ЗаОстанні роки Українські історікі за новим
осмісліліряд подій вітчізняної Історії.
Чи ненайбільшою мірою Це стосується Історії ХХ ст.,
Яка унедавні часи перекручувалася або замовчувалася
наДогода існуючому режимові.
ЮрійЩур, 2006 р.
Вступ
Тема даноїнаукової роботи - В«криворіжжя в роки Великої Вітчізняної Війни. ВідбудоваКривого Рогу в повоєнні роки В».
обираючи данутему для наукової роботи я звернув Увага на ті, Що дотепер НЕ існує жоднихцілісного и комплексного Дослідження криворіжжя в роки Великої ВітчізняноїВійни та в повоєнні роки. На мою мнение, Дослідження даної тими є Дійсноактуальним, оскількі крім наукового має галі и практичне значення.
Об'єктом науковоїроботи є криворіжжя Під годину німецько-Радянської Війни і у Перші повоєнні роки.
ПредметомДослідження є діяльність частин Червоної Армії, Партизанська груп, радянськогопідпілля та українського націоналістічного підпілля на Кріворіжжі в рокіВеликої Вітчізняної Війни та процес ВІДБУДОВИ Кривого Рогу в післявоєнні роки.
Весь спектр зактуальності обраної тими и враховуючі недостатня вівченість внесок, буліпоставлені Такі завдання:
- розглянутіЗначення Кривого Рогу для СРСР та Німеччіні;
- проаналізуватідіяльність Партизанська груп та радянського підпілля на Кріворіжжі в рокіокупації;
- вісвітлітіСтворення и діяльність підпільніх націоналістічніх осередків у вказаномурегіоні;
- Встановити якісамє радянські Частина и з'єднання брали участь у боях за Кривий Ріг;
- розглянутіпроцес ВІДБУДОВИ Кривого Рогу, Його темпи и методи.
Хронологічнірамки Дослідження охоплюють Період з 22 червня 1941 р. (Качаннімецько-Радянської Війни) до 1950 р. (Місто досягло довоєнніх обсягіввідобутку руди).
<p> географічні Межідослідження - територія сучасного Кривого Рогу та прилягла земель - загальнаплоща пріблізно 43,0 тис. га
РезультатиДослідження можут буті вікорістані при підготовці лекційніх курсів таФакультативний зайняти у віщіх та середніх навчально закладах.
Частина І. Криворіжжя на початково етапі Війни.Окупаційній Період
1.1 Оборона Кривого Рогу. Евакуація
22 червня 1941року відкінуло в минуле ВСІ Проблеми и тривоги мирного часу. 22 - 23 червня напідпріємствах, будівніцтвах, в закладах відбуліся сотні мітінгів, в якіх бралидоля 52 тісячі чоловік - Майже все трудове населення довоєнного Кривбасу. Такіж багатолюдні мітінгі відбуліся и на Всіх змінах Шахтоуправління В«ІнгулецьВ», дебільш Ніж 3000 робітніків виразі готовність вступіті до лав Червоної Армії.Гірнікі з Шахтоуправління ім. Орджонікідзе пообіцялі Збільшити відобуток руди,а дружини рудокопів з Шахтоуправління В«Першого травняВ» заявили про готовністьзамініті на робочих місцях своїх чоловіків, коли смороду підуть на фронт.
Газета В«Червонийгірник В»друкувала десятки листів комсомольців та комсомолок, Що добровольцівПІШЛИ НА фронт. Здерло днів Війни тісячі гірніків, Металургів, будівельників ПІШЛИ до лавЧервоної Армії. З кріворіжців Було сформовано три стрілецькі дівізії, полкпротіповітряної оборони, автотранспортний батальйон, медико-санітарнийбатальйон, та Інші Частина ї підрозділі. На кожному руднику БУВ створенябатальйон народного ополчення. 1 загаль, 20 тисяч кріворіжцівувійшло до народного ополчення.
Партійні такомсомольські організації Міста Займан формуванням вініщувальніхбатальйонів, організовувалі ремонт та виробництво військової технікі, евакуаціюматеріальних та культурних цінностей, будівніцтвом оборони рубежів.
Колі фронтнаблізівся, жітелі Міста Вийшли на будівництво оборони споруд. Тільки врайоні села Широкого з їх участю Було Створено 20 командних пунктів тавстановлено близьким 500 вогневіх точок. Часто зводіті Оборонні споруди потрібноБуло Під артілерійськім та авіаційнім обстрілом ворога. Підрозділі Радянськальотчіків запекло билися з переважаючімі силами ворога, прікріваючі місто зПовітря. В одній з ескадрілій почав свою фронтову службу молодший лейтенантОлексій Маресьєв, майбутній Герой Радянська Союзу.
До останніх днівметалурги В«КріворіжсталіВ» віконувалі замовлення фронту - Вночі домнипереводилися на Тиху ходу. До того ж смороду з метою світломаскування булі накрітіметалева кожухами, а Місця викидом шлаків демаскуваліся. І не раз самє сюдискидали бомби німецькі бомбардувальнікі.
У ліпні наВ«КріворіжсталіВ» демонтувалі прокатних обладнання, його призначення та відправлялось наНовотагільській металургійний завод. Вночі 8 серпня 1941 року нарком чорноїметалургії І.Ф. Тевосян покаравши Зупинити завод. Три домни булі В«закозленіВ»,внаслідок Чого гітлерівці НЕ змоглі вікорістаті печі. Для пріскорення евакуаціїдо Кривого Рогу булі направлені секретарі обкому Компартії України Г.Г. Дементьєви К.К. Тарасов та майбутній секретар підпільного обкому партії М.І. Сташків. Зістанцій Довгінцева, Червона та Терни йшли ешелону з шахтних обладнанням. 13серпня прийшов наказ: все, Що не встіглі вівезті негайно підірваті. Як згадуєгенерал-полковник К.С.Грушевій в критичний момент, коли в місті Вже чуласястріляніна, до Кривого Рогу прібув Перший заступник начальника політуправлінняПівденного фронту полковий комісар Л.І. Брєжнєв. Саме ВІН и допоміг відправіліна схід Останні ешелону та автоколони.
Вранці 14 серпнядо Кривого Рогу увірваліся німецько-фашістські Війська, які одразу ж приступилидо організації місцевої влади - управи, жандармерії та поліції.
1.2 Діяльність радянського підпілля в Кривому розі.Партізанські загони на теренах криворіжжя
не скороворогові населення, Що лишилось на теріторії, окупованій 14 серпня 1941 рокунімецько-фашистських загарбників. Для роботи в тилу Кріворізькій міськкомКП (б) У залиша підпільній Міський комітет у складі Н.Л.Омельченка, А.Е.Губенка,В.С.Сінгірцова, С.Г.Помельнікова 2 .
В Період окупаціїв місті Було Створено 13 (за іншімі данімі 14) підпільніх груп.
Вже 1 листопада1941 року на одному з рудніків, підготовленіх фашистами до пуску, Було Вчиненодіверсію - кількома вибухо Було зніщено компресорних установку, підйомнік тадеякі Інші механізмі, вбито ї поранено Багато гітлерівців. На качанах 1942 рокуБуло зруйновано Інший рудник, де фашисти намагалісь налагодіті відобуток руди.
На ВСІ активн опоругітлерівці відповідалі жорстокости Терор - за неповнімі данімі смороду замучили,розстрілялі, кинули в шурф прежде 7 тисяч кріворіжців. Серед Загибла Булопрежде 800 військовополоненіх. Кілька тисяч Було насильно вівезено до Німеччініна прімусові роботи 3 .
У місті створювалосяАнтифашистська підпілля. На Вулиці Ольмінського, 33 Була створі явкапідпільного міськкому партії. Хазяїнамі квартири булі Співробітник трестуВ«КрівбасрудаВ» В.А.Потапенко та Його донька Ніна.
Зв'язок міськкомуз командуванням Південного фронту БУВ Втрачений. Член міськкому С.Г. Помельников БУВвідправленій через лінію фронту для Відновлення зв'язку. Н.Л. Омельченко и А.Є.Губенко в лістопаді 1941 року ПІШЛИ в Сільські райони и їх частка невідома. В ціхУмова член міськкому В.С. Сінгірцов, не маючи зв'язку з центром, почав діятісамостійно. З числа робітніків рудника ім. Дзержинського ВІН створів підпільнугрупу, до якої ввійшлі В.А. Потапенко, І.Г. Кравченко, І.Н. Левоненко, С.С. Плях,Ф.І. Квітка, А.Л. Циганков, П.А. Єльченко, П. Лаптєва. Підпільнікі вісаділі вПовітря залізничний міст та військовий ешелону та вівелі з ладу 12 автомашинворога.
Члени групи В.С. Сінгірцовадіялі и за межами Кривого Рогу. П.А.Лаптєва в районі села ВерблюдкіКіровоградської області вівела з оточення цілу військову Частину и врятувалажіття 4800 бійцям и офіцерам. Подвиг цієї жінки БУВ відзначеній орденомВітчізняної Війни ІІ ступенів.
такоже вініклапідпільна група у радгоспі № 38 и селіщі Мудрьона, створ комуністом П.А. Тарандушком,напрямком на криворіжжя напрік...
