Зміст
Вступ 2
1. Біографія Н.С. Хрущова 4
2. Заворушення в Грузії 5
3. М.С. Хрущов і реабілітація жертв масових політичних репресій 8
4. Соціальна політика Хрущова Економічний розвиток СРСР в роки В«відлигиВ» 13
4.1 Промисловість 13
4.2 Сільське господарство та легка промисловість 13
4.3 Соціальні перетворення 15
5. Зовнішня політика Н.С. Хрущова 17
6. Карибська криза 19
Висновок 21
Список використовуваної літератури 22
Введення
Актуальність теми. Час Хрущова - один з найбільш значних і непростих періодів нашої історії. Значних - тому що безліч великих подій відбулося в той період.
Після смерті Сталіна, в партії і країні почали відбуватися важливі політичні зрушення. ХХ з'їзд КПРС, який викрив В«культ особиВ», що дав потужний імпульс демократичному оновленню суспільства став історичною віхою на цьому шляху. Саме тепер, у наші дні, ми все повніше і глибше усвідомлюємо ту поворотну роль, яку в кінцевому підсумку зіграв у долі країни ХХ з'їзд. Всі сфери суспільного життя охопили тоді конструктивні, позитивні зміни. Перш все, вирішальні кроки були зроблені в ліквідації тяжких наслідків репресивного свавілля сталінського режиму, в відновленні законності та правопорядку, конституційних прав громадян.
Непростих - тому що стосується десятиліття, що спочатку називалося В«славнимВ», а потім засуджено як час "суб'єктивізму".
Історіографія проблеми. Ці питання традиційні для вітчизняної історіографії, їх вивчали такі історики як Козлов В.А., Наумов В.П., Зуєв М.М. Ці історики займалися різноплановими питаннями, але їх пов'язувало одне, всі ці важливі події відбувалися в період правління Хрущова, і до цього дня, зачіпають інтереси людей. Створюючи цей реферат, ми виступали в ролі дослідників. Ми спробували систематизувати і доступно викласти думку даних авторів. Інші автори були розглянуті нами, так як їх роботи містять важливу інформацію і доповнення по окремих питань, поставлених у цьому рефераті.
Цілі і завдання дослідження. Загострення інтересу для істориків представляють питання: як вплинув на розвиток СРСР XX з'їзд партії, і яким чином він був пов'язаний з хвилюваннями в Грузії, яку роль в після сталінських репресіях займав Хрущов, як вплинув прихід Хрущова до влади на зовнішню й внутрішню політику СРСР. Ці питання залишаються цікавими і по наші дні. Саме тому ці питання були обрані нами для розгляду в цьому рефераті.
1. Біографія М.С. Хрущова
Народився в 1894 р. в селі Калинівка Курської губернії. З 12 років вже працював на заводах і шахтах Донбасу. У 1918 р. Хрущова приймають у партію більшовиків. Він бере участь у громадянській війні, а після її закінчення знаходиться на господарській роботі. Був делегатом від України на IV і XV з'їздах ВКП (б). У 1929 вступив на навчання в Промислову академію в Москві, де був обраний секретарем парткому. На XVII з'їзді ВКП (б), в 1934 р., Хрущова обирають членом ЦК, а з 1935 р. він очолює Московську міську й обласну партійні організації. У 1938 р. стає першим секретарем ЦК КП (б) України і кандидатом у члени Політбюро, а ще через рік - членом Політбюро ЦК ВКП (б). У березні 1953 р., після смерті Сталіна, цілком зосереджується на роботі в ЦК, а у вересні 1953 р. обирається Першим секретарем ЦК. З 1958 р. - Голова ради міністрів СРСР. На цих посадах знаходився до 14 жовтня 1964 Жовтневий (1964) пленум ЦК КПРС звільнив М.С. Хрущова від партійних і державних посад В«за станом здоров'я В». Помер 11 вересня 1971 року. Така коротка біографія Н.С. Хрущова.
2. Хвилювання в Грузії
25 лютого 1956 на закритому засіданні XX з'їзду КПРС пролунав В«секретнийВ» доповідь Н.С. Хрущова про культ особи Сталіна і злочинах сталінського режиму. Чутки про те, що великий і безгрішний Сталін оголошений мало не В«ворогом народуВ», було поширене по країні. Доповідь справила шокуюче враження навіть на звичних до всього старих комуністів. Багато хто так і не змогли по команді нового лідера зрозуміти й прийняти правду про Сталіна. У Грузії ж скандальні викриття зачепили не тільки політичні емоції, але і національні почуття.
Як розповідає Ф. Баазова, що опублікувала в 1978 р. свої спогади в емігрантське виданні В«Час і миВ», більшість населення Грузії затаїло образу на московські влади за поспішні похорони Сталіна в березні 1953 р. В«Хоча вже пройшло три роки з дня його смерті, - пише мемуаристика, - багато в Грузії, та й не тільки в Грузії, не могли осягнути, як могло статися, що до самого великому божеству на нашій планеті наважилися поставитися, як до простого смертному В».
В 4 години дня в ЦК КП Грузії відбулося засідання, на якому були присутні керівники міністерств, газет і журналів, людина 70 - 80. Відкрив засідання перший секретар ЦК Мжаванадзе. Але, вибачившись перед присутніми, він незабаром пішов. Зачитали В«закритеВ» лист ЦК КПРС про культ особи. З документом передбачалося ознайомити всіх комуністів і комсомольців. Замість оплакування великого небіжчика йому було нанесено нове образа, і, хоча свідомо цього не робити ніхто не збирався, національні почуття грузин були зачеплені.
Якщо навіть звичні до всього комуністичні боси були розгублені і дезорієнтовані викриттями Сталіна, то рядові тбілісці, серед яких було багато переконаних В«сталіністівВ», просто не могли відразу перебудуватися. Рушився цілий космос звичних міфів, образів та ідей. Картина світу розвалювалася на очах. І багато хто не міг з цим змиритися.
Дружина одного із засуджених у справі про масові заворушення в Тбілісі так пояснювала вчинки чоловіка в скарзі на ім'я Хрущова (25 серпня 1956 р.): «³н не уявляв, в свідомості не мав, що Леніна і Сталіна можна розлучати В». Він не знав і не міг знати, що й Сталін був простою людиною, і що в нього теж, може бути були помилки. Вихований в сироті (так у документі. - В.А.), в лавах Радянської Армії, брав участь у Вітчизняній війні, він був ідейний, відданий справі партії і тому вільно висловлювався про Сталіна. В результаті такого випадку він став жертвою несвідомого діяння - і тим самим занапастив і свою сім'ю, залишивши 4 дітей (годувальником яких він був). В даний час мені, як члену КПРС з 1942 р., і всій масі стало ясно про помилки Сталіна, що мій чоловік також помилився ... В».
У подібній ситуації опинилися на початку березня 1956 багато рядові учасники подій. Вони не могли повірити в злочини свого кумира.
Судячи з усього, керівництво МВС в Москві не додало великого значення започаткованим 7 березня демонстраціям. Інформація в ЦК КПРС з посиланням на доповідь міністра внутрішніх справ Грузії Джанджгава була відправлена ​​лише в другій половині дня 8 березня.
Людей насильно примушували висловлювати захоплення з адресою Сталіна. Були випадки побиттів невідомими особами працівників органів внутрішніх справ. За свідченням колишнього начальника одного з архівів, В«шукали людей, яких насильно примушували виступати на трибуні і говорити про Сталіна В». До мене підійшла група людей і запитала про те, хто я такий. Перевірили моє посвідчення особистості, на якому написано В«Міністерство внутрішніх справ Грузинської РСРВ», так як той архів, начальником якого я був в той час, входив у систему МВС Грузинської РСР. Цей натовп, понад 100 людей, била мене нещадно по голові і по всьому тілу. Вони били мене тільки тому, що я опинився працівником органів В».
Взагалі кажучи, зіставлення джерел наштовхує на думку, що В«штабВ» або В«центрВ» був не один, а по украй мірі два! І, можливо, між ними існувала конкуренція за вплив на юрбу. Потім з'явилися листівки Баазова запам'ятала тільки один пункт: заклик про вихід Гр...
