Міністерство освіти і науки України
Севастопольський національний технічний університет
Кафедра української та зарубіжної культури
РЕФЕРАТ
В«Античний поліс Херсонес Таврійський В»
Севастополь-2002
Зміст
Введення
1. Заснування Херсонеса
2. Період незалежності
2.1 Державне пристрій
2.2 Культура
2.3 Економіка
3. Період залежності від Мітрідата і Боспора
4. Римський період
4.1 Економіка в римський період
4.2 Культура в римський період
5. Пізньо-римський період
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Херсонес Таврійський-це єдиний на території нашої країни порівняно добре зберігся античне місто. Території інших античних міст більшою частиною забудовані, тому вести дослідження їх залишків майже неможливо. На прикладі Херсонеса ми можемо вивчати культуру, звичаї, звичаї древніх греків. Мало того, Херсонес був високорозвиненим містом і довгий час впливав на обстановку в чорноморському регіоні. Тому необхідно приділяти належну час вивчення Херсонеса.
У рефераті описується античний період історії Херсонеса-з часу його заснування у VI столітті до н. е.. і до занепаду античності. Особлива увага приділяється опису культури та економіки Херсонеса.
1. Підстава Херсонеса
Усі грецькі міста Північного Причорномор'я, за винятком Калос Лимена, були засновані в першій половині VI століття до н. е.. У першій половині сторіччя греки-іонійці освоїли східне узбережжя Таврики, а ближче до його кінця почалася колонізація південно-західній частині півострова.
Процес розселення греків по Середземному, Чорному й Азовському морям називається В«Великої грецької колонізаціїВ». Процес почався в VII столітті і тривав близько 200 років. Причиною розселення послужив недолік в Греції територій для проживання і прожитку. Колонізаторами нерідко були вигнанці з Греції.
Осідаючи на нових землях, греки налагоджували торгівлю з іншими колоніями і метрополією, запозичили традиційні звичаї, обряди, релігію.
Греки в то час не були єдиним народом: вони ділилися на кілька В«племенВ», самими великими з яких були дорійці і іонійці.
Іонійці жили переважно по берегах Егейського моря. Найбільшим містом іонійців був Мілет. Вважалися прихильниками культури і цивілізованості.
Самим відомим державним утворенням дорійців була Спарта. Вони вважали своїми покровителями Зевса і Ареса. Відрізнялися суворими умовами життя.
Отже, Херсонес Таврійський був заснований дорійцями. Розглянемо, за яких обставин він був заснований.
метрополії Херсонеса було місто Гераклея Понтійська, що знаходився на південному узбережжі Чорного моря. Гераклею заснували в першій половині VI століття до н. е.. іонійці, яких через деякий час витіснили дорійці. Внаслідок політичної нестабільності частина населення Гераклеї покидає її, засновує на західному березі Чорного моря місто Каліатіс, але незабаром повертаються і скидають опонентів. Нові вигнанці поселяються на південно-запалном узбережжі Таврики і в 528 році до н. е.. засновують місто Херсонес. Їм довелося діяти рішуче і навіть застосовувати військову силу, так як ці землі були населені таврами. Грекам вдалося відтіснити таврів, а частина навіть підпорядкувати своєму впливу.
2. Період незалежності
З VI по I століття до н. е.. Херсонес існував як поліс-незалежна держава. У перші століття свого існування він відчував вплив своєї метрополії-Гераклеї, але потім остаточно набуває рис самостійності. Період незалежності можна розділити на два підперіоди: класичний і елліністичний. Перший період тривав з VI по IV століття до н. е.. У цей час відбувається становлення херсонеського поліса і формується державний лад-демократична республіка. Другий період характеризується деякими змінами в культурній життя міста, змінами в економіці і торговельних відносинах, так як відбулися великі зміни в елліністичному світі, пов'язані, зокрема, з походами Олександра Македонського.
Херсонес не був містом-державою. Він підкорив собі узбережжі західної Тавриди з містами Керкинітіда і Калос Лімен. Таким чином, Херсонес мав усі можливості для успішного розвитку.
2.1 Державний устрій
Основну масу вільного населення Херсонеса становили греки-дорійці. У Херсонесі жили також таври і скіфи. Скіфські імена, зокрема, зустрічаються на амфорних ручках.
Деякі особи таврського і скіфського походження поряд з греками користувалися громадянськими правами, що свідчить про тісний взаємозв'язок Херсонеса з місцевим населенням.
У Херсонесі, як і в інших античних полісах, існували такі класи, як рабовласники, раби і вільне населення. До рабовласникам ми можемо віднести великих землевласників, господарів майстерень, торговців. До вільного класу-дрібних селян і ремісників. Що стосується рабів, значну частину їх становили скіфи. Відомо, що в сусідньому Боспорському царстві в кінці II століття до н. е.. відбулося повстання скіфів під керівництвом раба Савмака. Повстанці захопили Пантікапей і вбили царя Перісада V. Це свідчить про те, що скіфи експлуатувалися греками.
У незалежному Херсонесі була демократична республіка. Цей лад, а також саме державний устрій, запозичені херсонеситами у метрополії-Гераклеї.
Важливим документом, що дає уявлення про державний устрій Херсонеса, є В«присяга громадян ХерсонесаВ», яку виголошували досягли повноліття юнака-Ефеб.
Вищими законодавчими органами в Херсонесі були Рада і Народні збори. Рада підготовляв декрети і передавав їх на затвердження Народних зборів. Голова та члени Ради змінювалися щомісячно. Народні збори також розглядало питання про надання або позбавлення громадянства, про війну і мир. Будь-який громадянин міг бути обраний до Ради і Народні збори.
Виконавчі органи були здебільшого колегіальними. Архонти (або стратеги) були ватажками війська, вони складали колегію з чотирьох осіб. Колегія номофілаков спостерігала за правильним виконанням законів у державі і мала право вносити проекти нових законів. Існувала посада "царя" (базилевса), який був головним жерцем і був представником держави на урочистих заходах. Продік, мабуть, виконував обов'язки державного прокурора. Астіноми контролювали правильність мір ваги та об'єму та стежили за карбуванням монет. Агораноми були ринковими наглядачами. Гімнасіархі були начальниками гімнасій. Для виконання доручень тимчасового характеру обиралися епімелети. За вирізкою написів спостерігала колегія сімнамонов.
У IV-II століттях до н. е.. Херсонес вже чеканить власну монету й у зовнішніх відносинах виступає як незалежна держава. Про це свідчить підписання у 179 році до н. е.. договору з понтійським царем про мирних відносинах між собою та Римом.
Певні розбіжності виникають у Херсонеса з Боспорським царством, де не було демократії, а правила династія Спартокидов. Зокрема, Херсонес разом з Гераклеєю брав участь у боротьбі Феодосії проти Боспорського царства.
Також Херсонес вів боротьбу з таврами й скіфами: в IV-III століттях до н. е.. Херсонес зміг відбити в них деякі території. Однак були здійснені великі набіги варварів на місто, які частішають в III столітті до н. е.. Особливу небезпеку для Херсонеса представляли скіфи, в боротьбі з якими Херсонес укладає тимчасові союзи з Боспором, а потім вдається до допомоги Понта, жертвуючи своєю незалежністю.
2.2 Культура
Херсонесити дотримувалися тієї ж релігії, що і інші греки. Верховне божество-Зевс. Шанувалися також Гея (Земля), Геліос (сонце) і Діва (запозичений у таврів), що виявляється з херсонеської присяги.
Культ Діви отримав значний розвиток: Діва була покровителькою Херсонеса. В її честь у центрі міста був побудований храм. Зображення Діви ч...