Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія > Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки > Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Реклама
Українські реферати та твори » История » Боротьба в тилу ворога

Реферат Боротьба в тилу ворога


РЕФЕРАТ

за курсом В«Історія РосіїВ»

по темі: В«Боротьба в тилу ворогаВ»


1. ВІЙНА В тилу ворога

Всенародна боротьба радянських людей в тилу ворога являла собою складову частину Великої Вітчизняної війни нашого народу в захист Вітчизни, була одним з важливих чинників Великої Перемоги та надала величезну допомогу Червоної Армії у збройній боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками.

Основні завдання з розгортання боротьби в тилу ворога були визначені в директиві РНК, СРСР і ЦК ВКП (б) В«Партійним і радянським організаціям прифронтових областейВ» від 29 червня 1941 р. і в постанові ЦК ВКП (б) В«Про організацію боротьби в тилу німецьких військВ» від 18 липня 1941 Боротьба радянських людей в тилу німецько-фашистських військ придбала гігантські масштаби, вона стала справді всенародною.

До кінця 1941 р. на окупованій ворогом території діяло близько 3500 партизанських загонів і груп, налічували 90 тис. осіб, 18 підпільних обкомів, більш 260 окружкомів, міськкомів, райкомів і інших підпільних партійних органів, близько 300 міськкомів і райкомів комсомолу. Це була сила, здатна вести активні бойові дії в тилу ворога, надавати допомогу військам Червоної Армії. Вже в липні 1941 р. генеральний штаб сухопутних військ фашистської Німеччини змушений був визнати, що німецькі війська зіткнулися з партизанською війною. На нараді, скликаній в середині листопада, зазначалося: В«Несподіванкою в Росії з'явилося озброєння і внутрішня сила опору В».

Рішенням ДКО СРСР від 30 травня 1942 був створений Центральний штаб партизанського руху, який виконував функції військово-оперативного органу. Головнокомандувачем партизанським рухом був призначений член Політбюро ЦК ВКП (б) і ДКО СРСР К. Є. Ворошилов, а начальником Ц

загрузка...
ентрального штабу - секретар ЦК КП (б) Білорусії П. К. Пономаренко. На місцях керівництво партизанською боротьбою здійснювали республіканські, крайові і обласні штаби партизанського руху.

5 вересня 1942 був виданий наказ наркома оборони СРСР І. В. Сталіна В«Про завдання партизанського рухуВ». В наказі конкретизувалися основні напрямки партизанської боротьби: руйнування ворожого тилу, і в першу чергу комунікацій, знищення живої сили і техніки ворога, його складів, установ, посилення розвідки. З середини 1942 р. збройна боротьба партизанів і підпільників, підтримана опором населення ворогові, відволікала до 10 відсотків німецьких сухопутних військ, знаходилися на радянсько-німецькому фронті.

Під керівництвом уряду всенародна боротьба в тилу німецько-фашистських окупантів придбала гігантські масштаби. Сотні тисяч патріотів боролися в складі партизанських збройних і підпільних організацій і груп, мільйони брали участь у зриві економічних, політичних і військових заходів ворога.

На окупованій території СРСР восени 1943 р. діяло 24 обкому, понад 370 окружкомів, міськкомів, райкомів та інших підпільних партійних органів. Активно функціонувало і комсомольське підпіллі. На кінець 1943 р. загальна чисельність збройних партизанів становила понад 250 тис. чоловік.

Радянські люди самовіддано брали участь у масовому саботажі і зриві економічних, політичних та військових заходів німецько-фашистських загарбників. Фашистам так і не вдалося налагодити роботу металургійних заводів Донбасу. Не працювали багато заводів Дніпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Риги, Каунаса, Смоленська, Брянська та інших захоплених ворогом міст і промислових районів. Зрив фашистських планів використовувати промисловість окупованих територій з'явився видатним подвигом перебували в тилу ворога радянських робітників і технічної інтелігенції.

Боротьба в тилу ворога придбала виключно високу ефективність, стала важливим військово-політичним фактором, сприяв прискоренню перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні. Воїни Червоної Армії по праву називали її своїм другим фронтом, який наводив жах на німецько-фашистських окупантів. Тільки протягом 1943 р. партизанами було підірвано близько 11 тис. ворожих поїздів, виведено з ладу і пошкоджено 6 тис. паровозів, близько 40 тис. вагонів і платформ, знищено понад 22 тис. автомашин, зруйновано або спалено близько 5500 мостів на шосейних і грунтових дорогах і більше 900 залізничних мостів.

Нерідко потужні удари Червоної Армії з фронту поєднувалися з ударами партизанів по ворожому тилу. Грандіозними за своїми масштабами, за кількістю що брали участь сил та досягнутим результатам була партизанська операція, що ввійшла в історію під назвою В«Рейкова війнаВ». В«Перемозі радянських військ під Білгородом, Орлом і Харковом, - зазначав Маршал Радянського Союзу Г. К. Жуков, - багато в чому сприяли партизани, діяли в тилу супротивника. Особливо велику В«рейкової війниВ» вели вони в Білорусії, Смоленської, Орловської областях та Придніпров'я В».

Найбільш широким взаємодія партизанів та підпільників з радянськими військами стало в 1944 р. У звільненні Карелії, Ленінградської та Калінінської областей, республік Прибалтики, Білорусії, України і Криму, Радянської Молдавії активно брала участь 250-тисячна армія партизанів. Важливе значення в діях партизан мали рейди загонів і з'єднань по глибоких тилах ворога.

Ефективність партизанського руху і чітке його взаємодія з військами Червоної Армії змушені визнати і наші супротивники. Так, гітлерівський генерал Л. Рендуліц зазначав: В«централізованість керівництва партизанськими загонами була очевидна, бо при підготовці та проведенні якого значного наступу німецьких чи російських військ партизани в цьому районі негайно активізували свої дії ... Ці дії стали важким тягарем для армії і являли собою чималу небезпеку. Ні на жодному іншому театрі військових дій не було такого тісної взаємодії між партизанами і регулярною армією, як російською В».

За роки Великої Вітчизняної війни в тилу ворога діяло понад 6 тис. партизанських загонів і підпільних груп, в яких билося понад 1 млн. партизанів і підпільників. Своїми активними діями у ворожому тилу радянські патріоти нанесли противнику крупний збиток. Вони виробили за роки війни понад 20 тис. катастроф ворожих ешелонів, підірвали 58 бронепоїздів, вивели з ладу понад 10 тис. паровозів і 110 тис. вагонів, підірвали 12 тис. мостів, знищили понад 50 тис. автомашин. Партизани і підпільники знищили, поранили і захопили в полон близько мільйона гітлерівців і їх пособників. Для охорони тилових об'єктів і комунікацій, а також для боротьби з партизанами німецько-фашистське командування крім охоронних і поліцейських сил змушений був виділити значну частину регулярних військ.

Історія не знала прикладу, коли партизанський рух був настільки народним, масовим, організованим і погодженим з діями регулярної армії, як це було у Великій Вітчизняній війні. В«Партизанська боротьба, - писав М. І. Калінін, - в якій брали участь усі національності СРСР, що населяють ті території, куди вступали німці, яскраво продемонструвала зарубіжному світі народність Радянської влади, всенародну любов до неї, тверду рішучість боротися за її збереження, за незалежність Радянської країни. Більш переконливого доказу морально-політичної єдності народів Радянського Союзу не може бути В».

Держава високо оцінила подвиг партизанів і підпільників. Медаллю В«Партизану Вітчизняної війниВ», було нагороджено понад 127 тис. осіб, іншими медалями та орденами - більш 184 тис. чоловік. 233 людини стали Героями Радянського Союзу, а командири партизанських з'єднань С.А. Ковпак і А.Ф. Федоров були удостоєні цього високого звання двічі. Подвиги і імена С.А. Ковпака, А.Ф. Федорова, Т.П. Бумажкова, А.В. Германа, М.А. Гур'янова, К.С. Заслонова, В.З. Коржа, М.І. Наумова, С.В. Руднєва, О.М. Сабурова, М.Ф. Шмирьова, Н.І. Кузнєцова, В.З. Хоружої, людіновцев, краснодонців, мінчан, сотень і тисяч інших героїв - партизан, підпільників, розвідників займають гідне місце в ...

загрузка...

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Друкувати реферат
Реклама
Реклама
загрузка...