Зміст
Введення
1. Влада і соціальна організація в первісному суспільстві
2. Загальна характеристика влади додержавного періоду
3. Загальна характеристика соціальних норм поведінки в первісному суспільстві
Висновки
Список літератури
Введення
Люди з давніх пір вступали в різні відносини один з одним. У міру цивілізації людства стали з'являтися закони, перетворені зі звичаїв, для регулювання цих відносин. У подальшому розвитку, розвиваються і відносини, і це вимагає створення вже спеціального складного законодавства, яке б могло своїми правовими актами забезпечити законну систему суспільних відносин. Рід (Первісна родова громада) являв собою первинний осередок організації первісно-общинного ладу, об'єднану кровною спорідненістю, спільним колективною працею, спільною власністю на продукти виробництва, рівністю соціального стану, єдністю інтересів і згуртованістю членів роду.
Тема даної курсової роботи - В«Влада і соціальні норми поведінки в первісному суспільствіВ» - актуальна в силу того, що, по-перше, розуміння сучасної влади і соціальних норм неможливе без урахування досвіду попередніх епох, по-друге, це дозволяє сформувати уявлення про владу і соціальних норм поведінки в первісному суспільстві.
Метою даної роботи є описати сутність влади і соціальних норм поведінки в первісному суспільстві.
Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються наступні проміжні завдання:
1. показується влада і соціальна організація в первісному суспільстві;
2. описується загальна характеристика влади додержавного періоду;
3. показується загальна характеристика соціальних норм поведінки в первісному суспільстві;
Робота складається з Вступу, трьох параграфів, висновків та бібліографії.
<p> У ПАРАГРАФІ 1 - Влада і соціальна організація в первісному суспільстві - вирішується перша з поставлених вище проміжних завдань, а саме: показується влада і соціальна організація в первісному суспільстві.
У ПАРАГРАФІ 2 - Загальна характеристика влади додержавного періоду - вирішується друга з проміжних завдань, а саме: описується загальна характеристика влади додержавного періоду.
У ПАРАГРАФІ 3 - Загальна характеристика соціальних норм в первісному суспільстві - вирішується третя з проміжних завдань, а саме: показується загальна характеристика соціальних норм поведінки в первісному суспільстві.
У Висновках показуються основні результати роботи.
В§ 1. Влада і соціальна організація в первісному суспільстві
Вивчення сутності сучасної держави неможливе без пізнання питання про походження держави. Чи завжди в історії людського суспільства існував цей інститут або ж він з'явився на певному етапі його розвитку?. Тільки підхід, заснований на принципі історизму дозволяє усвідомити причини і форми появи держави, його характерні, сутнісні риси, відмінність від попередніх, додержавні організаційних форм життя суспільства. У силу цього починати розгляд питання про походження держави потрібно з характеристики певних сторін первісного суспільства, використовуючи для цього дані археології та етнографії, безпосередньо вивчають це суспільство.
В останні десятиліття наші знання про первісному суспільстві, етапах і тенденціях його розвитку істотно збагатилося завдяки успіхам археології та етнографії. Ще в ХIХ - початку XX століть історичне знання про суспільний раз вітіі охоплювало період всього в три тисячі років, а все, що було до цього, визначалося як передісторія (через відсутність письмових та інших надійних джерел). У наші дні історія багатьох регіонів планети налічує вже 10-12 тисяч років, існує цілком достовірне знання про цей історичний діапазоні в житті людства.
Крім того, якщо для XIX - початку XX століття був характерний в основному так званий В«євроцентристськоюВ» погляд на історію, тобто спирається головним чином на знання історії Європи і деяких прилеглих до неї регіонів, а потім ці знання штучно поширювалися на увесь інший світ, то в XX столітті в орбіту наукового осмислення виявилася втягнутою історія всіх регіонів земної кулі.
Теорія держави і права стає, таким чином, дійсно логічним узагальненням історії всепланетного державно-правового розвитку суспільства. У цьому новому розумінні первісного суспільства, перш за все, слід виділити знання, що характеризують розвиток цього суспільства, періодизацію первісної історії. Іншими словами, мова йде про те, що саме це суспільство ніколи не було статичним, воно розвивалося, проходило різні етапи.
Виділяють декілька видів такої періодизації загально історичну, археологічну, антропологічну. Особливу методологічну цінність представляє для теорії держави і права періодизація, що базується на нових даних археології та виділяє в Як один з основних рубежів розвитку первісного суспільства В«неолітичну революціюВ» (від В«неолітВ» новий кам'яний вік).
Це поняття в історичну науку ввів англійський археолог Г.Чайлд в середині XX століття, характеризуючи той принциповий якісний переворот, який відбувся у всіх сферах життя людства при переході в неоліті (приблизно VII-III тис. до н.е.) від привласнюючого до виробничого господарства, тобто від полювання, рибальства і збирання до землеробства, скотарства, металургії і металообробці, керамічному виробництву.
Цей перехід почався в різних районах земної кулі (Східне Середземномор'я, Межиріччя, Месоамерика, Гірське Перу та ін) приблизно 10-12 тис. років тому і зайняв кілька тисячоліть.
Оскільки цей перехід змінив всю матеріальну основу життя первісного суспільства, її соціальну та духовну організацію, то він справедливо позначається як революція, хоча і розтягнулася на декілька тисячоліть.
Ця періодизація дозволяє чітко визначити, про який первісному суспільстві йде мова, в яких часових рамках воно існувало, яка була соціальна і духовна організація суспільства, які форми відтворення і існування використовувало людство. Для теорії держави і права з'являється, нарешті, можливість також чітко визначати, які форми організації влади і соціально-регулятивні системи функціонували в суспільствах що присвоює економіки, а які у суспільствах виробляє економіки. Дійсно, тривалий час наш предокроманьонскій людина (його поява датується 40 тис. років тому) займався полюванням, рибальством, збиранням плодів і коренів рослин, тобто займався привласненням готових тваринних і рослинних форм. Для цього він використовував крем'яні, кістяні і деякі інші знаряддя, які виготовляв також з готових природних матеріалів (крем'яних конкрецій, кісток, дерева), тобто займався гарматної діяльністю.
Соціальна організація кроманьйонців характеризувалася сімейної громадою, який керували її члени найбільш авторитетні і досвідчені добувачі їжі, знавці звичаїв та обрядів. В основі сімейної громади лежали родинні відносини, які об'єднували, як правило, кілька поколінь: батьків, молодих чоловіків і жінок, дітей. Характерним був і їх відносно кочовий спосіб життя на певній території.
Сімейні громади могли об'єднуватися, але також на спорідненій основі, в більші утворення для захисту від нападів, для організації військових походів, колективних полювань. Оскільки в основі соціальної організації первісного суспільства лежали родинні стосунки, остільки цю організацію визначають як родовий лад.
У цьому суспільстві існувала строго фіксована система половозрастного поділу праці, розподілу їжі, брачносемейних відносин. Останні варіювалися в залежності від співвідношення чоловіків і жінок, їх віку, сформованих форм шлюбу від моногамних до гаремних форм сімей.
Зрозуміло, така організація знала і владні інститути влада ватажка, ради старійшин. Причому існувала виборність, змінюваність вождів, ватажків, ради старійшин. Форма влади в первісному суспільстві називається...
