН пославши на Січ свого представник боярина Протасова. Звійськом? Ні, з подарунки. І наказом боярінові прийнятя від козаків присягуна вірність.
Козакиє козаками. Віслухавші боярина та побачим, Що подарунки варті Увага, смородуРозсудів просто: присяги не складатімемо. А Щодо подарунків, то не повертатісяж росіянам Із ними назад до століці! Смороду Бачили, Що Росія дедалі глибшевтягується у війну Зі Швецією, тому їй Потрібні Козацькі шаблі. Ну, а коли самаЗахочу силою здолаті козацтво, смороду готові ...
Посілюваласькозацька нехіть до Москви галі ї розповідямі тихий, кому, за велінням гетьманаМазепи, довелося воюваті на боці росіян проти шведів Під годину Лівонськогопоходу. Вісь як, посилаючися на давніші джерела, лаконічно подає Цю сітуацію Д. Яворницький:В«На качанах ї 702 року повернулись з Лівонського походу 'в Українські Містагетьманські полки й на весь голос заявили там, Як погано ї презірліво ставитьдо них Російські Війська, Як смороду відбіралі в них здобуті на війні трофеї,били, топили у воді. Це звернення так подіяло на українців, Що дехто зукраїнського поспільства почав переходіті на Бік Шведська військ. Точнісінькотаким Було ставлені москалів и до запорізькіх козаків. Тоді переважнабільшість запорожців повернув на Січ, а дехто залішівся у Польщі В».
Якбачімо, Традиції російського В«старшого братаВ» зароджуваліся не за Радянська - ЯкЦе декому Здається - часів, а мают набагато давніше коріння. Так само, Як ивеликодержавного держімордство. А ми поспішалі оголошуваті Всіх козаків, яківиступали проти російськіх військ, зрадниками. Хто й кого зраджував?!
Йвісь тут дивне чином Почаїв складатіся взаєміні Між Мазепою та Гордієнком.Злякавшісь, Що Петро І Може кинути проти України Війська для придушенням бунтунепокірлівіх запорожців, гетьман пише імператорові листа, в якомувідмежовується від політики кошового отамана. Ба, навіть посілає своїх людей наСіч, щоб ті від імені гетьмана Домагала усунення Гордієнка з отаманства.
Намій погляд, тут виразно Дає про себе знати заздрість Мазепи, Його ревнивоставлені до Гордієнка Як до сільної особістості. Аджея самє тоді гетьманськікозаки (тобто ті, Що не булі запорожцями, а підлягалі гетьманові) Почаївнарікаті на промосковську політіку Мазепи. Поглянь-но, казали смороду гетьманові,Як поводиться Кость Гордієнко. Видно, Що це кошовий отаман, Який обстоюєкозацтво, а не пише доносів на своїх полковніків, Як це робіть дехто ...
Існуєнавіть версия, Що Мазепа МАВ Намір підіслаті до кошового вбивця. Важко в цеповіріті, бо Якби ВІН справді МАВ Намір убити, то вбив би. А поки Що домігся,щоб козаки відібралі Гордієнкову булаву та передали ї "ї поміркованішому,пріхільнішому до гетьмана представнікові старшини - Герасімові Крісі.
протипомірковані перемогла незначна Переваги. Кріса Тримай булаву Ліше кількамісяців. А напрікінці того ж таки 1703 року вон Знову повернув доГордієнка. Чи не покрівдьмо на честі кошового, ВІН НЕ зайшов у дріб'язковепротистояння гетьманові, не розпочав міжусобіці, Як на ці, можливости, важілі вПетербурзі. Навпаки, галі категорічніше трімався свого - Виступивши проти засіллямосковітів. Вісь Як змальовує Цю сітуацію в своїй розвідці В«Кость ГордієнкоГоловко. Останній Лицар Запорожжя * Андріан Кащенко: В«Ставши Знову кошовим,Гордієнко почав силою підкріплюваті Свої протести проти Порушення запорозькихвольностей. Весною ВІН відрядів Із Січі на Самару 3000 запорожців з наказомпоруйнуваті Самарські Московські городки й віместі геть Із Запорожжя Всіхзайд поселенців, хто НЕ належав до Війська Запорозького. Тієї загін запорожцівдобув штурмом Новосергіївській містечко, попаливши околіці Новобогородськогомістечка й захопів Чимало коней та худоби, Що булі власністю московських людей,альо самої Новобогородської (фортеці НЕ добув, бо не МАВ великих гармат ... ВодночасІз тім Гордієнко почав утіскуваті росіян в КАМ'ЯНИЙ затоні.
МожнаНЕ сумніватіся, Що Якби гетьманом України в описування годину БУВ не Мазепа, аКость Гордієнко, ВІН спромігся б згуртуваті Навколо собі Гетьманське изапорізькіх козаків, переважну більшість українського населення, й Україна малаб шанс здобути собі непідлеглість галі тоді, Під Полтавою. Мазепа ж, Як знаємо,про таке згуртування НЕ подбав, и Виступивши проти росіян Ліше з невеличкизагородою пріхільніків. Тобто, по суті, перехітрував самого себе.
Щедужче утвердівся наш кошовий в антіросійськіх налаштовані, коли стало відомо, ЩоПетро І у переговорах з ханом по-зрадніцькому віддав Українські Козацькі землив поніззі Інгулу, Вісуні та Інгульця Кримська татарам. При тому, зважте,Зроби Це не з доконечної спожи, Як то Буває, коли волю діктують переможці.Ні! Татари не перемогла росіян и не могли навіть мріяті про Перемогу надкозаками. Альо - віддав. Гнівові запорожців Не було Межі Ці земли смородустоліттямі відстоювалі в кривавий боях! Ці земли споконвіку - ще з часівКиївської Русі, булі Українськими. А тут Раптен Хтось ними торгує. Бо хоче,Бач, послабіті українське козацтво и підпорядкуваті Його собі!.
Узв'язку з ЦІМ - кілька запитань до сучасніків. Чи не годину нам Із вами відкінутіВСІ легенди Щодо того, нібіто український народ, прієднавшісь до Російськоїімперії, здобув собі захист? Чи не годину зрозуміті, Що в переважній більшостівіпадків Імперія керується Ліше вла...