В«Велика Вітчизняна війна в історії моєї родиниВ»
Виконавець :
ЗагвозкінаОлена Сергіївна
Качканар
2005
Зміст
Введення
1.ВеликаВітчизняна війна в історії моєї сім'ї
ВеликаВітчизняна війна і доля Суклетіних Віктора Дмитровича та АнастасіїІванівни
ВеликаВітчизняна війна і доля Дюльдіна Петра Олексійовича і Фаїни Олексіївни
Висновок
Списоклітератури
Додаток
№ 1.Фотографії: 1) Суклетіна Анастасія Іванівна з дітьми
2)Будинок Суклетіна В.Д. початок 1941 р.
№ 2.Фотографія Суклетіних Віктора Дмитровича та Анастасії Іванівни
№ 3.1) Свідоцтво про народження Суклетіна Віктора Дмитровича
2) Членський квиток № 01831 Суклетіна ВіктораДмитровича
№ 4.Грамота В«За ударну роботуВ» Суклетіной Анастасії Іванівни
№ 5.Лист від Суклетіна В. Д. у вересні 1943 р.
№ 6.Карта Люблін - Брестської наступальної операції
№ 7.Лист з фронту від Ефстіфеева Василя Павловича
№ 8.Вітальний лист Суклетіной А. І. з частини № 25314
№ 9.Фотографія Дюльдіна П. А. з Дюльдіна Ф. А., а також її матір'ю і сестрою
№ 10.Військовий квиток Дюльдіна Петра Олексійовича
№ 11.Карта наступ Радянської Армії в Прибалтиці
№ 12.1) Тимчасове посвідчення Дюльдіна П. А. на медаль
2) Подяка учаснику боїв по ліквідації Східно-Прусської груписупротивника на південний захід від Кенігсберга
№ 13.1) Подяка учаснику штурму міста Інстербург
2)Подяка учаснику вторгнення в Східну Пруссію
3)Подяка учаснику штурму міста і фортеці Кенігсберг
4)Подяка учаснику штурму міста і фортеці Піллау
№14. 1) Посвідчення на медаль В«За взяття КенігсбергаВ»
2)Посвідчення на медаль В«За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні1941 - 1945 рр.. В»
3)Посвідчення на медаль В«Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941- 1945 гг. В»
4) Посвідчення на медаль В«Тридцять років Перемоги уВеликій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.. В»
5) Посвідченняна медаль В«60 років збройних сил СРСРВ»
№ 15.Посвідчення на медаль і орден материнства Дюльдіна Ф.А.
№ 16.Виписка з книги В«Пам'ятьВ»
Введення
ВеликаВітчизняна війна. Здається, ми знаємо про неї багато з книг, фільмів, але все цеякось далеко від нас і уявити все те, що відбувалося в ті страшні роки втилу і на фронті дуже важко. І тільки, знайомлячись з історією життя близькихтобі людей, ці події стають ближче, зрозуміліше, їх починаєш прийматисерцем і переживати.
Мійдідусь Віктор Вікторович Суклетін і бабуся Надія Петрівна живуть вг.Качканаре Свердловської області, там, де живу з батьками і я. Часто буваючи уних, я дізнаюся про свої прадідуся і прабабусі: про Суклетіних ВікторіДмитровича та Анастасії Іванівні; Дюльдіна Петра Олексійовича і ФаїніОлексіївні. А також дідусь і бабуся показують мені передвоєнні фотографії,листи з фронту, грамоти та інші документи, які дбайливо зберігаються в їхродині. Оскільки доля моїх предків мене завжди цікавила, і ми з мамоюнавіть склали докладний генеалогічне древо нашої сім'ї, відновивши історіюсвоїх предків до шостого В«колінаВ», приблизно до XIXстоліття, я вирішила більш докладно дізнатися про своїх прадідів. Тим більше що в нинішньомуроці виповнилося 60 років з дня Перемоги Радянського народу у Великій Вітчизнянійвійні, а обидва моїх прадіда, захищали Батьківщину в роки війни, і Віктор ДмитровичСуклетін навіть віддав за неї своє життя, а обидві прабабусі своєю працею наближалиПеремогу. Моя робота - це дослідження документів, збережених в нашій родині,а також вивчення літератури, що розповідає про події. Фотографії, листи, що розповідаютьпро суворі дні війни, безпосередньо пов'язаними з військовою біографією моїх прадідів.
1. Велика Вітчизняна війна вісторії моєї родини
1.1. Велика Вітчизняна війна і доля СуклетінихВіктора Дмитровича та Анастасії Іванівни
Явдивляюся в фотографію прадідуся і прабабусі Суклетіних Віктора Дмитровичаі Анастасії Іванівни (див. додаток № 2). Вона передвоєнна 1939 року. Прадідувсього 26 років, а прабабусі 25 років. Вони ще дуже молоді, але виглядають старшесвоїх років, мабуть жилося їм не надто легко. У них вже було троє дітей, середяких мій дід, який народився 10 січня 1939 року. Жили вони в селі Балакіна,Тагильского району, Свердловської області. На фотографії, ми бачимо будинок, якийпобудував мій прадід (див. додаток № 1). Він працює на Балакінском лесоучастке,вальник лісу. А в 1940 році переходить на Мідний рудник, рубачі, про щосвідчить членський квиток № 018315 професійного союзу робітників мідноїпромисловості СРСР (див. додаток № 3). Цей же квиток повідомляє нам, щовиробничий стаж прадіда з 1936 року і рік вступу до профспілки 1935-й. Апрабабуся до 1935 року трудилася на кооперативному городі, перевиконуючи норму,за що була нагороджена грамотою в 1933 році В«За ударну роботу на коопогородеН.Салд.З.Р.К. В»(див. додаток № 4). Пізніше вона теж перейшла працювати наБалакінскій лесоучасток, незважаючи на те, що діти були маленькими. Нафотографії ми бачимо, що одягнені вони, скромно, але у прадіда - костюм, чоботи,світла сорочка і цигарка в руці, мабуть дід курив. У прабабусі довга спідниця,світла кофта і пошарпані туфлі, напевно, це кращий одяг, яка у нихбула в той час. Сфотографовані вони на тлі свого будинку.
Жиливони небагато, але дружно, любили один одного, дітей. За спогадами, прадід іпрабабуся були людьми працьовитими, чесними, турботливими. Однак у 1941 роцівсе змінилося. Почалася війна, і прадід буквально в перші дні війни бувпризваний в діючу армію. Де бився мій дід? Відповісти на це питаннявиявилося дуже не просто, так як збереглося єдине лист прадіда (див.додаток № 5), написане у вересні 1943 р., в якому він пише, що отримав медаль В«За оборону СталінградаВ». Значить в 1942 році, він брав участь у битві наВолзі і бився геройськи, якщо навіть був нагороджений медаллю. Я спробувалапростежити бойовий шлях мого прадіда, більш детально познайомившись з подіямитого часу, за допомогою літератури з історії Великої Вітчизняної війни із'ясувала, що контрнаступ Радянської Армії і розгром гітлерівських військ підСталінградом поклали початок масовому вигнанню ворога з меж нашої Батьківщини.Успішно проведене Радянською Армією контрнаступ під Сталінградом вже впочатку січня розгорнулося в загальний наступ наших військ на всьому південномуділянці радянсько-німецького фронту. Воно створило сприятливі умови длянаступу Радянської Армії і на інших найважливіших ділянках фронту.
Мійпрадід загинув 22 липня 1944 (див. додаток № 16). Довгий час ми думали, щопрадід загинув на Україні, звідки прийшло останнє його лист. Проте в 2005 роціми в черговий раз звернулися до міськвійськомат, щоб дізнатися що-небудь про долюпрадіда (раніше про нього ніяких відомостей не давали, пояснюючи, що їх немає), а нинінам просто пощастило. У Свердловській області складена книга пам'яті проСвердловчанах, загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, там виявилисявідомості і про наше прадіда. Виявилося, що він загинув не на території України, ана території Білорусії.
Уважновивчивши літературу з історії Великої Вітчизняної війни, познайомившись зкартами Військово-історичного атласу про основні битвах, які проходили натериторії Білорусії в цей час. Я припустила, що мій прадід загинув підчас Люблін-Брестської операції (див. додаток № 6), яка разом зШаулейской, Вільнюської, Каунаській і Білостоцький операцією дозволиларозгромити залишки відходили з'єднань групи армій В«ЦентрВ» і нанести великийутрату військам, перекинутим із Німеччини, Італії і Норвегії, а також з групармії В«ПівнічВ», В«Південна УкраїнаВ», В«Північна УкраїнаВ» Люблін-Брестська операціястала частиною Білоруської наступальної операцією (операція В«БагратіонВ») ...
