Реферат з історії Китаю
КИТАЙ НАПЕРЕДОДНІ японо-китайської війни
ПЛАН
1. Завершення Великого походу ізагострення фракційної боротьби в КПК.
2. Загальнонаціональний патріотичнийпідйом.
3. Боротьба за єдиний національнийфронт.
Література.
1. Завершення Великого походу і загострення фракційної боротьби в КПК
Назміна положення КПК в політичному житті країни впливали не тільки найтяжкепоразка радянського руху і загибель більшості членів партії, але йзагострення внутрішньопартійної боротьби. Вже незабаром після виходу частин Червоної арміїз оточення на початку січня 1935 р. у м. Цзуньї (пров. Гуйчжоу) відбулосярозширена нарада політбюро ЦК КПК, скликане на вимогу Мао Цзедуна.Причини поразки доповідачі ЦК Цинь Бансянь і Чжоу Еньлай бачили головнимчином в об'єктивних факторах. З інших позицій виступили Мао Цзедун і йогоприхильники, звівши всі причини поразки по суті до військово-політичнихпомилкам партійного керівництва. Такий підхід певною мірою імпонуваввійськовим, що переважали на цій нараді і які підтримали Мао Цзедуна. Нанараді Мао Цзедун був введений до складу секретаріату ЦК і фактично зайнявпост керівника Військової ради ЦК. Це був найважливіший крок Мао Цзедуна в йогоборотьбі за владу в партії і в Червоній армії. Загострюючи суперечності в керівництвіпартії, Мао Цзедуну вже в наступному місяці вдалося домогтися заміни Цинь Бансяняна посаді генсека ЦК Чжан Веньтянем.
Влітку1935 після зустрічі у пров. Сичуань армій 1-го і 4-го фронтів в керівництвіКПК виник новий гостра політична криза. У Сичуані 4-й фронт, керованийЧжан Гота, нараховував приблизно 80-100 тис. бійців, а прийшли сюди частини 1-гофронту, фактично тепер керовані Мао Цзедуном, - тільки 1 0 - 1 5 тис.Об'єктивно це об'єднання військових і партійних сил було великим успіхом КПК,однак Мао Цзедун бачив у новій ситуації загрозу своєму просуванню до влади іспровокував трагічний за своїми наслідками для Червоної армії розколвійськового та партійного керівництва. Перш за все він зумів наполягти нареченні покинути революційну базу в північній Сичуані, де він нерозташовував політичним і військовим впливом, і продовжити перебазуванняЧервоної армії ще далі на північ, тепер уже в північну Шеньсі, де буврозташований радянський район, керований Гао Ганом і Лю Чжіданем. Проте вже вході розпочатого в серпні походу Мао Цзедун, повною мірою проявивши свій політичнийі військовий авантюризм, віддає наказ двом авангардним корпусам відірватися відосновних об'єднаних сил Червоної армії і форсовано рухатися на північ. Зцим авангардом рухався Мао Цзедун і частина членів ЦК і політбюро, які підтрималилінію Мао Цзедуна. Цей крок Мао Цзедуна був розцінений Чжан Гота і багатьмаіншими керівниками КПК і Червоної армії як розкольницький і антипартійний.У відповідь вони створили в жовтні 1935 р. новий ЦК КПК. Цей розкол був подоланийтільки через рік з допомогою Комінтерну. Однак військові наслідки розколу булибільш трагічними. Фактично в північну Шеньсі пробилися лише кілька тисячбійців і командирів Червоної армії, а решта загинули в боях з переважаючимисилами противника, ставши в чому жертвою партійного розколу і боротьби за владув партії і Червоної армії. Разом з тим ці події зміцнили становище МаоЦзедуна в КПК і Червоної армії. Прийшовши в жовтні 1935 р. в північну Шеньсі, МаоЦзедуп продовжує боротьбу за зміцнення своєї влади, але тепер ця боротьбапроходить в нових умовах, визначається як загальнополітичними змінами вКитаї, так і змінами в положенні КПК і Червоної армії.
2. Загальнонаціональний патріотичний підйом
Середина30-х років характеризувалася не тільки посиленням японської агресії, але й поступовимнаростанням опору з боку гоміньданівського режиму, що випробовуваввеличезний політичний тиск з боку китайської патріотичноїгромадськості. Певне військово-політичне зміцнення гоміньданівськогорежиму, зміцнення в гоміньдановськом керівництві позицій найбільшнаціоналістичних діячів, підйом антияпонських настроїв у країні дозволилиНанкинський уряду зайняти більш тверду позицію, зокрема відкинутивисунуті в 1935 р. японським імперіалізмом В«три принципи ХиротаВ», прийняттяяких перетворювало б Нанкинський уряд в японську маріонетку. Разом зтим така політична позиція Нанкинський уряду неминуче змушувалайого шукати військово-політичних союзників усередині і поза Китаєм для реалізаціїнаціональної політики. Таким чином, перед лицем національної катастрофи вКитаї стали складатися певні передумови для постановки питання пронаціональну єдність. Реалізації цих передумов в значній мірісприяли рішення VII конгресу Комінтерну.
VIIконгрес Комінтерну відбувся в липні-серпні 1935 р. і вніс принциповізміни в стратегію і тактику комуністичного руху. Досвід поразок іперемог комуністичного руху першої половини 30-х рр.. змусив зновузвернутися до ленінської концепції національно-колоніальної революції,сформульованої в рішеннях II і IV конгресів Комінтерну. Підкреслившивиняткове значення широкого антиімперіалістичного фронту в колоніальнихі напівколоніальних країнах у зв'язку з посилилася імперіалістичної експансією,VII конгрес Комінтерну закликав комуністичні партії цих країн по-новомупідійти до політики єдиного фронту.
Однак вцей час керівництво КПК фактично втратило зв'язку з Комінтерном, було зайнято,перш за все, фракційної боротьбою, не бачило принципової зміниполітичної ситуації в Китаї. Ініціативу вироблення нового курсу КПК у цихумовах взяли на себе Комінтерн і делегація КПК в Комінтерні на чолі з ВанМіном. Вже під час роботи конгресу - 1 серпня - від імені КПК делегаціяпублікує звернення В«До всього народу Китаю про відсіч Японії і порятунок батьківщиниВ»,знаменувала собою початок повороту КПК до політики єдиногоантиімперіалістичного фронту. Вперше КПК звертається до всіх політичнихпартіям і угрупованням із закликом припинити громадянську війну і об'єднатисили для відсічі японської агресії. У розвиток цього документа і в зв'язку знаростанням японського тиску в Північному Китаї делегація КПК від імені партії іЧервоної армії публікує 25 листопада 1935 ще два відозви до всіхполітичним і військовим керівникам Китаю, включаючи і Чан Кайши. І хоча в цихперших документах КПК, написаних в Москві, гасла радянського руху ще непереглядаються, вони вже продиктовані не логікою громадянської війни, а логікоюборотьби за національне визволення. Тому політичні пропозиції цихдокументів, спрямовані на поступове досягнення національного згуртування,які самі по собі можуть розглядатися лише як невеликі тактичнізміни, в більш широкому історичному контексті вели до зміни політичноїстратегії КПК.
Ціполітичні виступи КПК були помічені в гоміньдановськом Китаї, знайшливідгук у китайській друку, сприяли зростанню антиімперіалістичнихнастроїв.
Дляпропаганди нового курсу делегація КПК за допомогою ІККИ починає видавати іпоширювати в Китаї партійний орган - газету В«Цзюгена баоВ» (В«Порятунокбатьківщини В»), антиімперіалістичні листівки, прокламації, брошури. Комінтерннаправляє в Китай китайських учасників VII конгресу, а також китайськихкомуністів і комсомольців, які навчалися в Москві. В умовах ізоляціїкерівництва КПК в окраїнних районів країни, розриву зв'язків між місцевимипарторганізаціями ця діяльність делегації КПК в Комінтерні, допомогаКомінтерну послужили початковим імпульсом відновлення активноїполітичної діяльності комуністів у великих містах, включення взагальнонаціональну боротьбу, перегляду методів політичної роботи в новихумовах.
3. Боротьба за єдиний національний фронт
Важливою умовою складання єдиного національного фронтустало наростанняпатріотичних виступів китайської громадськості, застрільником яких, якне раз було в історії Китаю, виступиластудентська молодь. 9 грудня 1935 в Пекіні відбуласябагатотисячна студентська демонстрація під антияпонської гаслами. Вн...