МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Реферат на тему:
ЗАВОЮВАННЯ МЕКСИКИ іспанських конкістадорів
Мінськ, 2006 р.
1. Положення справ у Західне Європі та Новому Світі напередодні
завоювання Мексики.
До початку XVI в. в Західній Європі склалася ситуація, благоприятствующая подальшим географічним відкриттям. Розвиток виробничих сил в самій Європі, пов'язане з переходом від старого, феодального, ведення господарства до нового, капіталістичному, вимагало нових ринків збуту і джерел сировини. Європейські купці, банкіри та підприємці прагнули знайти їх на далекому і багатому Сході. У 1492 р. уродженець Генуї Х.. Колумб відкрив новий материк, Америку, яку він помилково вважав Індією. Саме до неї в надії збагатитися спрямувалися іспанські підприємці і авантюристи.
Необхідно відзначити, що такому бурхливому розвитку великих географічних відкриттів. Стався переворот в морській справі. Замість громіздких і неповоротких коггов і нефів був сконструйований новий тип корабля - каравела. Каравела володіла достатньою легкістю і маневреністю, мала високі борти. Водотоннажність судна складало 300-400 тонн. Варто відзначити два найбільш значущих нововведення, застосовані при будівництві каравели. Це, по-перше, обшивка бортів в стик (а не внахлест, як раніше), і, по-друге, нова система вітрил (застосування В«латинськихВ» вітрил замість старих прямих), яка дозволяла судну йти в крутий бейдевінд [1]. Каравела являла собою типове торгово-експедиційне судно, придатне для тривалих плавань і ведення незначних бойових дій.
Крім появи нового типу судна відбулися досить важливі зміни в навігації. Сюди слід віднести вже повсюдне використання компаса і розвиток картографії (особливо досягли успіху тут португальці).
Порушуючи тему іспанських відкриттів і завоювань, необхідно відзначити ще один важливий факт. На початку 1492 відбулася подія, що завершило собою грандіозне, довжиною в цілих вісім століть (718-1492 гг.), протистояння християнкою і мусульманської цивілізацій на Піренейському півострові. Іспанські війська відбили у маврів Гранаду, завершивши тим самим Реконкіста. Закінчення бойових дій вивільнило масу безземельних і малоземельних іспанських ідальго, звиклих годуватися війною. Цей анархічний елемент, який виявився не при справах у самій Іспанії, не міг не турбувати іспанського короля. Королівська влада бачила в експедиціях в нові землі засіб позбутися від бідних, але войовничих дворян.
Таке положення справ напередодні завоювання Е. Кортесом держави ацтеків.
2. Ернан Кортес (1485-1547) і початок завоювання Мексики.
Ернан (Ернандо) Кортес (1485-1547) був небагатим іспанським дворянином, що володів, проте рішучим і вольовим характером. Народився він в 1485 р. в Медельїні (Іспанія). Після двох років навчання в Саламанкской університету Кортес прибув у 1504 р. на о-в Гаїті, де обзавівся невеликим маєтком. Щоб якось поправить свої фінансові справи, він в 1511-1512 рр.. брав участь у бойових діях на Кубі. В кінці 1518 за дорученням губернатора Куби Кортес очолив експедицію з 9 суден, головною метою якої було підкорення Мексики. Кортес починав набирати для експедиції добровольців, причому в підсумку їх зібралося так багато, що губернатор заборонив експедицію, а самого Кортеса наказав заарештувати. Однак 10 лютого 1519 той вийшов в море, написавши при цьому губернатору, що В«залишається його покірним слугою В». Потім зруйнував по шляху до материка шанований індіанським народом майя храм на невеликому острові Косумель біля східного берега півострова Юкатан. Загін Кортеса висадився на березі затоки Кампече [2], де відбулося його бойове хрещення. Розбивши індіанський загін, Кортес вирушив уздовж узбережжя на північний захід. У 1519 р. приблизно на 19 В° південної широти Кортес заклав місто Веракрус.
Про імперії ацтеків іспанці дізналися від майя (експедиція Хуана Гріхальви), коли стали знаходити у підкорених індіанців вироби із золота. На п-ові Юкатан золотих родовищ не було. Індіанці майя повідомили іспанцям, що вони отримують золоті вироби від ацтеків. Природно, ця інформація не могла не зацікавити конкістадорів. Тепер їх метою стало держава ацтеків.
На момент завоювання Мексики іспанцями імперія ацтеків являла собою досить молода держава. Вона виникла приблизно сто років тому. Домінуюче положення в імперії займало плем'я ацтеків, решта індіанські племена залежали від ацтеків, виплачували їм данину, а також поставляли полонених для жертвоприношень. Таке положення справ було тільки на руку іспанцям, які привертали до себе незадоволених індійців і використовували їх проти ацтеків. Особливо активно приєднувалися до Кортесу тласкаланци (тлашкаланцев). Перетягати індіанські племена на свій бік ватажок конкістадорів почав ще в 1519 р., заснувавши Веракрус.
Тут, в Веракрусе, Кортес прийняв остаточне рішення про завоювання імперії ацтеків. Коли серед іспанців почалися розбрати і частина командирів стала вимагати повернення назад, на Кубу, Кортес пригрозив знищити весь флот. Придушивши, таким чином, нерішучість солдат, він для посилення свого війська знімає з кораблів гармати і мобілізує для участі в поході кілька десятків матросів.
Які були сили Кортеса на початку походу? Кортес мав у своєму розпорядженні відносно скромними силами, про що пізніше повідомив у листі до імператора Карла V. Йому вдалося зібрати під своїми прапорами 86 вершників, 118 арбалетників і самопальщіков (збройних аркебузами), близько 700 піхотинців.
Про озброєнні армії Кортеса відомо наступне. Його солдати використовували різні види холодної зброї. Деякі з завойовників могли одягатися в обладунки, хоча багатьом іспанцям доводилося розраховувати лише на панцир з дубленої шкіри або з просоченого сіллю бавовни (спосіб самозахисту, запозичений у індіанських народів). Ватажку конкістадорів, за його власним свідченням, вдалося роздобути 50 тис стріл з мідними наконечниками. Вогневу міць війську повинні були забезпечити 3 важких залізних знаряддя і 15 малих бронзових польових гармат-фальконетів. Учасникам експедиції вдалося дістати приблизно півтонни пороху і значна кількість куль і ядер.
3. Перша Мексиканська експедиція (1519-1520)
Загін Кортеса рушив углиб материка. Коли в 1518 р. іспанці з експедиції Хуана Гріхальви висаджувалися на західному узбережжі затоки Кампече, тут були посланці верховного вождя ацтеків Монтесуми [3]. Вони хотіли дізнатися, куди і навіщо йдуть чужинці. А ті під час переговорів однозначно дали зрозуміти, що шукають золото. У відповідь їм показали на захід, неодноразово повторюючи при цьому слово В«МехікоВ». Звідси і з'явилося подання про існування країни під назвою Мексика. Між тим, слово В«МексикаВ» відбувалося від імені бога війни ацтеків, якого, за різними джерелами, звали не те Мехітлі, не то Мексітла, а може Мексітлі.
Ацтеки були відмінними воїнами, інакше вони не змогли б збирати данину з величезної території, рівної приблизно чверті сучасної Мексики. Величезна за європейськими мірками індіанська армія розташовувала традиційним озброєнням: списи, палиці, луки зі стрілами. Їх списи мали міцні і гострі наконечники з кременя або обсидіану - вулканічного скла. Вони були забезпечені гаками, розрахованими на те, щоб оглушити, збити з ніг або ранити супротивника, не забиваючи його. Воїни захищали тіла панцирами з бавовни, просоченого сіллю і дерев'яними щитами, обтягнутими шкірою, офіцери носили дерев'яні шоломи. Однак нічого подібного вогнепальної зброї у ацтеків не було, так само як не було і кінноти.
В ході бою мешканці Мексики уповали зазвичай на рукопашну сутичку, оскільки вважали цибулю зброєю варварів. Честь бійцеві приносила не стільки загибель ворога в бою, скільк...
