Реферат
На тему:
"Великий київський князь Володимир Мономах"
Вступ
Серед Всіх князів до татаро-монгольського періоду, я вважаєтся, Що найбільш яскраве особою є Володимир Мономах.
Вже у молодому віці ВІН здобув славу переможця и дбайливця про благо рідної земли. Володимир Мономах Із зміннім успіхом Виступає проти половців, закликали роз'єднаніх князів до об'єднання и строго дотрімувався введеної Ярославом Мудрим системи Ротації на Київському престолі.
Мономах БУВ кож одним з ініціаторів склікання Любечського з'їзду (1097 р.). На мій погляд, епоха Володимира Мономаха Була годиною розквіту стану Літературної и художньої діяльності на Русі. У Киеве споруджуваліся Нові кам'яні церкви, прікрашені живопису: при Святоволку БУВ побудованій в Киеве Михайлівський монастир Золотоверхий, а Поблизу Києва - Відубіцкій монастир, окрім цього Володимир перед смертю побудували прекрасну церкву на Альті, на місці загібелі Бориса.
ВІН БУВ Майстерня правителем, найбільшім військовим діячем Русі на рубежі ХI и ХII століть, видатна письменником.
1. Качан діяльності
Народився Володимир Мономах в 1053 р., за рік до Смерті свого Діда Ярослава Мудрого. Володимир БУВ сином улюбленої дитини Ярослава Мудрого - Всеволода. Мати Володимира - Ганна, донька візантійського імператора Костянтина Мономаха, и того Мономахом називаєся и її сина. Таким чином, Володимир ОТРИМАНО три ІМЕНА: княже Володимире, при хрещенні - Василь, по дідові з Материнський боці - Мономах.
Ярослав Мудрий віділяв Всеволода, отця нашого героя, Середи інших своїх Синів - мужніх ліцарів, божевільніх любителів військової справи и полювання, Завжди готових до походу або Війни, ТОМУ ЩО Всеволод любив книжки и ученість. За Спогад самого Володимира Мономаха, Його отець, В«сидячі УДОМ, знав п'ять іноземних мовВ». Серед них, поза сумнівом, булі старогрецька и Латинська, знання якіх у тій годину Було обов'язковим для кожної добро освіченої людини.
Народився Володимир швідше за все в стольному граді Староруської земли. Ярослав Мудрий любив Всеволода и Тримай сина при собі. Так, Мабуті, и РІС малий княжич при Пишний дворі Діда, помалу вчився грамоті, потім різнім наукам ... Але на качанах 1054 р. помер Вже старий Ярослав (йому пройшло 75 років). Згідно Його заповіту, Староруська держава Була розділена Між трьома старшими синами. Ярослав велів: В«Доручаю замістіті мене на столі моєму в Киеве старшому сінові моєму и братові вашому Ізяславу; слухать Його, Як слухать мене, хай ВІН замініть вам мене. А Святославові даю Чернігів, а Всеволоду Переяслав В».
Віконуючі останню волю отця, Всеволод перебрався з обнесеного велічезнімі валами Києва, Який захіщався Всім військом Русі, до невеликого и небезпечний, слабо на тій годину укріпленого Переяслава. Місто Було вісунуте в кочевніцьку степ и Майже Завжди знаходівся в очікуванні нападу ворога. Там, у батьківському теремі, швидко проходили дитячі роки Володимира. У середіні XI ст. в південноросійськіх степах відбулася Заміна одних ворогів Русі іншімі. Розгромлені Ярославом в 30-х роках печенізькі Орді відкочовувалі до берегів Чорного Морея. Альо з'явилися Інші, галі сільніші кочівнікі - Половці - и відтіснілі печенігів до Дунаю. Половці розмістіліся на велічезному просторі від Азовського Морея до Чорного, від гирла Дону до гирла Дунаю. Першим на шляху половців повстали Переяславське князівство. Воно прийнять на себе основний удар небаченого раніше ворога, Що за військовою потужністю у декілька разів перевіщував ворога минулих днів - печенігів. З дитячих РОКІВ Мономах вімушеній БУВ сісті на бойовий коня и помірятіся силами з половецькімі ханами.
Перше широкомасштабне вторгнення половецькіх орд на Русь трапа в 1068 р. Літописець оповідає про Цю подію: В«Прийшли іноплеміннікі на Російську землю, половців множини. Ізяслав же, и Святослав, и Всеволод Вийшли їм назустріч на р. Альту. І коли настала ніч, смороду ПІШЛИ один на одного. За гріхі Наші напустивши Бог на нас поганих, и побіглі Російські Князі, и перемогла половці В». Поразка дружин братів Ярославічів на р. Альті 1068 р. Важко Ураза серця людей. Тодішні писання сповнені платних на Цю половецьку біду, розповідямі про ті, Як руйнувалі и зніщувалі половці Наші земли, Як Важко страждалі мімовільні, якіх забирали смороду з собою и продавали в неволю до чужих країв. Одна з таких розповідей опісує Перемогу знаменитого половецького хана Шарукана над русичами:
На широкому роздоллі Шарк - велетень походжають
На широкому роздоллі Шарк - велетень поглядати
Що не приймально - мечем булатні раскрошівае
Що не приймально - ногами залізнімі витоптують.
Дехто з історіків допускає, Що 15-Річний Володимир Мономах взявши участь в тій нещаслівій Битві Русі з половцями в 1068 р. Аджея з написаного Володимиром Вже на схілі віку В«Повчання дітямВ» відомо, Що Вже в 12-13 РОКІВ княжич віконував відповідальні доручення свого отця, найчастіше - військового характеру. Річ у тому, Що отець Мономаху Всеволод Жахлива не любив ходити в походи и взагалі воюваті, надаючі Переваги книжкам и бесідам з вчен людьми. Вісь и ставши Володимир Бойовий мечем у руці свого отця, Який посіла сина Замість собі Скрізь, Куди Тільки МіГ.
У 1093 р. помер Всеволод, Який після Смерті старших братів ставши великим князем Київським. Сам Володимир на тій годину знаходівся в розквіті сил - фізічніх и розумово. Сильнішими, мудрішими и Дуже амбітною, ВІН Бачив перед собою ровері політічне майбутнє. Безперечно, Київ Як столиця Русі Його вабів. Альо Володимир БУВ галі и Дуже обережна, навіть хитрим. ВІН розумів: Його претензія на Київ є достатності ризикованості, Аджея законне право на Київ МАВ Святополк - Його старший брат. А вести братовбівчу війну Володимир НЕ Хотів. Того ВІН Спочатку княжив у Чернігові, потім - у Переяславі. Ці Міста давали йому Нові сили, а головне - Досвід. ВІН вчився управляти провінційнімі містамі, для того, щоб з годиною керуваті державою.
Тільки-но оселившись у Переяславі, в 1094 р. Володимир проводити бліскавічній кінній рейд в Місця кочовіща половців и за річкою Сулою завдає поразкі Великій орді. Те Була перша серйозна перемога русічів над половцями за декілька останніх РОКІВ. Мономах переміг половецькіх ханів, які Майже Завжди малі чисельного Переваги над ним, завдякі великому таланту полководця. ВІН, здається, першим на Русі зрозумів стратегічну користи, Якові наносять удар у вразливе Місце ворога зібраною в Стальовій кулак Важко озброєної кінноті, несподіванку обхідного маневру. Так само, Як ВСІ Інші кочівнікі, половці, впадали в паніку, коли ворог заходив у тил, и кидаємо безладно тікаті. Князь Володимир спірався на вікохану ним Бойовий дружину - ріцарську кінноту, Яки Швидко Долан, збівала на землю и затоптувала легкоозброєного, Позбавлення захисних устаткування, галі и мало дісціплінованіх половців, які сіділі на малих, хоч и Прудкий, альо слабосильних конях.
Питання В«Як Отримати Київ?В» Було Ключове для Володимира Протяг багатьох РОКІВ. Столиця Русі и положення її правителя давно вабілі Мономаху. І ВІН йшов до цієї мети поволі, альо упевнена. ВІН належав до тім, хто НЕ Дає собі право на помилки. Саме ЗАГРОЗА з боку половців для Русі вікорістовував Володимир Мономах Як тій Політичний Козир, Який забезпечен йому шлях до Киева. Протяг двадцятірічного князювання в Переяславі ВІН вів постійну Боротьба Із Степове загарбників. Неперевершений заслугою Володимира Всеволодовича перед Своїм народом Було ті, Що ВІН позбавів Русь на чверть Століття постійної половецької Загроза. Один із староруськіх пісьменніків мовів про Мономах: В«Їм половці лякали ДІТЕЙ в колісціВ».
Рокі битв з половцями принесли Володимиру гучну славу захисника Русі в...
