МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Міжнародний университет развития Людини В«УкраїнаВ»
Тема контрольної роботи:
В«Еміграція українців у кінці ХІХ - на початку ХХ ст. В»
Сарни 2006
План
1. Заподій та характер еміграції.
2. Напр еміграції та її Наслідки.
3. Економічна діяльність українських емігрантів.
1. Причини и характер еміграції
В Історії Формування сучасної української діаспорі простежуються Чотири Хвилі масового переселенського руху з України. Перша хвиля еміграції з України, хронологічні рамки якої охоплюють Період з останньої чверті ХІХ Століття до качанів Першої світової Війни, булав зумовлена ​​переважно соціально-економічнімі причинами. Другий масовий відтік Частина населення за Межі своєї Батьківщини пріпадає на Період Між двома світовімі війнамі и БУВ вікліканій Як соціально-економічнімі, так и політічнімі обставинами. Друга світова війна та її Наслідки віклікалі Третя хвиля масової української еміграції, Майже винятково політічну. Четверта хвиля міграції пріпадає на кінець ХХ ст. и має, передусім, соціально-економічний характер. Протяг останніх РОКІВ еміграційній Потік з України до Деяк країн (зокрема, Канади, США) змінюється ЯКІСНО: дедалі зростає Частка науково-технічної інтелігенції (ЯК правило, Це фахівці в таких галузях Як системний аналіз, програмування, Біологія, Нові матеріали, комп'ютерізація).
З розпадом СРСР и Утворення на Його теренах нових суверенних держав, Українські етнічні меншини, які сформувалася в ціх країнах в результаті переміщення трудових ресурсів, Що практікуваліся тоталітарнім режимом, перейшлі на становище закордоних. Вінікло, по суті, нове соціальне явищем - Східна українська діаспора.
Унаслідок міждержавніх територіальних поділів ХХ століття частина українського Етнос опінію за межами України. Ця категорія закордоння українців належиться до автохтонних національніх меншин низькі країн Європи Гірськолижний (Польща, Словаччина, Білорусь, Румунія, Прідністровській Регіон Молдова, прікордонні області Російської Федерації).
Ніні число ОСІБ українського походження, які прожівають за межами України, за пріблізнімі підрахункамі, становить від 16 до 20 мільйонів.
Найбільше закордоних українців прожіває в Російській Федерації. За результатами Всеросійського перепису 2002 року їх чісельність складає 2943471 ОСІБ - громадян РФ, які ідентіфікують собі Як етнічні українці. Проти згідно з неофіційною статистикою, чісельність української меншини в России сягає прежде 10 млн. ОСІБ. Так, галі кілька РОКІВ того Російські демографи публічно декларувалі факт проживання в Країні близьким 8-10 млн. російськіх громадян українського походження.
Понад 1 мільйон 27 тисяч громадян українського походження прожіває в Канаді, відповідно до перепису населення в Цій Країні у 2001 году.
Чісельність ОСІБ українського походження в США, за результатами перепису населення у 2002 р., сягає близьким 900 тисяч. Проти деякі амеріканські демографії вважають, Що Реальне число представніків українського Етнос в США становіть від 1,5 до 2 мільйонів ОСІБ.
Серед країн проживання найбільшіх українських громад зарубіжжя - Молдова (660 тисяч осіб), Казахстан (550 тисяч), Бразілія (500 тисяч), Аргентина (300-350 тисяч), Білорусь (237 тисяч; за твердженнямі керівніків української громади в Цій Країні, Ліше в Брестській області - Колишня етнографічному регіоні України - Берестейщина прожіває близьким півмільйона етнічніх українців), Узбекистан (Понад 100 тисяч).
Чісельні Українські громади прожівають кож у Румунії (понад 61 тисяча), Латвії (Близьким 60 тисяч), Киргизстані (до 46 тисяч), Польщі (близьким 40 тисяч за офіційною статистикою, за неофіційною - понад 200 тисяч), Словаччині (близьким 35 тисяч), Грузії (близьким 35 тисяч), Австралії (понад 34 тісячі), Великій Брітанії, (близьким 30 тисяч), Франції (близьким 30 тисяч), Німеччіні (30 тисяч), Азербайджані (29 тисяч), Естонії (28 тисяч), Чехії (понад 22 тис.), Літві (22 тісячі), Сербії и Чорногорії (понад 20 тисяч), Туркменістані (17 тисяч), Угорщині (Понад 6 тисяч), Боснії и Герцеговіні (близьким 5 тисяч), Хорватії (4,3 тис..), Таджікістані (4 тісячі), Австрії (3 тісячі), Вірменії (понад 2 тісячі), Болгарії (близьким 1,5 тісячі).
Водночас велика кількість українських громадян - представніків української тімчасової трудової міграції зосереджено в таких країнах Як Іспанія (понад 80 тисяч), Португалія (Близьким 60 тисяч), Греція (понад 30 тисяч), а кож інших державах. Уряд України докладає зусіль для забезпечення законних прав й інтересів громадян України, які Працюють у країнах Європи Гірськолижний. Важливим УВАГА пріділяється налагодження механізмів легального працевлаштування українських громадян у ціх країнах, Посилення їх соціального ЗАХИСТУ, розшірюється відповідна двостороння нормативно-правова база.
Порівняно з іншімі світовімі діаспорамі, Українські громади мают найбільшу кількість різніх Громадський об'єднань (за пріблізнімі підрахункамі - близьким 3 тисяч). Найбільше їх у Канаді - Майже тисяча осередків - політічніх, культурно-освітніх, професійніх (об'єднання лікарів, вчителів, інженерів, адвокатів і т.п.), жіночіх, молодіжніх ТОЩО.
Міжнародною по-русски організацією є Світовий конгрес Українців (СКУ), Який об'єднує близьким 50 великих організацій - представніків Майже з 30 держав. Загаль Усі об'єднання охоплюють у кожній з країн проживання від 20 до 30 відсотків усієї чісельності кожної з українських громад.
У нізці держав Східної и Частково Центральної Європи Гірськолижний, а кож у країнах Балтії політико-правовий статус української громади закріплено законодавчо Як національної меншини. Це забезпечує суттєву державну підтрімку зусіль місцевіх українських громад Щодо Збереження своєї національної самобутності, Отримання освіти та інформації рідною мовою ТОЩО. У країнах, де українська громада не має статусу національної меншини, забезпечення її національно-культурних потреб є праворуч Бажання ї організаційніх зусіль етнічніх українців, які прожівають у ціх країнах.
Питання задоволення національно-культурних потреб українців за кордоном є предметом двосторонніх міждержавніх переговорів на Всіх рівнях. Збільшується число двосторонніх угідь, Що передбачають реалізацію культурно-освітніх та інших Запитів української діаспорі. Створюються двосторонні змішані міжурядові комісії з харчуванням забезпечення прав національніх меншин.
Державна політика Щодо відносін Із закордоних українством базується на таких нормативно-правових актах: Конституція України, Указ Президента України "Про Національну програму "Закордоння українство" на Період до 2005 року "від 24 вересня 2001 року, Закон України "Про правовий статус закордонного українців", прийнятя Верховною Радою України 4 березня 2004 року. Крім того, завершується робота над проектами законів України "Про концепцію національної політики Щодо закордонного українства "та" Про концепцію державної етнонаціональної політики ".
2. Напр еміграції та її Наслідки
Друга половина XIX - початок XX Століття булі відзначені масовим міграцією українських селян, які перебувалі у складі Російської імперії. Оселялися смороду переважно на її околицях: на Кавказі, в Середній Азії, Новоросії, на Далекому Сході та у Сібіру. Так напрікінці XIX ст. далеко за межами України з'являються Українські назви поселень: Полтавське, Чернігівське, Українське, Ново-Київське та Інші.
Більшість селян змушена Була залішіті Рідні Місця через відсутність земли чі необхідніх засобів для існування. Хоча Варто зазначіті, Що Серед емігрантів булі ї заможні, альо за свідченнямі історічніх джерел таких Було Дуже мало.
Російський уряд за допомог переселення намагався освоїті цілін...
