ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ БОЛГАРІЇ
Зародження болгарськоїісторіографії співпало з початком національного Відродження у середіні ХVШ ст. Історична думка БулаВажливим Ланка національно-візвольної ідеології спрямованої проти османськогоіга та асіміляторської політики віщого грецького духівніцтва, відігравалаВажливим роль у формуванні болгарської нації, національної культури.
У Болгарії ІдеїПросвітніцтва та романтизму співіснувалі при перевазі ідей романтизму.
романтичноНАПРЯМОК
ПАІСІЙХІЛЕНДАРСЬКІЙ (1722 - Біля 1798) - фундатор романтичного навпростець, чернець,Який на Основі документів церковних архівів та творів середньовічніх авторівнаписавши працю "Історія слов'яноболгарська". У вступі та передмові допраці вказував на патріотічне та повчальних Значення історічної науки. У працівисвітлено історичні Події з найдавнішіх часів до кінця ХІV ст., коли Болгарія Втрата незалежність.Показано напади слов'ян на Балканській півострів, заселення ними візантійськіхволодінь, Інші Політичні Події. Автор прагнем візначіті заподій національноїтрагедії-захоплення Болгарії османами, наводити Відомості про Історію Країни вчаси османського панування. З праці вміщено список болгарськіх царів, високооцінюється місіонерська діяльність Кирила та Мефодія в роз В¬ витку болгарськоїкультури, а кож Внесок Климента Охрідського, Евфімія Тірновського та іншихдіячів у сфері культури.
У праці вміщенополітічну програму Паісія Із Заклик до боротьбі проти османськіхпоневолювачів та грецького духовенства, його призначення та намагалося асімілюваті болгар.Головна мета праці - показати велич болгарського народу в минуло та розбудітіЙого національну Гордість.
Національно-патріотічната гуманістічна спрямованість праці справили великий Вплив на подаліРозвиток болгарської історіографії.
СОФРОНІЙВРАЧАНСЬКІЙ (1739-18130) - послідовнік о. Паісія, з 1803 р. живий у Волощіні,пропагував ідею визволення Болгарії з допомогами России. В автобіографічнійпраці, напісаній доступною для широких верств народу мовою "Житіє та стражданнягрішного Софронія "навів Цінні Відомості про соціальний, культурний,духовний Розвиток Болгарії в умів османського іга, яскраво описав стражданнянародові.
значний Вплив наРозвиток болгарської історічної науки справили праці сербського історика Й.Раіча "Історія різніх слов'янських народів", російськіх історіків -І. Кайтанова "Коротке накреслення Загальної історії", З. Княжеського"Вступ до Історії болгарськіх слов'ян". Особливе значення дляФормування національної самосвідомості болгар, розвітку історічної науки малатворчість віхідця Із Закарпаття, Який Працювало у Кішіневі, а згодом у Москві Ю.Гуци-Венеліна, зокрема Його праці "Стародавні та теперішні болгари","Критичні Дослідження з Історії болгар".
В. АПРІЛОВ (1789-1847),з 1811 р. живий в Одесі. Зазнав великого впливим праць Ю. Гуци-Венеліна.
ДосліджувавПроблеми середньовічної Історії та часів національного відродження. У праці"Болгарські книжники або якому слов'янських племені належить Кірілівськаабетка? "доводи, Що Болгарії Перший серед слов'янських народів буліохрещені, а Кирило та Мефодій, Як Болгарії за Походження, переклалібогослужбові книги болгарською мовою. У найважлівішій праці "Денницяновоболгарськоі освіти "та" Доповненні "до неї вісвітлювавІсторію болгарської культури, зокрема Історію світськіх училищ. Опублікувавісторичні джерела. Праці В. Апрілова відігралі значний роль у зростаннінаціональної самосвідомості болгар.
Представникиромантичного навпростець ХVШ-Іполовини XIX ст. відійшлі от біблейсько-християнської Концепції Історії, хочаповністю НЕ подолать впливим провіденціалізму. Смороду розпочалі критично ставитидо джерел, їхнім Праць притаманний патріотізм. Проблематика їхдосліджень-середньовічна та нова історія.
Віщім етапомнаціонального Відродження Болгарії булі 50-70 рр. XIX ст., Зокрема Його проявитистало Квітневе повстання 1876 р. У Бреілі (Румунія) вінікло Болгарське науковетовариство, його призначення та відавало часопис. Крім російськіх історіків Важливим Вплив наРозвиток історічної науки мала праця Чеський вченого К. Іречека "Історіяболгар ".
М. ДРІНОВ (1838-1906рр.) - найвідатнішій вчений-історик XIX ст., Його науковий доробок перебуває вмежах романтичного навпростець. Його Ім'я тісно пов'язане з Україною. Він - авторПершої болгарської орфографії, один з творців сучасної болгарської Літературноїмови, фундатор и Перший голова Болгарського наукового товариства, Що ЗгідноБуло перетворилися в Болгарську академію наук. М. Дрінов народився в м.Панагюріште в сім'ї ремісніка, у 20 РОКІВ переїхав до Києва, де з 1858 р. до1861 р. навчався у духовній семінарії. В подалі Закінчив Московськийуниверситет, перебував у науковому відрядженні в Західній Європі. У 1973 р. -1903 р. Працював доцентом, професором, завідувачем кафедри слов'янознавстваХарківського універсітету. З 1866 р. до 1879 р. перебував у Болгарії, де взявшиАктивну участь в організації системи освіти, БУВ у 1878-1879 рр. міністромнародної освіти. У 1890 р. - 1906 р. очолював історико-філологічне товариствопри Харківському універсітеті.
Під Йогокерівніцтвом кафедра слов'янознавства Харківського універсітету підготувалабагатьох вчених-славістів, зокрема болгарськіх. Навчався в России, Більше 30РОКІВ вікладав у Харківському універсітеті. Під час російсько-турецької Війни1877-1878 рр. - Завідував відділом освіти та духовних справ РосійськогоЦивільного Управління у Болгарії.
Медієвіст. Впрацях "Погляд на походження болгарського народу та початок болгарськоїісторії "," Заселення Балканського півострова слов'яни "вісунувконцепцію утворення болгарської народності. Підкреслював велічезну рольслов'янського елементу в цьому процесі, враховував кож Впливавтохтонів-фракійців та Прийшла протоболгар. З'явилися слов'ян на Балканах датувавСередина VП ст. Використанаісторичні, Лінгвістичні, фольклорні джерела.
У праці "Південніслов'яни та Візантія в Х ст. "показавши Посилення ролі та впливим Болгарії наБалканах, заподій антівізантійської спрямованості її політики.
Вивчаючи Історіюбогомільського руху зроб Висновок про Його соціальну спрямованість.
У праці "КачанСамуілової держави "стверджував, Що Болгарія Х - качанів XI ст. Булаетнічнім та політічнім продовження Першого Болгарського царства.
торкаючи проблемнаціонального відродження, в праці "Отець Паісій, Його година, Його історія, Йогоучні "Визначіть качан, етапи процесу болгарського відродження, роль та МісцеПаісія Хілендарського в ньому.
переконливим довівправо на існування автокефальної болгарської помісної православної церкви,незалежної від грецької в нізці праць, зокрема в творі "Історичний оглядболгарської церкви з самого її качанів до сьогоднішнього дня ".
ліберальнийНАПРЯМОК
С. Палаузов (1818-1872рр.), навчався в Німеччіні та России, працював у Петербурзі. Медієвіст. Один здерло почав досліджуваті Історію Першого Болгарського царства в праці "ДобаБолгарського царя Сімеона ". Відтворів картину політічного и культурногожіття Країни VП-Х ст. Часиправління Сімеона в кінці IX - першій третіні Х ст. вважаєтся єпохи розквітуБолгарії.
Декілька робітпрісвятів Історії іншого Болгарського царства. Вивчай давно Історіюболгарської православної церкви, коли Вона не залежався від грецької церкви.
Опублікував низькийВажливим джерел з Історії середньовічної Болгарії.
діячінаціонально-визвольного руху в своїх публіцістічніх творах торкає проблемнаціональної Історії.
Г. Раковський (1821-1867рр.) в праці "Декілька слів про Асена Першого, великого царя болгарськогота сина Його Асена Іншого "та інших працях, доводять право болгар нанезалежну церкву, розглядав Проблеми османського панування та національноговідродження. Ідеалізував минуле.
Л. Каравелов (1834-1879рр.) - вперше у болгарській історіографії розглянув соціально-економічні,Політичні та Духовні чинників на...
