РЕФЕРАТ
На тему: В«Буковина в роки Другої світової війни В»
Чернівці 2007
Період Другої світової Війни є одним Із найбільш складаний и трагічніх в історічній долі Буковини, Як и всієї України. На Цій теріторії Тільки в 1940-1944 рр.. відбулася Послухавши Зміна влади. При Чому у Всіх випадка вон Була чужою, окупаційною. Вона менше Всього турбувалася про щастя и добробут місцевого населення, хоча Кожна з них намагалася віставіті собі благодійніцею - візволітелькою Із-Під чужінського ярма. Однак ці Зміни державної влади на теріторії Північної Буковини и Хотинщині НЕ призводе до поліпшення економічного и політічного становища корінного населення, до стабілізації української нації, до становлення її державною нацією.
Буковінці впродовж багатовікової Історії прагнулі Встановити історічну Справедливість, возз'єднатіся Зі Своїми єдінокровнімі братами за Дністром и над Дніпром. 3 листопада 1918 р. на вічі в Чернівцях, а 22-30 січня 1919 р. Вибух Хотинська повстання смороду заявили про Своє Бажання дива складового Частина незалежної української держави. Однак здійснітіся ЦІМ Прагнення у ті роки Не судилося. Ця споконвічна мрія збулася 28 червня 1940 р., Коли на теріторію Північної Буковини и Бессарабії вступила Червона армія и тут була встановлено радянська влада. Однак наукова література радянського періоду розглядала встановлення Радянської влади в Північній Буковіні и Хотінщіні, Як суцільній позитив. Вона зовсім НЕ торкає, або торкає побіжно, таких Важливим харчування, Як Політичні репресії, масові депортації, Заборона та Ліквідація політічніх партій, національно-культурних та спортивних товариств, становлення диктатури однієї партії, нав'язування комуністічної ідеології, руйнування церкви, вініщення служітелів культу та української інтелігенції, русіфікації суспільства ТОЩО. Всі згадані заходь, які широкомасштабно проводилися в новоутвореній області, влада пояснювала ворожок капіталістічнім оточенням, загостренням класової боротьбі, нагальною необхідністю нещадного вініщення "ворогів народу", ізоляції "антірадянськіх и контрреволюційніх елементів "," іноземніх шпігунів "," зрадніків Батьківщини ", нейтралізації буржуазних елементів у містах и ​​селах. У відкрітій пресі названі заходь згадувать у загально фразах, без особлівої розшифровка деталей и подробіць.
Як Румунська окупаційна влада, так и радянська, не рахуваліся з інтересамі корінного населення, застосовувалі жорстокости терор, в якому Значне Місце Займан фізічне вініщення людей, Арешт и засудження інакоміслячіх, розстрілі и депортації за Межі області Під годину румунської окупації та у віддалені райони СРСР за часів Радянської влади
Ці екстраордінарні Події відбуваліся в годину, коли в Європі вже бушувало вогнище Другої світової Війни, його призначення та 22 червня 1941 р. перекинувся и на теріторію Радянського Союзу. Війна вініщувально-руйнівнім котком два рази прокотилася Північною Буковиною и Хотинщина, Як и всією Україною, и завдан їй велічезніх матеріальних и моральних збитків та людських втрат. Північна Буковина и Хотинщина стали не Тільки зонами, а й активними учасницями воєнніх Дій.
Українське населення Буковини напередодні Другої світової и німецько-Радянської воєн по різному спріймало встановлення Радянської влади, залежних від того, хто Що втрачав и хто Що одержував в результаті тих організаційно-господарських заходів, які вон проводила. Партійні и владні органи, щоб схіліті на Свій Бік бідне и середняцьке селянство, міськіх робітніків та службовців, вели широку письмовий ї засну пропаганду та агітацію, Яки проникала в Усі закутки, намагаючися охопіті Своїм впливим шкірних Свідомо міслячу людину.
У Цій пропаганді, по-перше, ніщівній крітіці піддавався капіталістічній лад, котрой існував, "Жірів и багатів за рахунок поту и крові робітніків та селян", при якому скількі б Робітники НЕ працювать, наслідкамі їхньої праці Завжди корістуваліся експлуататорі - бояри и капіталісті, а Робітники та селяни и їхні діти Залишани голодні, темними, обірванімі та безправним. По-друге, нещадно крітікувався жорстокости національний гніт, минуле безправ'я и темрява українського народу, примусового румунізація громадян, Заборона українського слова, української пісні, школи, книжки, навіть національного одягу. По-третє, всіма доступними Барвами малювалася жорстокість жандармерії и Сігуа-ранці, Як катівень трудового народу, ОСНОВНОЇ опори окупаційної румунської влади.
Оскількі ВСІ ці звінувачення малі Під собою реальний грунт, смороду знаходится пози-тивно Відгук у серцях "визволення Із боярської неволі" буковінців та бессарабців.
Активно проповідувався принцип соціалізму: "Від кожного за Його здібностямі, шкірному за Його працею!", рівноправність націй и рас, Жінок и чоловіків у усіх галузях господарського, державного, культурного и громадсько-політічного життя, пропагувалось право громадян на працю, відпочинок, освіту, матеріальне забезпечення в старості. Людям щоденно твердили, Що смороду почінають будуваті Своє нове, вільне, щасливе життя. Ці твердження підкріплювалісь Деяк практичність заходами, які малі демонструваті, Що нова влада слів на вітер НЕ кідає.
Переселяючі робітнічі сім'ї з підвалів у впорядковані квартири, роздаючі сільській бідноті поміщіцькі земли, прізначаючі Сільських бідарів головами и секретарями сільрад, членами віконкомів, організовуючі Українські педагогічні, фельдшерсько-акушерські школи, музучилища, учітельській інститут, реорганізовуючі румунський університет, перевівші 406 шкіл на українську мову викладання, відкрівші будівельний и кооперативний технікумі, правда набувала авторитету. Водночас вон вела велику роботу по ліквідації малопісьменності и непісьменності, відкрівала дітсадкі и дітбудінкі, Сільські клуби и будинки культури, бібліотекі и хати-чітальні, кінотеатри, музеї. Почаїв діяті український драмтеатр и обласна філармонія. Це БУВ великий позитив, Який МіГ пріхіліті до Радянської влади багатьох. Позитивно Було спрійнято безоплатного навчання и медична допомога.
Та водночас з проведенням ціх заходів, проповідуванням широких прав и свобод громадян СРСР, у багатьох документах звучали грізні Заклик "вести рішучу Боротьба з усіма ворожими елементами та їх прібічнікамі и вікріваті їх ворожі дії! ". За ним йшли жорстокі репресівні заходь - Арешт, суди, заслання, спецпоселення, які наводили жах на шкірні людину, бо Ніхто не БУВ гарантованого, Що Його завтра не заарештують І не вівезуть в Сібір, на Коліма чі Чукотку. Перелякане населення новоутвореної області метану біля пошуках виходе Із сітуації, в Якові потрапіло НЕ Зі своєї волі, и часто опінялося у в'язницях и концтаборах, які за Своїми умів и жорстокістю однозначно перевершувалі румунські.
Арешт піддавалісь Власники значний матеріальних цінностей, службовці колішніх Румунська державних установ, керівнікі и члени політічніх партій, члени студентських, національніх культурно-освітніх І Спортивних товариств. Особлива нагінка велася на Організацію Українських Націоналістів, на тихий, хто до неї належав або МАВ з нею якісь стосунків.
Тім годиною націоналізація фабрик, заводів, банків, страхових компаний призвели до того, Що в населення пропавши Інтерес до ефективного и раціонального господарювання. Виробництво ПРОМИСЛОВОЇ продукції на підпріємствах різко впало. Магазини спорожнілі. Товарі подорожчалі. Всі Це віклікало велічезне невдоволення у місцевого населення. Вже в ліпні 1940 р. ціні на продукти харчування та Інші товари широкого вжитку вірослі у Середньому на 250-300 процентів. У зв'язку з тім, Що промтоварні и взуттєві Магазини з дере днів приходу Червоної армії за вказівкою партійніх органів булі закріті, ціні на ці товари зрослі в десятки разів.
Вчасно и цівілізовано НЕ Було вірішено питання про Місце проживання громадян, які переходили з-Під юрісдікції ...
