МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Миколаївський науково-навчальний інститут
Одеського національного універсітету
ім. І.І. Мечникова
курсова РОБОТА НА ТЕМУ:
В«ЗОЛОТА ДОБА В»римської ІМПЕРІЇ. Принципату
Антоніна ПІЯ.
Студентка історічного факультету
Групи і-117
Москович Анна Олександрівна
Перевірів:
Викладач
Горбенко Кирил Володимирович
Миколаїв - 2008
ЗМІСТ
Вступ
1. Антонін Пій
Біографія Антоніна Пія
2. В«Золота ДобаВ» римської імперії
Рим стає імперією
Виникнення християнства
Римляни в повсякдення жітті
3. Римська Імперія у годину В«Золотої добиВ».
Рим - столиця імперії
Кращій римський імператор В«Золотої добиВ».
Римська Імперія при Адріані та Антоніні Пії
Висновок
Список використаної літератури
Вступ.
Римський імператор - виходець Зі знатного сенаторського роду; спадкоємець Адріана, Якого ВІН зарахував до богів, за що й здобувши від сенату епітет Пий (Благочестивий). Година Його правління відрізнялося міролюбством и економічною стабільністю. ВІН просунувши границі римської імперії в Німеччіні ї Греції, звів знаменитий трідцатічотірьохмільній оборонний вал у Шотландії, назв Його ім'ям. З 146 Його співправітелем ставши Марк Аврелій, Якого ВІН Спочатку всіновів і потім одруживши на своїй дочці, тім самим Була засновалося Династія Антонінів.
На качанів 27 року до н е. Сенаторі проголосують Октавіана главою римської держави. Смороду навіть запропонувалі йому йменуватіся третім Бл Риму. [2]
За розпорядженням серпня навіть булі створені спеціальні організації підлітків. "Керівнікамі молоді" булі прізначені онуки Августа, у якіх ВІН Бачив своїх спадкоємців на імператорському троні. Однак обоє онуки передчасно вмерли.
Година Серпень назівають "століттям золотої латіні", ТОМУ ЩО тоді творили Великі рімські поети й письменники. ВІН чудово усвідомлював, його призначення та Вплив на людей робіть література, ТОМУ ЩО вон Може формуваті суспільну мнение. ВІН захіщав Письменники и співає.
Із годині імператора Августа в Рімі стало пошірюватіся поклоніння східнім богам. Самою популярною богинею Була єгіпетська Їсіда, мати дитини Гора. Дороги, Як кровоносні посудини, зв'язували серце імперії - Рим-з її самими віддаленімі куточками. Не випадково Майже на Кожній прієднаній теріторії вінікав Свій "Маленький Рим" - місто, Що у зменшувальній формі прийомів Ім'я великого батька Рима або наслідував Його виглядах. Кожне місто в імперії вважаєтся за необхідне мати Свій форум, амфітеатр, школу, буті схожим на освіченій Рим. [2]
1. Антонін Пій.
Біографія Антоніна Пія.
Рід Тита Аврелія Фульвія Бойонія Антоніна Пія з боку батька походив Із Трансальпійської Галлії, самє з Міста Немауза. Його дідом БУВ Тит Аврелий Фульвий, Що пройшовші по Всіх щаблях Почесний посад, БУВ два рази консулом і, який Нарешті, префектом Рима. Його батько Аврелій Фульвий, Що теж БУВ консулом, відрізнявся суворістю й непідкупністю. Його бабкою з боку Матері Була Бойонія Процілла, а матір'ю Аррія Фаділла. Дідом з боку Матері БУВ Аррий Антонин, два рази колішнім консулом, людина бездоганній, котрой жалував нерви, коли последнего довелося стати імператором. Його єдіноутробною сестрою Була Юлія Фаділла; Його вітчімом - консуляр Юлій Луп, а тестем Анній Вір. Одружений ВІН БУВ на Анні Фаустіні. У нього Було Двоє Синів и Дві доньки; зятем, чоловіком старшої доньки, БУВ Ламія Сильван, а молодший - Марко Антонин. Сам Антонин Пій народився в ланувійськом маєтку, за дванадцять днів до Жовтневого календ, у консульстві Доміціана (дванадцяти) i Корнелія Долабелла. ВІН БУВ вихованя у Лорії, по Аврелієвій дорозі, де Згідно ВІН вібудував собі палац, Залишки Якого зберегліся галі ї доніні. Своє дитинство ВІН провів Спочатку з дідом з батьківської Сторони, а потім - з дідом з матерінської сторони. ВІН з такою побожності любов'ю ставився до Всіх своїх родічів, Що навіть Його двоюрідні брати, Його вітчім и Багато хто Його блізькі залиша йому за заповітом спадщини, и ВІН ставши Багатий. [3]
ВІН віділявся Своєю зовнішністю, славівся Своїми добрими вдача, відрізнявся Шляхетні милосердя, МАВ спокійне вираженість особини, МАВ незвічайні дарування, бліскучім красномовством, превосхідно знав літературу, БУВ Твереза, старанно займався оброблення полів, БУВ м'яким, щедрим, не зазіхав на чуже, - при Всім цьому в нього Було ровері почуття мірі ї відсутність усяк марнославства. Нарешті, ВІН у Всіх відносінах БУВ гідній похвали, и Його ЦІЛКОМ заслужено порівнюють - на підставі суджень Гарньє людей - з Нумой Помпілієм. ВІН здобувши від сенату прозвання "Пій" або за ті, Що на очах сенату простягнув руку, щоб підтріматі свого тестя, прігнобленого віком Що, не Може буті доказ велика благочестя, так скоріше БУВ бі нечестивих тієї, хто цього НЕ зроб бі, чім віявів благочестя тієї, хто ЦІМ виконав Свій борг; або за ті, Що зберіг жіття тім, кого Під годину своєї хвороби велів стратіті Адріан; або за ті, Що після Смерті Адріана Він - всупереч загально настрою - ухвалено Зробити йому нескінченні ї безмірні почесті; або за ті, Що коли Адріан Хотів накласти на собі руки, ВІН не допустивши цього, установивши Незвичайна ретельне спостереження за ним; або, Нарешті, за ті, Що ВІН БУВ от природи Дійсно Дуже милосердним и Під час свого правління НЕ зроб жодних жорстокости вчинків. ВІН взявши третина відсотка на один місяць тобто найменша відсоток, так Що Дуже багата надавайте допомог Своїм власним майном. У посаді квестора ВІН віявів щедрість, Пишний справивши Своє преторство; консулом ВІН БУВ разом з Катілієм Північчю. Під час перебування Конфіденційність Людиною ВІН живий здебільшого поза містом, альо всюди корістувався популярністю. У число чотірьох консулярів, Якиме Було доручення Керування Італією, Адріан включивши и Його ї поставивши на чолі тої Частина Країни, де в нього булі Великі володіння: так Адріан подбав одночасно й про Надання почесті такому чоловікові, и про Його Спокій.
Колі ВІН управляти Італією, йому Було дяни знаменує Його імператорської влади, Що очікувала. Колі ВІН піднявся на трибуну, то Серед інших вігуків Було сказано: "Серпень, так зберігають тебе боги!". У Своє проконсульство в Азії ВІН поводівся так, Що БУВ єдінім, Що перевершили свого Діда. Під час свого проконсулом ВІН здобувши Наступний ознайо Його імператорської влади, Що очікувала: жриця в Тралл, Що за звічаєм прівітала проконсулів, назіваючі Цю їхню посаду, звертаючи до нього, сказала не: "Будь здоровий, проконсул ", а:" Будь здоровий, імператор ". [4] такоже и в Кізік вінок Із зображення бога БУВ перенесень на Його статую. Й після Його консульства Мармуровий бик, свячень у саду, завис рогами на галузях, Що підняліся, дерева. Потім блискавка в ясний день ударила в Його будинок, не заподіявші Шкоди. В Етрурії посудини, заріті в землю, булі знайдені на поверхні земли. У всій Етрурії рої бджіл покрили Його статуї. У сновідіннях ВІН часто одержував вказівкі поставіті Серед своїх пенатів зображення Адріана. Колі ВІН відправлявся для виконан посади проконсула, ВІН Втрата свою старшу доньку. Про Його дружину Було Багато розмов через її занадто Вільний и легковажній спосіб життя, альо ВІН поклали їм кінець, хоча й страждав у глібіні душі. Після свого проконсулом ВІН часто вісловлювався в Рімі на нарадах в Адріана Із приводу Всього того, Про що Адріан просив ради, и Його суджень булі Завжди Дуже м'якими.
Від як, говорять, відбулося Його всіновлення: після Смерті Елія Віра, Якого всіновів Адріан и Якого ВІН нарік Цезарем, Було Призначення
Засідання сенату. Туди прийшов и Аррий Антонин, допомагаючі йти своє...
