Реферат Козацтво і держава в XVIII столітті

1. Петро I і козацтво

Прийшов довлади Петро I,першим з государів відвідав козачі області. У 1695 році, під час Азовськогопоходу, він скасував старовинний донський закон, під страхом смерті заборонявземлепашество. Що було цілком розумно: козацтво посилився, і небезпека збоку степовиків значно зменшилася.

Длязміцнення південних кордонів цар упорядкував службу слобідських козаків. Були створеніХарківський, Ізюмський, Сумський, Охтирський, Острогозький слобідські полки. А доЧугуївським козакам додали загін донських і яїцьких, які несли в цей час службу вм. Орлі, і була сформована п'ятисотенна чугуївська команда.

Під часПівнічної війни, в 1701 році, На Дону був сформований перший кінний полк, доцього у донців полкових структур не існувало. Полк нараховував 430 козаків,очолив його Максим Фролов, син отамана Фрола Мінаєва. Втім, донські полкизалишалися тимчасовими, вони створювалися лише на час походів і називалися попрізвищам командирів. Ці полки були відправлені в Ліфляндію, в армію Шереметєваі там здобули перші перемоги у війні.

Не меншважливі події відбувалися в тилу. Петро не рахувався з колишніми правилами іпривілеями козаків. У 1700 році він скасував на Дону загальний військовий круг.Відтепер на нього збиралися тільки станичні отамани і по два виборних від кожногомістечка. Донські і малоросійські козаки були позбавлені права безмитноїторгівлі. Потім пішов заборона на ловлю риби В«по річці Дону і до річки Дінця ...В»Додалися заборони на рубку лісу, на зносини з сусідніми степовими народами -всі зв'язки тільки через азовського воєводу.

У 1703 роціПетро облагодіяв присягнули йому калмиків Темір-тайші і Черкес-тайші,дав їм місце для кочівель під Азовом на донських землях. Це призвело дозіткнення з козаками, і останні, в свою чергу, вигнали їх за Волгу.

Але головноюстала проблема втікачів. Всіх засланців, каторжників цар повелів направляти нароботи в Азов, для риття каналу між Волгою і Доном. Багато збігали на Дон.Козаки їх брали собі і, природно, не видавали. Уряд намагався знайтивтікачів, для цього прибували стольники Кологривов і Пушкін, але їх спроби булидаремними, вони не виловили, жодного втікача. Козаки їх ховали.

Взагалі наДону доводилося важко козакам. Його козацьке населення нараховувало 60 000чоловік. З них 10 тисяч перебували в армії, а іншим треба було займатисягосподарством, щоб забезпечувати себе і пішли на фронт. Восени 1705 року, коликозаки, що залишилися на Дону, вийшли на облавні полювання, на їх городки напаликубанські татари. І козакам довелося зі звіриних ловів переслідувати татар.

А в 1707 роціцар надіслав каральну експедицію князя Юрія Долгорукого з тисячею драгунів -щоб знайти втікачів. В«ШвидкихВ» називали всіх хто народився не на Дону. Наприклад, вОблівенском містечку лише 6 козаків були визнані В«старожиламиВ», а більше 200В«ЗбіглимиВ». У підсумку набрали 3 тисячі полонених.

І козакивирішили підняти повстання, очолив його К.А. Булавін. Зібравши 200-300«³рних козаківВ» Булавін разом з соратниками хохлач, Некрасовим напав назайняті солдатами Ізюмського полку козацькі соловарні. Повсталим сприявперший гучний успіх - солдати були розігнані, а командир полку Щуст написавскаргу на Булавіна. Потім настала черга карателів князя Долгорукого - йогозагін був повністю знищений, а сам князь і більшість офіцерів - спійманікозаками і обезголовлені. Повстання миттєво охопило пониззя Дону - і дужестурбувало уряд, негайно відправила на Дон 20000-ную армію підчолі з братом страченого козаками карателя - Д.М. Долгорукого.

Булавін і йогонечисленні прихильники відступили на Україну - здавалося до кінця 1707В«БунтВ» пригнічені і піймання заколотників - справа кількох місяців.

Проте вже довесні 1708 року повстання спалахнуло з новою більш лютою силою. Тут впершу чергу позначилося звірство, проявлену царськими карателями і калмиками.До повсталих тепер приєдналася маса звичайних козаків, раніше стояли восторонь від повстання. До квітня. 1708 року повстання охопило Козловський,Тамбовський, Верхньо-та Ніжнеломовскій повіти, поширилося на Слобідську іЛівобережну Україну і Поволжя. 5-тис. загін Булавіна рушив до Черкаської та 9квітня. в битві на річці Лісковатка (у м. Паншин) розбив 3-тис. загінчеркаського отамана Л. Максимова.

Після цієїперемоги повсталі рушили до міста Черкаська.

При підходізагонів Булавіна до міста - місцеві жителі схопили Максимова та іншихВ«СтаршинВ» і видали їх повсталим. Всі В«підгодованіВ» були страчені, а Черкасскстав форпостом повстання.

Булавінбудував план широкої В«козачої коаліціїВ» разом з українським гетьманом Мазепою іспільних дій проти імперського уряду. Козаки створили своювійськову організацію і виробили свої методи ведення бою, в основу яких лігдосвід козачого війська). Ядро булавінців складали козаки, швидкі солдати ідрагуни; селяни навчалися найпростішим навичкам військової справи в ході боротьби.Козаки діяли в кінному і пішому строю, билися в польових умовах, велиоборону і облогу фортець. Раптовість і рішучість нападу в поєднанні зширокою підтримкою населення приносили їм успіх. У польовому бою козаки застосовуваливози для прикриття військ, посилювали свої позиції зведенням найпростішихукріплень, установкою в них захоплених гармат.

Тим часомповстання ширилося. Соратник Булавіна, отаман Некрасов, рушив на Волгу,щоб запалити нове вогнище повстання.

Сам Булавінперебуваючи в Черкаську, слав по Русі чарівні (тобто спокушає) листи ззакликом постояти за козацькі права, В«протиВ« зрадників В», а це, як вважавБулавін, В«бояри, та прібильщікі і німціВ».

Однак, дляпроведення цього плану в дію необхідно було відбити ключову фортецю - Азов.

Повсталимвдалося взяти лише передмісті Азова. При атаці фортеці вони потрапили під вогонькріпак і корабельної артилерії, піддалися контратаці гарнізону і булизмушені відійти від міста. Позначилася відсутність у повсталих технічнихфахівців, в першу чергу артилеристів та інженерів.

У ніч на 7Липень Булавін із групою соратників (не більше 10 чоловік) був атакований більш ніжсотнею змовників. Булавін пручався і застрелив кількох змовників,але, на жаль, загинув при прориві з засяяла хати (за іншим варіантом - застреливсясам не бажаючи здаватися).

Після смертіБулавіна повстання тривало. Однак на цьому, 3-му етапі повстання,бойові дії велис...