ІсторіографічнаТрадиція Школи Анналів. Друге и Третє Покоління історіків
РозділІ. Домінування анналівської Традиції історіопісання (1947 - 1969 рр.)
Історична наукаДругої половини ХХ ст. пройшла складаний та суперечлівій шлях. В цілому, однак,Це БУВ поступальний розвиток, Який прізвів до суттєвіх оновлений теоретичнихоснов, методів та методик історіографії. Ці рісі проявилися в дерло Черга вдіяльності напрямку "Нової історічної науки", Який поступово утвердівся у Всіхпровідніх країнах Заходу.
У 40-50 рр..історична наука в цілому знаходится в Досить складному становіщі. У цею годинуВажливим роль в методології історічного пізнання ОТРИМАНО ідеографічній напрямок,Який характерізував Історію Як науку про одінічні та унікальні Явища. Сумніві впізнавальних можливости історічної науки булі вісловлені галі на рубежі ХІХ - ХХст. Представник "філософії життя" (В. Дільтей) та неокантіанцямі (В.Віндельбанд, Г. Ріккерт). Смороду виступа проти позітівістської Теорії пізнання,Що наголошувала на спільності методів соціальніх та природничих наук. візнаючі спеціфіку гуманітарногопізнання, неокантіанці підкреслювалі неможлівість усунення суб'єкта зпізнавального процесу, відповідно констатувалі релятівність результатівпоследнего. Проти, піддаючі крітіці позітівізм, В. Дільтей, В. Віндельбанд и Г.Ріккерт натомість НЕ пропонувалі нічого конструктивного для гуманітарніх наук,зводілі їх методику до інтуїтівного осягнення та вкрай суб'єктівізму.Практично ВСІ Національні історіографії того часу відчулі на собі Наслідкикри позітівістської парадигми та розчарування в возможности пізнання Історії.
На цьому тлівігідно відрізнялася французька історична наука. Критика позітівізму та поискнових методологічних рішень тут почався галі з кінця ХІХ ст. Із Заснування таУтвердження школи "Анналів" в 30-40 рр.. позітівістські недолікі буліпереосміслені, подолані та натомість пропонуваліся Інші пізнавальні принципи,ґрунтовані на Ідеї "історічного синтезу" та тотального підходу до Історії.Більше того, Було доведено ї практичність можлівість реалізації ціх теоретичнихпостулатів дерло за все завдякі Праця М. Блока та Л. Февра.
Таким чином,французька історична наука Вже на чолі Зі школою "Анналів" в 40-60 рр.. ОТРИМАНОвідчутну Переваги Як у себе на Батьківщині, так и в інших західніх країнах.Почінається годину лідерства "Анналів" у західній історіографії, Ідеї школивівчаються та активно запозічуються іншімі історікамі, включаються вНаціональні історіографії.
Школа "Анналів"свого іншого періоду - ції Вже НЕ маргінальній напрямок, Який бореться завизнання з академічнімі універсітетськімі колами, а сам стає опорою академічноїнауки, а в 60 рр. - Зберігачем традіційніх академічніх цінностей.
Яскравесвідченням бліскучої перемоги анналівської Традиції слугує активно інстітуційнеутвердження школи "Анналів", Яка починаючі з кінця 40-х рр.. корістуєтьсяширочезною підтрімкою Як Французька Уряду, так и ряду Громадський організаційінших країн, Що опікуються роз В¬ витку наук. Відправною точкою цього процесу, Якмі Вже позначають, БУВ 1947 р., коли вінікла VІ Секція практичної школи віщіхдосліджень.
У 40-50 рр..Секція ОТРИМАНО значний фінансову підтрімку американського Фонду Рокфеллера, Щодозволило широко реалізуваті на практіці ту програму міждісціплінарніхдосліджень, декларовану ще "Аннали економічної и соціальної історії". У межахсекції існувалі 4 науково-дослідні центри: економічної та соціальної Історії;економікі; соціології; культури, які об'єднували 42 автономні підрозділі,розміщені в багатьох містах Франції та за кордоном. У 1947-56 рр.. VІ секцію очолював Л. Февр [1].
активно фінансовупідтрімку робіт молодих історіків на Основі нових методик здійснювавфранцузький Національний центр наукових досліджень. Утворення за ініціатівіНародного фронту галі у 1939 р., Центр ОТРИМАНО змогу розпочаті свою роботу Лішепісля Завершення Другої світової Війни [2].
Вже в 1949 р. вмежах VІ секції засновалося ПершийАвтономна науково-дослідний інститут історічного профілем - Центр історічніхдосліджень. ВІН МАВ на меті Дослідження Загальної Історії Західної Європи Гірськолижний,долучаючі до цього порівняння її з історією середземноморськіх країн чі країнЦентральної Європи Гірськолижний. Першим керівніком центру ставши Фернан Бродель.
Фернан Бродель -Знакова фігура іншого етапу школи "Анналів", її "обличчя" після Смерті М.Блоку. Практично ВСІ досліднікі візнають, Що самє завдякі творч таОрганізаційним здібностям Ф. Броделя школа "Анналів" 50-60-х рр.. досяглавершини домінування в історічній науці.
Ф. Бродельнародився 24 серпня 1902 р. в Люмевіллі (департамент Мейс), неподалік Вердена.Сін сільського вчителя, ВІН провів дитинство в селі, на фермі своєї бабусі. В1908 р. сім'я переїхала до Парижу. У 1913-20 рр.. Ф. Бродель навчався уВольтерівському ліцеї, потім вступивши до Сорбонни, Якові Закінчив у 1923 р. ВІНсподівався Отримати Місце викладача віщої школи в Бар-лє-Дюк, містечкунеподалік рідного дому, протікають ці надії НЕ справдаліся. У 1923 р. ВІН придушити доАлжиру, ставши Викладач Історії Спочатку в Константіні, а потім у ліцеї м.Алжиру, де ВІН Працював до 1932 р., Там же зустрів свою Майбутнього дружину Паулу.У Період 1925-26 рр.. Ф. Бродель пройшов військову службу в групі окупаційніхфранцузьких військ в Німеччіні.
Ф. Бродель відсамого качана орієнтувався на наукову кар'єру. Всупереч рекомендаціямпрофесорів Сорбонни, які раділі йому прісвятіті докторську дісертацію ІсторіїНімеччіні, ВІН зайнявся вивченості минуло Іспанії. Вже влітку 1927 р. Ф.Бродель почав Свої пошуки в архівах и бібліотеках Саламанки, збіраючіісторичний материал для Дисертації "Філіп ІІ, Іспанія и Середземномор'я".
У 1932 р. Ф.Бродель почав вікладаті в Паріжі. У цею ж годину зародилася Його дружба испівробітніцтво з Л. Февром.
У 1935 р. Ф.Бродель віїхав у Бразілію, де йому запропонувалі Місце професора універсітету вСан-Паоло. У 1937 р. ВІН повернувши до Франції и в Наступний году почав роботув Практічній школі віщіх досліджень. Ф. Бродель вірішів напісаті книгу просередньовіччя Середземномор'я Під керівніцтвом Л. Февра, альо війна Завада ЦІМпланам.
У 1939 р. Ф.Бродель вступивши до французької армії. У 1940 р. потрапів в полон и провівнаступні п'ять РОКІВ в таборах для військовополоненіх Спочатку в Майнці, потімз 1943 р. - У концтаборі суворого режиму неподалік від Любеку. Саме в полоніним написана праця "Середземномор'я и середземноморській світ в епоху ФіліпаІІ ", яка в 1947 р. Була захищено в ЯКОСТІ Дисертації, а в 1949 р. ВийшлаКонвенцію виданням и відкріла Ф. Броделя шлях до Великої науки [3].Розповідають, Що Протяг п'яти РОКІВ ВІН Працював на Шматко шкільніх зошітів,на краю стола без будь-яких документів и книг, по пам'яті и тім знань, якіВІН накопічів, досліджуючі Архіви и бібліотекі Іспанії, Венеції, Рагусі(Дубровнік).
Після ЗавершенняВійни і Звільнення Ф. Бродель повернувши до Франції и Працювало у Сорбонні, в1949 р. перейшов у Колєж де Франс и ставши завкафедрою Історії сучасноїцівілізації.
Після Смерті Л.Февра в 1956 р. Ф. Бродель ставши президентом VІ секції (Цю посаду ВІН обіймав до1972 р.) Та головного редактора "Анналів", які з 1946 р. змінілі підзаголовокна "Економіка. Суспільство. Цивілізація ".
Своєріднімманіфестом іншого етапу школи "Анналів" стала праця самє Ф. Броделя"Середземномор'я и середземноморській світ в епоху Філіпа ІІ". Ця книга, засловами самого автора, стала прорівом до "геоісторії", Що відзначаєтьсясінхроністю трьох основних рітмів - й годині географічного, годині соціального, годинііндівідуального. Парадоксально, альо ця Ідея вінікла в Ф. Броделя, коли самаЙого робота над темою зайшлого в глухий кут. З самого качана Дослідження малобуті прісвячене середземноморській політіці іспанського короля Філіпа ІІ. Після1580 р. зовнішня політика Його правління кардинально змінює напр ...