ЗМІСТ
Введення
Глава 1.Володимир Мономах - великий політичний діяч
1.1 Володимир Мономах - збирачруських земель
1.2 Зовнішньополітична діяльністьВолодимира Мономаха
Глава 2.Культурне життя Давньої Русі в епоху правління Володимира Мономаха
2.1 Повчання Володимира Мономаха
2.2 Роль Володимира Мономаха в розвиткулітератури та художнього мистецтва Київської Русі
Висновок
Література
ВСТУП
Між древніми князямидотатарські періоду після Ярослава Мудрого ніхто не залишив після себе такийгучної і доброї пам'яті, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею,видавався здоровим розумом серед правителів того часу. Близько його іменіобертаються майже всі важливі події російської історії в другій половині XIі в першій чверті XII століття.
Метою нашої курсової роботистоїть вивчення В«життяВ» Київської Русі за часів правління Володимира Мономаха.
Актуальність роботивикликана неоднозначною політичною ситуацією в Україні з часупроголошення її державної незалежності.
Багато авторів говорилиі говорять про Володимира Мономаха як розумному, добру людину, мудрого ісправедливому політиці, і всі вони сходяться в тому думці, що син Всеволода,найулюбленішого із синів Ярослава [5,212] по справедливості може називатися яскравимпредставником свого часу. Боханов А.Н., приділяв величезну увагупортретній характеристиці Володимира Мономаха, в своїй роботі називає його самимвпливовим правителем в історії Київської Русі. І навіть, не розглядаючи історіюКиївської Русі з позицій таких істориків як Костомаров М.І., Дикий А, КарамзінН.М. будь-який читач може познайомитися з думкою Володимира Мономаха про честь,мужність, вірності вітчизні [6,118] з В«перших рукВ», прочитавши його В«Повчаннядітям В», де він постає перед нами ще і як освічена літературнийдіяч.
Можна з упевненістюсказати, що знаходилася у той час у настільки складному політичному становищіКиївської Русі поява досвідченого, розумного, рішучого діяча в особі ВолодимираМономаха виявилося справжнім порятунком. І не тільки тому, що він зумівподолати княжу роздробленість, яку болісно переживала КиївськаРусь [9, 278], об'єднати сили всіх князівств в боротьбі з половцями за В«великуземлю російську В»[2,2]. Володимир Мономах був неабияким політиком, який умівефективно налагоджувати зв'язки з главами інших держав. Рибаков Б.А. у своємупраці В«Народження РусіВ» вважав, що в цьому йому допомагали його родинні зв'язки,оскільки мати Володимира Мономаха була дочкою грецького імператора. З цим,звичайно, можна частково погодитися, але не можна применшувати і ролі талановитогоправителя, який показував себе не тільки на військовій арені і в веденніпереговорів, але намагався розвивати писемність, літературу і мистецтвоКиївської Русі, щоб представити її в очах світової громадськості того часуяк великий культурний центр. Ім'я Володимира Мономаха (і, відповідно, статусКиївської Русі) було до того шановані, що за словами Костомарова М.І., згодомсклалася казка про те, ніби візантійський імператор надіслав йому знакицарської гідності, вінець і барми, і через кілька століть після нього потомумосковські правителі вінчалися вінцем, який назвали В«шапкоюВ» Мономаха.
По суті, Мономах виступив вісторії Русі як перший серйозний реформатор. Він зумів усунути найбільшвідверті виразки складається ладу. Тим самим на час був досягнутий соціальнийсвіт і зміцнена основи самого цього розвивається ладу російського життя.
ГЛАВА 1. Володимир Мономах - великий політичнийдіяч
Скоївши за своє життя83 великих походу, вигравши десятки боїв, князь став для нащадків не тількигероєм-воїном. Про Володимира Мономаха згадують як про ідеального правителя,зуміли реалізувати себе багатопланово і різнобічно. Не дарма Костомаров М.І.описував час князювання його до смерті, що послідувала в 1125 році, періодом В«самим квітучим у давній історії Київської Русі В»[6, 518].
Київська Русь часівЯрослава Мудрого була величезним державою, що об'єднав колисьрозрізнені східнослов'янські племена. Під рукою київських князів були зібранітериторії, значно перевищували за розмірами будь-яку з європейських країн тогочасу, хоча і не можна було назвати Київську Русь єдиною державою всьогоднішньому розумінні цього слова, так як не було тоді, та й не могло щебути єдиного управління та постійних економічних зв'язків між окремимиземлями. Політична залежність більшості земель, що входили в державуРюриковичів, обмежувалася сплатою необтяжливою данини, а самі київськікнязі мали чітко визначене коло обов'язків, головними з яких булизапобігання внутрішніх чвар між різними племенами і захист своїхплатників податків від зовнішньої небезпеки. В«Кожен зберігає вотчину свою, але увсіх нас нехай буде єдине серце В»- домовилися між собою князі руськіна зустрічі в Витичева, де заправляв усім Володимир Мономах [6, 511], що на тоймомент вже було великою перемогою у справі об'єднання князівств. Так як, відомо,що домовитися про такий союзництво вдалося не відразу, але Володимир Мономахдіяв, не здаючись та дотримуючись однієї політичної лінії на зміцненнявнутрішньодержавних зв'язків Київської Русі.
1.1 Володимир Мономах -збирач руських земель
Володимир Мономахпрагнув до об'єднання зусиль всіх руських князів по зміцненню могутностіРуської землі, і також чітко усвідомлював, що новим принципом загального володінняРуською землею необхідно було створити моральний авторитет. Це було тим більшенеобхідно, що відразу ж слідом за Любецького з'їзду знову почалися кривавірозбрати князів. Потрібна була ідеологічна пропаганда нових ідей. Завданням цієїпропаганди служить культ Бориса і Гліба, літописання, посилено підтримуютьВолодимиром Мономахом, і, нарешті, власні твори самого ВолодимираМономаха.
Як один з напрямківу справі об'єднання російських земель Мономах у своїй політичній діяльності зособливою енергією закликав дотримуватися хрестоцілування. Це був не простийзаклик до чесності, а встановлення самої суті системи: адже цілує хрест нетільки переможений переможцеві, але і сюзерен своїм васалам, а васали йому: всікнязі - постійно договірні сторони. На договірних умовах намагавсяМономах організовувати спільні походи руських князів проти половців,прагнув домогтися їх організації шляхом умовлянь, скликань князівських з'їздів, наяких завжди виступав проти чвар і за активну оборону Руської землі.Крім того, в нових умовах необхідно було впорядкувати феодальнуексплуатацію в інтересах усього феодального класу, зупинити окремих надмірностаратися в цьому феодалів. Одним словом, недолік об'єднуючоюполітичної сили київського князя і недолік економічних зв'язків, як ми вжеговорили, необхідно було б в деякій мірі відшкодувати силою моральною. Відомо,що початок розбратів між князями руськими було покладено ще після смертіЯрослава Мудрого і тільки його онук Володимир зумів організувати боротьбу заоб'єднання, частково жертвуючи навіть своїм становищем. Так як після кончинисвого батька він мав можливість зайняти престол Києва, але передбачаючи, що цепризведе до загострення і без того не припинялася усобиць, сам запропонував своємудвоюрідному братові, синові старшого з синів Ярослава Святополк Ізяславич,князював у Турові, зайняти київський престол. Таким чином, Володимир Мономахпо-перше підтримав принцип старійшинства і, по-друге показав своюполітичну зрілість і мудрість у прийнятті рішень, незважаючи на свій возраст.Здесьхочеться провести паралель між вчинками Володимира і значенням його імені.Так як його прізвисько В«МономахВ», отримане на честь його діда по материнськійлінії візантійського імператора Костянтина IXв перекладі з грецької - (одноборець, що бореться поодинці). Думається, щовся його політична діяльність відповідала його незвичайного грецькомупрізвисько. Будучи ще досить молодим, він один з небагатьох розумів, щотільки об'єднавши Київську Русь, незважаючи на...
