МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Спеціальність: Програмне забезпечення обчислювальної техніки і автоматизованих систем (2203).
Реферат по предмету:
Основи філософії.
Тема:
Життя і творчість Володимира Сергійовича Соловйова. (1853-1900)
Реферат виконаний
Студенткою групи П-206
Тетяною
Викладач
Головльова О.І.
2002 рік.
ЗМІСТ
1. Вступ ......................................................... 1
2. Життєвий шлях .................................................. 1
3. Особистість ............................................................ 2
4. історико-філософська орієнтація .......................... 3
4.1 Вл. Соловйов і Платон
4.2 Вл. Соловйов і неоплатонізм
4.3 Вл. Соловйов і патристика
4.4 Вл. Соловйов і теософського - гнотіческая література
4.5 Вл. Соловйов і Декарт
4.6 Вл. Соловйов і Спіноза
4.7 Вл. Соловйов і Кант
4.8 Вл. Соловйов і Шеллінг
4.9 Вл. Соловйов і Гегель
Теоретична філософія ........................................... 9
5.1 Метафізика.
5.2 «³льна теократіяВ»
6. Висновок ............................................................... 11
ВСТУП
Я
вибрала цю тему для свого реферату, тому після екскурсії в підмосковний маєток А.А. Блоку Шахматова мені дуже сподобалося повідомлення про цієї особистості: цікавою і невідомою для мене.
Мова піде про Вл. Соловьеве відомому філософа кінця 19-початку століття. У своєму рефераті я опишу життя філософа. Моєю метою є: дізнатися про його навчання, першоджерелах поглядів Вл. Соловйова, а також про його працях в різних областях діяльності, і на кінець скласти повний образ Вл. Соловйова-ідеаліста з початку і до кінця.
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ.
В
Ладимир Сергійович Соловйов народився в Москві 16 січня 1853 р. в сім'ї відомого російського історика Сергія Михайловича Соловйова (1820-1879). Рід Вл. Соловйова ще в п'ятому-шостому коліні належав до середовища великоросійського селянства, але потім перейшов в духовне стан. Батько філософа, однак, не продовжував лінію отців, звернувшись до наукової діяльності. Власним невтомною працею він крок за кроком завоював місце в суспільстві, але, спростовуючи авторитет Карамзіна, постійно залишався чужим в дворянській середовищі професорських кіл. У сім'ї він відрізнявся строгістю і незаперечним авторитетом.
З боку матері Поліксени Володимирівни Вл. Соловйов належав до українсько-польського прізвища, маючи в числі предків своїх чудового мислителя 18 ст. Г. С. Сковороду. Від матері він успадкував, безсумнівно, поетичну сторону своєї натури.
Обстановка ранніх років склалася досить сприятливо для духовного розвитку Вл. Соловйова. Сім'я створила найкращі умови для його утворення, пізніше-для наукової та філософської діяльності.
Середнє освіту Вл. Соловйов отримав в московській 5-й гімназії (1867-1869), закінчивши її з золотою медаллю і занесенням на гімназичну Золоту дошку. З гімназійних років ми маємо досить багато відомостей його початкового світогляду. Надзвичайно обдарована натура Вл. Соловйова та його постійні і, можна сказати, пристрасні пошуки вищих цілей позначилися вже в цей час його життя, супроводжуючись релігійним скептицизмом і глибоким критицизмом.
він захоплювався і релігією і матеріалізмом.
Вища освіту Вл. Соловйов отримав в Московському університеті (4869-1873). Ймовірно, не без впливу матеріалістичних ідей 60-х років Вл. Соловйов поступив на фізико-математичний факультет, де викладалися не тільки математика і фізика, але і всі природні науки. Він захоплювався в ті роки біологією; із біології найбільше займався зоологією і ботанікою. Природничонаукові устремління, напевно, не були для Соловйова покликанням - достатньо було йому провалити якийсь іспит на 2 курсі, як він перейшов на історико-філологічний факультет того ж університету і звернув основне увагу на вивчення там філософії.
Є не6которие відомості про коротке перебування Вл. Соловйова в Московській духовній академії як вільний слухач (1874), але, мабуть, про якийсь серйозний вплив тут і говорити не можна, так як по суті справи Вл. Соловйов усамітнився там від повсякденної суєти, щоб завершити дисертацію і користуватися обширною бібліотекою Академії.
Він був призначений доцентом на кафедрі філософії Московського університету і отримав право самостійного викладання філософії замість П. Д. Юркевича, який помер в жовтні 1874 р. приступив до вивчення стародавніх історико-філософських текстів в Британському музеї. У Росію він повернувся лише через рік. Незабаром він захистив докторську дисертацію на тему В«Критика абстрактних началВ» (1880), де під «³дверненими началамиВ» розумів всі однобічності ідеалізму і матеріалізму.
Після прочитання публічної лекції 28 березня 1881 р., в якій Вл. Соловйов закликав імператора Олександра 3 помилувати первомартовцев, його викладацька діяльність назавжди закінчилася. Прочитання цієї лекції, текст якої не зберігся, зазвичай вважають причиною догляду Вл. Соловйова з університету. Однак заради дотримання історичної точності необхідно сказати, що після цієї лекції петербурзький градоначальник мав намір покарати Вл. Соловйова, але за бажанням Олександра 3 йому було тимчасово заборонено читання публічних лекцій, і він був залишений в Петербурзі.
Перш за все на цих вільних від казенних форм шляхах діяльності Вл. Соловйов цілком віддається написанню творів церковно-громадського характеру.
Зближення з католицизмом супроводжувалося знайомством філософа з видатними діячами, як, наприклад, з єпископом Штроссмайером в Загребі, куди Вл. Соловйов їздив в 1886 р., через що в галузі богослов'я у Вол. Соловйова з'явилося багато неприємностей аж до заборони йому писати на церковні теми. Таким чином, після своїх церковних захоплень Вл. Соловйов знову повернувся до теоретичної філософії, і якщо й стосувався релігійних питань, то вже поза всякою конфесійної проблематики. Філософсько-теоритическими інтересами був продиктований також новий переклад деяких діалогів Платона.
Не знаходячи ніякого співчутливого відгуку на свої теократичні і католицькі настрою, трагічно переживаючи лихоліття кінця століття, далеке від його утопічних ідей вселенської церкви. Вл. Соловйов в останній рік свого життя став говорити про кінець світу в своїх В«Трьох розмовахВ» (189...
