ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ XIII-XIX СТОЛІТТЯХ
1.1 Середньовічне держава в Німеччині
1.2 Становлення та розвиток ранньофеодальної держави
1.3 Феодальна держава в період територіальної роздробленості
1.4 Пруссія і Австрія
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ
2.1 Особливості соціальної структури в X - XII століттях
2.2 Особливості соціальної структури в XIII - XVII століттях
РОЗДІЛ 3 ОФОРМЛЕННЯ сеньйоріальної монархія У НІМЕЧЧИНІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Історія держави і права зарубіжних країн належить до тих суспільних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають пряме відношення, як до науки історії, так і до науки про державу і право. Історія однієї держави в Зокрема грає важливу роль у розвитку історичної науки в цілому, так як кожна держава протягом свого зародження, розвитку, розквіту і занепаду внесло своє слово в розвиток інших держав. З такої точки зору можна розглядати і Німецьке держава. Тут конкретно-історичні закономірності розвитку держави і права мають свою специфіку в порівнянні з закономірностями розвитку суспільства, бо держава й право займає в ньому особливе положення, має відносну самостійність [5, с.228].
Священна Римська імперія німецької нації на протязі всіх восьмисот п'ятдесяти років свого існування залишалася ієрархічним державним утворенням феодального типу. Вона ніколи не набувала характеру національної держави, як Англія чи Франція, не досягла високого ступеня централізації системи управління. Імперія не була ні федерацією, ні конфедерацією в сучасному розумінні, а поєднувала елементи цих форм державного устрою. Суб'єктний склад імперії відрізнявся крайнім різноманіттям: напівнезалежні обширні курфюршества і герцогства, князівства і графства, вільні міста, невеликі абатства і дрібні володіння імперських лицарів, - всі вони були повноправними суб'єктами імперії, що володіють різним ступенем правоздатності. Влада імператора ніколи не була абсолютною, а поділялася з вищою аристократією країни [5, с.231].
Реформації забезпечила тривале мирне співіснування декількох конфесій в рамках єдиної держави. Розвиток Священної Римської імперії відбувалося в умовах постійної боротьби тенденцій дезінтеграції та інтеграції. Перші висловлювали, найчастіше, великі територіальні князівства, поступово набували ознаки суверенних держав і прагнуть звільнитися від влади імператора, в той час як головними консолідуючими чинниками виступали імператорський престол, імперські установи та інститути, католицька церква, німецька національна самосвідомість, становий принцип побудови державної структури імперії.
Сеньйоріальної монархія в Німеччині в IX-XIII століттях - важлива і спірна тема історії держави і права зарубіжних країн, адже Німеччина впродовж історії завжди була в центрі уваги. Саме сеньйоріальної монархії в Німеччині в IX-XIII століттях буде присвячено дане дослідження.
Об'єкт дослідження - історичні процеси розвитку складної системи державних і юридичних установ.
Предмет дослідження - держава і право Німеччини в процесі його виникнення та розвитку в певній конкретно-історичної обстановці, в хронологічній послідовності, на основі виявлення, як загальноісторичних закономірностей цього процесу, так і закономірностей, діючих в рамках цієї історичної епохи.
Мета дослідження - на конкретному історичному матеріалі показати розвиток держави середньовічної Німеччини.
Для досягнення названої мети в дослідженні будуть вирішені наступні завдання:
- досліджений період феодальної роздробленості в XIII-XIX століттях;
- з'ясовані основні особливості соціальної структури;
-піддано аналізу оформлення сеньйоріальної монархії в Німеччині;
Для виконання роботи використовувалася існуюча наукова і навчальна література та матеріали періодичній пресі білоруських і російських авторів.
Основними методами дослідження були обрані загальнонаукові методи аналізу і синтезу. У роботі знайшли застосування конкретно-історичний метод і структурно-аналітичний метод.
Структурний виклад матеріалу представлено у вигляді змісту, вступу, основної частини у вигляді трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.
ГЛАВА 1
ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РАЗДРОБЛЕННОСТИ XIII-XIX СТОЛІТТЯХ
1.1 Середньовічне держава в Німеччині
Німеччина як самостійне феодальне держава утворилася на землях східних франків після розпаду Франкської імперії. Її територія включала п'ять основних племінних герцогств - Саксонію, Франконію, Швабію (Аллеманію), Баварію та відвойовану у Франції Лотарингію, а також сусідські французькі, італійські та слов'янські землі - Бургундію, міста північної Італії, Богемію, Австрію та ін [4, с.138].
Після короткого періоду відносної єдності в Х-XII ст. в Німеччині почався закономірний процес феодальної роздробленості. Однак на відміну від інших держав він прийняв тут незворотного характеру. Це пояснюється цілим рядом причин, серед яких важливу роль відіграють зовнішні фактори. Два основні напрямки зовнішньої експансії феодальної Німеччини призвели до штучного з'єднання німецьких герцогів, силою приєднаних слов'янських земель та Північної Італії до імперії, яка в XV в. назву Священної Римської імперії німецької нації [4, с.140].
Німецькі імператори успадкували не тільки титул "короля франків", але й коронувалися в Римі як "імператори римлян "та отримували корону з рук папи та тим самим претендували на духовне та світське лідерство в християнському світі. Цим пояснюється те особливе значення, котрих набули в історії Німеччини взаємовідносини між державою і церквою, в тому числі її центром у Римі.
Оскільки основною тенденцією розвитку Німеччини залишалася тенденція до децентралізації, періодизація розвитку феодальної держави в Німеччині являє відому складність. Зміна форм феодальної держави прослідковується тут не стільки в масштабі всієї імперії та особливо Німеччини, скільки по окремих німецьких князівствах. З XIII в. вони поступово перетворюються в самостійні держави, лише формально зв'язані між собою імператорською владою. Що ж стосується Німецької федеральної держави в цілому (тобто імперії), то його історію можна умовно розділити на два великих етапи:
1. Становлення та розвиток відносно централізованої ранньофеодальної держави в Німеччині в рамках імперії (X-ХП ст.).
2. Територіальна роздробленість у Німеччині (XIII - початок XIX в.) І розвиток автономних німецьких князівств - держав [7, с.156].
Таким чином на основі даного матеріалу можна зробити висновок про те, що після утворення самостійних князівств та юридичного оформлення олігархії великих князів-курфюрстів (XIII-XIV ст.) Німеччина аж до XIX ст. не уявляла собою єдиної держави та зберігала форму сеньйоріальної монархії з окремими елементами станово-представницької монархії. Так само потрібно сказати про те, що різні стадії розвитку феодальної держави можуть бути виявлені тут тільки в межах локальних територій, держав-князівств, а в XIV-XVI ст. в князівствах Німеччини встановлюються станово-представницькі, а в XVII-XVIII вв. абсолютні монархії.
1.2 Становлення і розвиток ранньофеодальної держави
У першій третини Х-XII ст. Німеччина являла собою відносно єдину державу. Слабкий розвиток феодалізму, зовнішня загроза та активна політика централізації перших німецьких королів сприяли утвердженню ранньофеодальної монархії, тимчасовому посиленню корол...
