Реферат на тему
Громадянська війна и Поділ козацької України
на два гетьманства
(вересень 1657 - червень 1663 р.)
ПЛАН
1. Юрій Хмельницький та Іван Виговський на чолі української держави.
2. пропольських політика Виговського.
3. Російсько-польське змагання за Українські земли.
4. Боротьба за возз'єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.).
5. Література.
1. Юрій Хмельницький та Іван Виговський на чолі української держави.
Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в Історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про Створення Такої форми державності, Яка б забезпечувала Єдність еліті, консолідацію суспільства, стабільність держави. На мнение Хмельницького, ЦІМ Вимоги оптимально відповідала спадковий монархія. Проти трагічна загібель Під годину Молдавська походу Його сина Тимоша, талановитий воєначальніка, здібного політика, перешкод здійсненню планів гетьмана. Сітуацію НЕ врятувало и Рішення старшінської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства - передачі влади після Смерті Б. Хмельницького Його молодшому сину Юрію.
Хмельницький Юрій Богданович (прибл. 1641 - після 1681) - гетьман України в 1657 р. та в 1659-1663 р. Сін гетьмана Б. Хмельницького. ОТРИМАНО добру домашню освіту, навчався в Ки-єво-Могілянській колегії. На посаді гетьмана прагнув продовжіті праворуч, започатковану батьком, шукаючі союзника, Який гарантував бі цілісність и незалежність України. 27 жовтня 1659 року ВІН Пішов на укладення нового Переяславського договору з Росією, Який істотно обмежував суверенітет Української держави. 17 жов- Тня 1660 року Під лещат старшини підпісав з Польщею Чуднів- ський Договір. Чи не маючи видатних здібностей и реальних можливости реалізуваті свою програму, в 1663 р. відмовівся от гетьманс тва и на Деяк годину постригся в ченці. Під годину боротьбі за булаву на Правобережжі Юрій Хмельницький Спочатку підтрімував гетьмана П. Дорошенка, а влітку 1669 р. взявши Бік Його супротівніків П. Су- ховія та М. Ханенка. У жовтні 1669 р. потрапів до рук татар и БУВ відісланій до Стамбула. На качанах 1677 р. прізначається Пор тою володарем В«Руського князівстваВ» Зі столицею в Немірові. Ро- збичувавши невдалі Спроба об'єднати Україну. Після укладення Бахчіса Райське договором 1681 р. БУВ відкліканій до Стамбула.
60-80-ті рокі XVII ст. увійшлі в Історію України Як В«Доба РуїниВ». На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького НЕ змоглі успішно завершіті Його почінання. Качаном доби Руїни стало усунення Восени 1657 р. Ю. Хмельницьк-го від влади. І. Виговський та Його прібічнікі Фактично здійснілі державний переворот.
Виговський Іван Остапович (? - 1663) - Діяч українського ко зацтва. Походивши Зі старовинного українського шляхетського пра вославного роду. За закінченні Нієво-Могілянської колегії слу живий у державних установах. У рокі Візвольної Війни ставши одним Із найближче соратніків Б. Хмельницького, генеральним писарем Війська Запорозького. Після Смерті Б. Хмельницького обра ний наказним гетьманом при Ю. Хмельницькому, а згодом добивши ся гетьманської Булава. На посаді гетьмана здійснював Антімос- ковську політіку, розгромів промосковське повстання козаків (1658), а Під Конотопом - пріслані Російські Війська (1659). Ук- лав у Гадячі догоду з річчю Посполитою (1658), Яка Була ратіфікова на польським сеймом. Ця угода надто обмежувала права України, Що зменшіть підтрімку Виговського Серед козацтва. У жовтні 1659 р. на В«Чорній радіВ» ВІН БУВ усунутій від гетьманства и повер нув владу Юрію Хмельницькому. Після цього перебував на поль ській державній службі. У 1664 р. за наказом свого особистого ворога - тодішнього гетьмана Правобережної України Павла Ті тері - БУВ заарештованій, безпідставно звінуваченій у зраді польського короля и розстріляній.
формально приводом для ціх Дій булі молодість, хвороблівість, слабохарактерність Ю. Хмельницького. Реально ж причинами - погіршення геополітічного становища держави, Посилення соціального протистояння в суспільстві, боротьба окремому елітніх груп за владу, Слабкий Підтримка Ідеї спадкової монархії ТОЩО. Подалі гра амбіцій та чісленні помилки лідерів, Втрата русски державою підтрімкі народу, Посилення агресивних втручання з боку сусідніх держав призвели до катастрофи - поразкі Української національної революції.
Після того, Як у Жовтні 1657 р. в Корсуні Генеральна козацька рада візнала гетьманом І. Виговського, ВІН розгорнув активні державну діяльність. Кредо своєї зовніш-ньої політики новообраній гетьман вислову Під годину переговорів Зі Швецією: «³знаті и оголосіті Запорозьке Військо з підвладнімі йому провінціямі за Вільний и Нікому НЕ підданій нарід В»(на жаль, ВІН НЕ Завжди дотрімувався цього постулату). І. Виговський укладає союз Зі Швецією, поновлює союзніцькі Відносини з крим, Йде на порозуміння з Оттоманською Портою. У відносінах з Польщею та Росією гетьман намагається шляхом балансування Між Варшавою та Москвою зберегтись бодай автономію Української держави, а головне - втріматіся при владі.
Порівняно з добою Хмельницького значний змін зізналася внутрішня політика держави. Усунувші від влади Ю. Хмельницького, І.. Виговський відкінув ідею спадкоємного гетьманату, тобто монархічну модель Управління. В основу свого Державотворчі курсом ВІН поклали принципи олігархічної РЕСПУБЛІКИ. Зокрема, галі на Корсунській раді Під годину свого обраності І. Виговський запевняв старшину: В«Без вашої військової ради жодних справ не буду робіт В». З Ідеї олігархічної РЕСПУБЛІКИ логічно віплівала ставка гетьмана на шляхетство та Козацька старшину, які у цею годину намагаліся відмежуватіся от решті козацтва, сконцентруваті у своїх руках ровері землеволодіння та консолідуватіся в окремому прівілейованій клас. Саме ці верстви підштовхувалі І. Виговського до Відновлення старої Моделі соціально-економічних відносін, насамперед кріпацтва. Така внутрішня політика гетьмана вела до послаблення центральної влади, Посилення позіції козацької старшини та шляхти, Порушення соціальної рівноваги в суспільстві, зростання масового невдоволення и до вибухо соціальної боротьбі.
Напрікінці 1657 р. проті політики І. Виговського активно виступа Народні Масі. Боротьба велася Під гасли повернення козацьких вольностей - права Вільно варити горілку, вести лови и Рибальство, Вільно переходіті на Запорожжя, а кож вібіраті гетьмана В«Чорною радоюВ». Повстання Швидко охопіло насамперед Полтавський полк и Запорожжя. Під час виступа з'явилися ї Нові претенденти на булаву - Полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш, які вели таємні переговори з Москвою, звінувачуючі Виговського в про-польській орієнтації. Тому боротьба поступово переросла в Громадянська війну. Зібравші 20-ТИСЯЧНА військо та найнявші волохів, німців и татар, І. Виговський зумів перемогті військо повстанців у вірішальній Битві Під Полтавою (Травень 1658 p.). Проти Це Була НАДЗВИЧАЙНИХ дорога перемога, Аджея у братовбівчому протістоянні загінуло Майже 50 тис.. українців.
2.Пропольська політика Виговського.
Чудово розуміючі, Що за умов, ...
