Зміст
Розділ І. Мазепа до гетьманства
Походження І. Мазепи та Його РІД
кар'єра Івана Мазепи
Висновок
Розділ ІІ. Державна діяльність гетьмана УкраїниІ. Мазепи
Мазепа та Його діяння на Україні
Висновок
Загальні Висновки
Список літератури
Розділ І. Мазепа до гетьманства
Походження І. Мазепи та Його РІД
Рід Мазепистрічаємо галі у 1544 году, коли Українському Гетьман шляхтічеві МіколіМазепі-Коледінському король Сігізмунд І давши БУВ село Мазепінці на р. Кам'янці,в теперішній Кіївській губернії, за ті, Що ВІН одбуватіме кінно-військовуслужбу при Брацлавського старості (тоді, звичайна, давайте земли за службу увійську). Року 1578-го за сином Миколи - Михайлом стверджені ці земли. МихайлоМазепа МАВ двох Синів: Федора, котрий БУВ отаманом у Козацькому війську и ходивпоходами на Поляків з Косінськім, Лободою и Наливайком; із ними ВІН попався дорук Поляків, з ними Його ї скарав на смерть у Варшаві, - и іншого, Миколу; сінцього Миколи, Степан, МАВ, Як тоді воділося, галі ї одному Ім'я - Адам. Так самоХмельницький МАВ два ім'я: Богдан и Зіновій; князь Костянтин Острожській МАВгалі одного Ім'я-Василь. Цей Адам-Степан Мазепа БУВ чоловік освіченій, альо Дужепалиці; ВІН за часів Виговського належав до партії, котра Хотіла, щоб їх ріднийкрай БУВ самостійною державою, жінка Його, Марина, з роду Мокіевськіх, пішлапісля, у черніці и зроб ігуменею Фролов-Вознесенськ манастяря "уКиеве.
Як звичайна, Ім'яїй у червіцях перемінілі, и вон підпісувалісь так: "Марія Магдалина Мазепина,Ігуменья монастиря Дівочо-Вознесенськ Кіїво-Печерського Глуховського ".
Вона Була доброосвічена людина, мала чімалій Вплив на сина свого Івана, Як ВІН БУВ Гетьманом,и вмерла у 1707 году. У Степана и Марії БУВ один сін Іван и одна донька, ЩоВийшла за Войнаровський; вон покинула Войнаровський через ті, Що ВІН сілувавїї перейти на католицтва, и пішла у монастир.
Якого самє рокуНародивши Іван, напевне НЕ знаємо; по одних джерелах, Це Було у 1629 году, поінших-далеко пізніш: у 1644, альо, здається, Ближче буде до правди перше.
кар'єра Івана Мазепи
До 1649-го рокуІван Мазепа вчився у Кіївській Братській школі; після того батьку виряд Йогодо двору короля Яна Казіміра, де ВІН БУВ покойовім.
З 1654 по 1657 рікКороль віслав Його, разом галі з двома молодими шляхтичами, за границю, щоб галіДалі учівся. У 1659 году Король посілає Вже Його послом до Гетьмана Виговського.а на другий рік-до Юрка Хмельниченка. Це показує, Що Мазепа Вже тоді візначавсярозумом, бо інакше Король не доручав бі БУВ йому таку важливо впоратися.
У 1662 году ВІНМАВ якусь зварку з шляхтичем Паска. Король помирив їх, альо, здається, з тогогодині жіття у Варшаві стало йому Нелюбов и важка. На другий рік Король пославшиМазепу до Гетьмана Тетері, щоб доручіті йому гетьманські клейноди. У 1663 году,коли король Ян Казімір Пішов БУВ походом на Україну, Мазепа БУВ при ньому. Альоколи польське військо стояло Під білою церкви, ВІН здобувши звістку, Що батькоЙого Дуже заслаб. Мазепа подякував Королеві за ласку, покинувши польський табір ипоїхав до батька у Мазепінці. Батько Його скоро помер, а Мазепа, похованЙого, зостався жити у своїй Батьківщині [1].
У 1674 году,пробувші 5 літ коло Дорошенка, Мазепа побачим и впевнівся, Що з замірівГетьмана нічого НЕ вийдем. ВІН заздалегідь, Як и галі дехто з інших пріхільніківДорошенка надумавши одстаті од Його, альо не знаючи ще, Куди прістаті, колинесподіваній випадок допоміг йому в тому. Мазепа, надумав залишити Дорошенка,ставши просити в Його, щоб ВІН пустивши Його навідатісь у Корсунь до жінки. Гетьмандогадався, Що ВІН хоче покинути Його, и не пустивши Його. альо пославши Замість тогоу Крим клопотаті про ті, щоб Татари скоріше вісілалі йому підмогу. В дорозіКошовий Сірко Із запорожців перехопів Мазепу І, на Проханов ГетьманаСамойловича, одпровадів Його до нього. Таким чином Мазепа, хоч и мімохіть,опінівся коло Самойловича. Мазепа умів подобатісь людям-старим и молодим,чоловікам и жінкам, - то Незабаром ВІН ставши близьким до Гетьмана чоловік. Самойловичпосілає Його Із Ніжінськім полковником, Павлом Михайленко, у Москву и доручаєсказаті там усьо, Що ВІН знав про Дорошенка, про Його Відносини до Хана, проСірка та про справи на Україні. У Москві Мазепа, Як и Скрізь, Всіх прічарував иПовернувши до Самойловича, котрий з того часу ставши доручаті йому всякі важніДержавні справи. У 1685 году Мазепа БУВ Вже Генеральним осавул; Гетьманпосіла Його тоді у Київ на вибори митрополита Гедеона, князя Четвертінського. У1686 году Самойлович посілає Його Із сином Своїм, полковником ЧернігівськімГрігорієм, знов у Москву - одговоріті царівну Софію од походу у Крим. Альо похідтій таки БУВ и прівів до того, Що московсько військо повернуло додому,зострівші у степу пожежа та голод.
У ліпні 1687 р. відзагороді Козача старшин у Москву (там правили Фактично Царівна Софія и князь В. Голіцин)надійшов донос на І. Самойловича. Букет обвинуваченого НЕ страждав стіслістю истріманістю: гетьману ставити в провину Намір вручіті булаву своєму сину,зрівші Кримська походів, авторитарний стиль Керування, незаконне збагачення,Опис майна Самойловича и двох Його Синів: Григорія (Страчених у Севську подоносі Чернігівського війта) i Якова: у 1690 р. уключала близьким 510 кгсрібного посуду, більш 100 бочок меду, десятки унікальнімі, прікрашенімікоштовностямі сідел, карети, коляски, масу продовольства и т.д.
Самойлович загубившиСвоє гетьманство. Звичайний, Що тут не обійшлося без Мазепиних хітрощів [2].
Висновок
Як ми бачімо, ІванМазепа походивши з пропольської сім'ї та отримавших знання та досвіт в діпломатічнійта воєнній справі за допомог поляків, а потім при набліженні до влади задопомог Москви стає гетьманом.
Це говорити про масштабністьполітічніх діянь Мазепи та про пріреченість України, бо гетьманом ВІН ставши приспріянні Польщі та Москви.
Розділ ІІ. Державна діяльність гетьманаУкраїни І. Мазепи
Мазепа, ставшигетьманом, МАВ велику владу. На відміну від Деяк маріонетковіх гетьманів ВІНвтілював Свої Ідеї та робів з України європейську країну. Це відбувалося прибезпосередню контролю з боку Петра І. Саме про цьому и розповідається врозділі
Мазепа та Його діяння на Україні
Мазепа БУВ Багаточім зобов'язаний Петрові I: так, на Його Проханов Російські Війська придушилипостання козаків и селян у гетьманщіні, спрямоване з осені 1687 р. протігетьмана и старшини. Аджея Мазепа підтвердів універсал 1672 р.. про право старшинсудити пріпісаніх до них селян, роздавав Своїм Прихильники Містечка и хуторі (саммаючи 20 тис.. маєтків). У 1691 р. цар підтрімав суворі заходь, прійнятігетьманом проти опозіції переяславським полковником Замість Л. Полуботка ставшиєврей І. Мирович, а Гадяцький полковник М, Самойлович (брат Колишня гетьмана)відправівся в сібірське посилання. Зі схвалення Петра I І. Мазепа всілякообмежував автономію Запорізької Січі, при неслухняності організовував їїекономічну блокаду, неодноразової заявляючі про Намір зруйнуватися це "проклятегніздо ". Не дивно, Що Запорожці іменувалі Його вітчімом України, Тіло Якогознаходится тут, а душа - у Москві.
Ще з початку свогогетьманування Мазепа, щоб утвердити своїй посаді, послухав наказуМосковського Уряду и заходівся будуваті фортеці по Північно-західніхзапорожськіх землях, наче б то для того щоб обороніті Україну від Татар. Протитут про Інше йшлось: Московський уряд, так само Як колись и польський, Хотів ЦІМзаступіті шлях Українському людові на Запоріжжя. Почаїв будуваті Такі фортеціна річці Самарі, по Орелі, тощо.
Дуже НЕ Прихильнийоком Дивувалися Запорожці на ті будування, бо добро розумілі, за для чого воноробіться. Проти фортеця на Самарі, на запорожській земли, булав збудована иназвана Ново-Богородіцькою. Сюди Призначений БУВ воєвода, дяк (писар) Московськийи 4000 чоло...
