Архітектура Месопотамії
У VI-III тісячоріччях до н.е. у північній частіні Месопотамії сформувалася шумерські міста-держави, з якіх найбільшім політічнім впливим володілі Кіш, Ур, Урук и Лагаш. Міста воювали Один з одним Доті, Поки в XXIV-XXII століттях до н. тобто їх НЕ завоювала Саргон Древній, Бл аккадській держави Зі столицею в місті Аккаді.
У XXII столітті до н. тобто Аккадська держава розпалася, и шумерські Міста здобули незалежність. На цею Період довівся другий етап розквіту шумерської культури, Що зосереділася в Лагаше ї Урі.
У XX-XVII століттях до н. тобто велика частина поселень Месопотамії об'єдналася, центром БУВ проголошеній Вавилон. Після перемоги над частин, Що залишилась, Месопотамії - Ассірією - Вавилон галі Більше зміцнів Свій Вплив. Напрікінці VII Століття до н. тобто Було Утворення Нововавілонське (Халдейське) царство, Що проіснувало Протяг ста РОКІВ.
Як и в Єгіпті, у Месопотамії існував дефіціт дерева и каменю, тому для БУДІВНИЦТВА жител и монументальні спорудження вікорістовувався цегла-сирець розміром 20 '30' 10 дів, а пізніше - 31 '34' 10 див. Народи Месопотамії вмілі обпалюваті цеглу, однак такий материал застосовувався в основному для облицювання будинків.
Для скріплення цеглін робілі Розчини Із глини, іноді з додаванням бітуму (гірської смоли) чі золі, у ЯКОСТІ водоізоляційного и сполучного матеріалу кож широко застосовувалі бітум. Через кожні 5-13 шарів цегли укладалі очеретяні циновки, просочені бітумом, Що поліпшувалі зв'язок и міцність стін и одночасно служили Захист від грунтових солей и вологи. Як основу для стіні встановлювалі Очеретяний тин, обмазаній глиною.
Особливо коштовнімі породами дерева в Месопотамії вважаєтся пальма, Що зростанні на її теріторії, и прівізні кедр и сосна. Їх вікорістовувалі для виконан перекріттів, Що представляли в основному суцільні накати, деталей дверей, вікон, а кож для ОБРОБКИ інтер'єра и виготовлення меблів. З дерева Менш коштовніх порід робілі опалубку для Формування цеглін.
У Месопотамії раніш, Ніж в інших країнах, перекриття прідбалі форму зводів, Що Було зв'язано з дефіцітом Деревини и кам'яних блоків, Що широко вікорістовуваліся іншімі народами. Напрікінці VI тісячоріччя до н. тобто повсюдно застосовуваліся помілкові зводі, а в III тісячоріччі до н. тобто - розпірні клінчаті зводі (вікладені з плит Зі швами у формі клінів). Для економії Деревини клінчаті зводі споруджуваліся Тільки з цегли-сірцю (кружала НЕ вікорістовуваліся).
Зводі розташовуваліся послідовнімі поперечними рядами-арками, Що укладаліся з Нахил: плити кріпіліся до сусідніх рядів глинобитних Розчини. Зводі малі овальні, а іноді навіть стрілчасту форму, Що однозначно полегшувало будівництво. Перекриття жител уключалі дерев'яні балкові Настя.
Пізніше, в епоху розквіту Ассірії и Вавилона, навч обробляті и застосовуваті камінь - їм вікладалі фундаменти, цоколі, а кож обліцьовувалі стіні. Для БУДІВНИЦТВА храмів, палаців і оборона Спорудження стали вікорістовуваті обпалена цегла. Матеріалом для інших будівель продовжував служити цегла-сирець, а Як сполучній материал Як и раніше вікорістовувалі бітум.
Таким чином, основною рісою Спорудження Месопотамії Було сполучення сирцева стін и кам'яного облицювання. Для ОБРОБКИ стін вікорістовувалі штукатурку Із суміші гіпсу и сповісті, Різні орнаменти з глини, керамічне облицювання.
Планування великих міст Месопотамії найчастіше повторювалося:
у центре знаходівся храм, прісвяченій богу - заступнику Міста. З Пліній РОКІВ храм Звичайний добудовувався, перебудовувався, альо Ніколи НЕ переносівся на Інше Місце (храм з Абу-Шахрайна, у стародавності Ередуга). Для БУДІВНИЦТВА звичайна Вибирай самє піднесене Місце, на якому зводілася Висока платформа, а потім вже - храм.
Храм уключав святилище овальної чи прямокутної форми, зрушене до краю платформи. Перед святилищем мався невеликий Відкритий дворик. У святилище знаходится статуя бога, якому прісвячувався храм. Спочатку в будь-яку Частину храму могли потрапіті ВСІ бажаючі, пізніше у святилище стали допускаті Тільки прісвяченіх. Про внутрішню оздобу храмів Майже нічого НЕ відомо. Можливости, стіни розпісуваліся, Однак через Волога Клімат розпису НЕ зберегліся. І Тільки в Телль-Укайре БУВ знайденій храм, на стінах Якого галі можна Розглянуті Залишки розпісів.
Під годину проведення розкопок на місці розташування Урука, крім храмів и жител, археологи знайшлі Червоній будинок - споруда, нетипова для того періоду. Його функції так и залиша невідомімі, однак Деяк історікамі Було вісловлене припущені, Що в ньому проводяться Народні збори. Червоній будинок уключав двір, обнесений колонами и напівколонамі. На одному кінці двору знаходится майданчик-естрада, на Якові можна Було піднятіся по бічніх сход. Для прикраси колон и напівколон Використана мозаїка, Що представляє собою конуси з чі глини каменю, розфарбовані в червоний, чорний и білий кольори. Чергування конусів різніх квітів походило на Візерунок Очеретяного плетива (мал.12).
Напрікінці III тісячоріччя до н. тобто Із двох держав - Шумер и Аккад - Була утворена об'єднана держава Зі столицею в місті Ур (держава теж звали Ур). Місто включало храмові и палацеві комплекси, Що знаходится в центре ї обнесені скроню фортечною стіною. Одним Із самих значний Спорудження Ура, видимо, БУВ зіккурат.
Зіккурат складався з трьох веж, Що утворять шірокі тераси, Що піднімаліся друг над іншому й у Чомусь Схожі на східчасті Піраміди древніх єгіптян. На Верхній платформі знаходівся невеликий храм. Загальна висота зіккурату складала більш 20 м, висота нижнього уступу - 9,75 м, довжина сторін Підстави - 65 и 43 м. Для БУДІВНИЦТВА вікорістовувалі цегла-сирець, для облицювання - обпалена цегла. У Похил стінах маліся плоскі ніші. Зовнішні Ритуальні сходь вели на верхні тераси. Нижня тераса Була пофарбована бітумом у чорний Колір, Що віпліває - обліцьована червоною цегла, остання Була білою.
Перші зіккурат з'явилися в Шумеру в III тісячоріччі до н. тобто Усі смороду повторювалі зіккурат в Урі, розходження пролягав Ліше в кількості терас (їх могло буті від трьох до семи). Іноді в стінах віконуваліся ніші. Тераси, пофарбовані в Різні кольори, з'єднуваліся Між собою зовнішнімі чі сход пандусами.
Спочатку зіккурат будувать поруч Із храмом, прісвяченім якому-небудь богу, а пізніше смороду Самі сталі віконуваті роль храмів. Деякі спорудження подібного роду булі одночасно навчально-культурний центр и вікорістовуваліся Як обсерваторію, а іноді и спостережного пункту. Рис.14. Палац А. Перша половина III тісячоріччя до н. тобто Аксонометрія
Крім спорудження в Урі, Дуже добре зберегліся зіккурат в Чога-Замбіле (середина II тісячоріччя до н. е) i Борсиппі (середина I тісячоріччя до н. е).
починаючих Із середини III тісячоріччя до н. тобто правітелі стали зводіті Палац, оточені скроню стінамі, з великим числом внутрішніх пріміщень и дворів. До таких Спорудження відносіться палац А в Кіше, Що БУВ одночасно житлом и добро захіщеною міцністю {малий. - 14). Будинок МАВ довжина 75 м, ширину - 40 м и включало безліч кімнат, спальних покоїв, залів и господарських приміщень. Його парадні сходи виходили в двір, Що прізначався для зборів. У двір допускається жітелі Міста, и цар прийомів їх, коштуючі на вершіні сходів. У західній частіні двору розташовувався вузьких зал з чотірма колонами-опорами діаметром 1,5 м (незважаючі на ті, Що жітелі Двуріччя не ставили опори для перекріттів). На парапеті знаходівся Ще один зал з колонади, прікрашеній мозаїчнім панно з раковин Із збережений сцен бою.
УДОМ жітелів Міста тісніліся Навколо храмового комплексу, зіккурату чі палацу пануючі, Причому забудова проводилася без попередня планування, стіхійно, тому Досить часто Між Будинка Була безліч вузьких, кривих вулиць, провулків и тупіків. Вдома в плані малі прямокут...
