Курсова робота
Зовнішня політика Речі Посполитої в
Другій половіні XVI ст. - Першій половіні XVII ст.
Зміст
Вступ
Розділ І Відносини Речі Посполитої з Московський державою в Другій половіні XVI - першій половіні XVI Століття
Розділ ІІ Політичні Відносини Польщі з країнамі Південної и Східної Європи Гірськолижний у Другій половіні XVI - першій половіні XVI Століття
2.1 Стосунки Речі Посполитої Зі Швецією
2.2 Відносини з імперією Габсбургів
2.3 Польсько-турецькі Відносини Другій половіні XVI - першій половіні XVI Століття
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Вступ
Очевидно, НЕ існує в історічній науці проблематики більш складної, Ніж Вивчення зовнішньої політики Речі Посполитої. Попро Наявність велічезного корпусу фахової літератури, створеної зусилля не одного Покоління дослідніків, проблематика зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI - п. пол. XVIІ Продовжує залішатіся в центре Увага історіків - спеціалістів.
Річ Посполита в др. пол. XVI - п. пол. XVII ст. увійшла в епоху "золотої доби". Об'єднання після Люблінської унії на федеративних засадах Річ Посполита Була державою, Яки за розмірамі теріторії поступалася в Європі Тільки России и Османській імперії. Польське королівство и Велике князівство Литовське, включно васальні теріторії - Прусське князівство и Курляндія, Займан більш Ніж 8000 тис. кв. км. Населення ціх земель складало 8 млн. чоловік.
Зовнішня політика створеної за Люблінською унією Речі Посполитої Була єдіною для Короні и Литви, її засади и напрями розробляліся в польській століці, Що водночас Була ї політічнім центром двоєдіної держави. Її характер БУВ успадкованій від долюблінської доби, з тім, проте, Що включені до свого складу у 1569р. три Українські воєводства, Корона повністю перейняла на себе їх захист и пов'язані з ЦІМ Відносини з державами, з якімі межувалі. Загальне Керівництво зовнішньою політікою здійснював король, а безпосередню відав нею великий коронний канцлер. За Генріховімі артикулами 1573р. вон погоджувалась Із сенатом. До компетенції сейму належало ЗАТВЕРДЖЕНЕ Укладення договорів з іншімі державами, а з 1613р. ї оголошення Війни. У XVI ст. склалася добро налагоджена ї підконтрольна сенатові дипломатична служба.
Актуальність тими полягає в тому, Що вон є Спроба структурізації підходів та думок дослідніків Щодо Проблеми зовнішньої політики Польщі в др. пол. XVI - п. підлогу. XVII ст.
Об'єктом даного Дослідження є зовнішня політика Речі Посполитої у др. пол. XVI - п. пол. XVII ст.
Предметом курсової роботи віступають Відносини Польщі з провіднімі державами Європи Гірськолижний, особливо з Росією, Швецією, Австрійською монархією та Османською імперією.
Теріторіальні Межі Дослідження охоплює Країни Південної та Східної Європи Гірськолижний, тобто Такі держави Як Річ Посполита, Московія, Швеція, Австрійська та Османська Імперія.
Хронологічні Межі . Зовнішня політика Речі Посполитої розглядається на етапі після підпісання Люблінської унії (1569р.) i до Вестфальського мирного договору. Саме в цею годину Польща стала однією з наймогутнішіх держав Східної Європи Гірськолижний.
Метою курсової роботи є Дослідження и характеристика особливая зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI - п. пол. XVII ст.
Для Досягнення цієї мети нами булі поставлені наступні завдання:
В· Дослідіті Основні напрямки зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI-п. пол. XVII ст.
В· Проаналізуваті Стосунки Польщі з московсько державою Під годину Лівонської Війни.
В· Візначіті характер носійко - польських відносін в др. пол. XVI - п. підлогу. XVII ст.
В· Візначіті заподій перемоги Речі Посполитої у Смоленській війні (1632-1634рр.)
В· Порівняті зовнішньополітічну діяльність Польщі Щодо Швеції та імперії Габсбургів.
В· Проаналізуваті еволюцію польсько-турецького відносін в др. пол. XVI - П. пол. XVIIст.
В· Оцініті геополітічну роль Речі Посполитої на Європейському контіненті в зазначеним Період.
Теоретико-методологічна основа Дослідження є методи аналізу та синтезу, порівняльної-історичний, проблемно-хронологічній, ретроспективний. При напісанні роботи широко вікорістовуваліся Такі принципи: історізму, Який дозволяє виявляти характер зовнішньої політики Речі Посполитої в др. пол. XVI - п. пол. XVII ст., Об'єктивності - Базується на крітічній оцінці передумов Виникнення військовіх конфліктів, та плюралізму, Який Дає змогу всебічно їх дослідіті.
Історіографія та джерельна база . Питання про зовнішню політіку Речі Посполитої Почаїв цікавіті науковців з сер. XIX ст., Альо більш активно досліджувалі Цю проблематику радянські історікі.
У ході написання своєї курсової роботи я опрацювала кілька Радянська монографій, зокрема Флоря Б.Н., Королюка В.Д., Рибакова Б. А., Забоговського Л.В.
В праці Флоря Б.Н. "Російсько - польські Відносини и Політичний Розвиток Східної Європи Гірськолижний у ін п. XVI - поч. XVII ст. "Монографія присвяч мало вивченості, Як в російській, так й у польській науці, періоду Формування зовнішньополітічніх програм двох великих країн того часу - Речі Посполитої и Російської держави. Автор аналізує класового характер політічніх концепцій обох країн, діяльність російської діпломатії на фоні міжнародніх проблем. Книга написана на Основі багатої джерельної базуватися російськіх та польських архівів.
При напісанні роботи використан "Історію Польщі" в 3-ох томах Під редакцією Королюка В.Д. У Цій праці автор опісує в подробіцях польсько - Шведська інтервенцію в Російській державі, Смоленськ війну та невдалі Спроба Речі Посполитої заволодіті московсько престолом.
Заборовській Л.В. в своїй праці "Росія, Річ Посполита и Швеція на поч. XVIIст. "Дослідів Різні матеріали з Історії політічніх, Економічних та дипломатичність відносін России, Речі Посполитої и Швеції. У монографії вікорістані Іноземні документи и Публікації, Що дозволяють ввести в науці Нові дані и Зробити ряд Важливим наукових вісновків.
Для написання ІІІ розділу використан збірник статей Під редакцією Рибакова Б.А. В Цій праці показані Основні Політичні напрямки Речі Посполитої, Московії та Османської імперії. Стаття Базілева В.Д. "Польсько - турецькі діпломатічні зв'язки "присвяч Тільки XVI ст., коли Не було великих військовіх походів, альо булі налагоджені часті діпломатічні контакти.
Другові групу використаної літератури складають Дослідження, опубліковані після розпаду СРСР. Це спонукало вчених переглянути концептуальні підході и звернута до проблем того історічного минуло, його призначення та в радянські часи замовчувалося и вікрівлялося. Епоха демократизації відріла шірокі возможности для ліквідації "Білих плям" в історічній науці, и того вінікло потреба в нових продуктивних наукових працях.
Перший в українській історіографії синтез Історії Польщі, підготовленій Зашкільняком Л.О., Крикуном М.Г. Праця написана на підставі уважний опрацювання багатьох нових джерел та інтерпретаційніх здобутків світової наукової літератури. Основні УВАГА пріділено суспільнім проявити життя поляків - політічному розвіткові, соціальнім, економічнім и культурним змінам, котрі Визначіть їхній стан у Різні історичні єпохи, а кож взаєміні з сусіднімі державами.
Фундаментальна праця відомого історика Френсіса Дворніка "Слов'яни в Європейській Історії та цівілізації ", присвяч Основним подіям и явищем в Історії та культурі слов'янських народів Протяг найскладнішого періоду Центральної та Східної Європи Гірськолижний з XIII до XVIII ст. Книга п...
