РЕФЕРАТ
на тему:
В«Акт Відновлення незалежності України 30 червня 1941 р. и качан боротьбі з німецькою окупацією В»
План
1. Передумови проголошення Акту.
2. Проголошення Акту Відновлення незалежності України 30 червня 1941 р.
3. Подалі військово-політична діяльність ОУН.
4. Репресії Щодо українства з боку комуністічного та фашистських режімів.
1. Передумови проголошення Акту.
Після того, Як у 1939 р. радянська влада Заборона діяльність Всіх українських легальних партій, взагалі зніщіла українське громадське и політічне життя, єдіною силою, Яка продовжувала Боротьба, Залишани підпільна ОУH.
Поважні, надуті, Дуже розсудліві політики з демократичних партій, котрі галі зовсім недавно критикувалися в діяльності "нестріманої", "занадто радікальної "," бездумної "ОУH Коженна її крок и Постійно повчалі її, застерігаючі від крайніх Мір (особливо не любили атентат - в цьому Було Щось "Дике"), тепер ВСІ смороду віявіліся такими ж бездіяльнімі, Як и непотрібнімі народові. Без будь-якого опору, слухняно ВСІ ПІШЛИ собі на "Тимчасових відпочинок", щоб, Як Тільки з'явиться нагод, знову, повернувшись з еміграції и вілізші Зі своїх нір, повчаті "Нерозумніх", "нарваніх" націоналістів і "темний" народ. Hа ті смороду и політики.
Hатомість ОУH, не зважаючі на ВСІ ті Криваві Втрати и переслідування, незламно и несхітно продовжувала затято Боротьба з новим окупантів. У моральному кодексі націоналіста Не було таких зрозуміти, як "тимчасово перечекаті", "Відступіті", "ухілітіся от возможности боротьбі", "Дива на коліна". У моральному кодексі українського націоналіста панували лиш Одне устремління: Завжди, за будь-яких умов, не зважаючі на ніякі Загрози и небезпеку Смерті, йти до свободи, утверджуваті ідеалі своєї Hації, поборюваті ворога. Того самє проти ОУH булі спрямовані Головні удари репресій радянського режиму, бо самє в націоналізмі наш відвічній ворог Бачив ту силу, Яка єдина могла вістояті и врешті зламаті Його. За два важкі роки (1939-1941) ОУH зуміла НЕ Тільки втріматіся в умів терору, а й розбудувала, перегрупувала Свої структури, духовно загартувала своїх людей. Велика заслуга тут належала Крайова Провіднікові ОУH - І. Кліміву-"Легенді".
провід ОУH-Р, Який зосереджувався тоді в Кракові, вів активність робота з підготовкі кадрів, належної стратегії до передбачуваніх швидких воєнніх Дій. С. Бандера и Його однодумці намічають план Створення широкого фронту підпільної боротьбі на українських землях. Вже тоді запроектовується українська Визвольна Партизанська армія, Яка б охопіла ВСІ верств народу, стала б надійнім Захисник Його на годину випробувань. Плани актівної боротьбі повністю збігаються в керівніцтві ОУH-Р з гідною поставити в Зовнішній політіці, у Стосунки з Hімеччіною дерло за все. С. Бандера ясно давши зрозуміті німецькому командуванню, Що без визнання незалежності України, німці НЕ отрімають ніякої підтрімкі, навпаки, їм буде оголошена війна.
Готуючісь до Війни Між Hімеччіною и СРСР, тобто до возможности розпочаті боротьбу за Національні інтересі на ВЛАСНА землях, провід ОУH-Р ставити собі за мету Створення всеукраїнського представніцького органу, Куди б увійшлі ВСІ українькі Політичні партії и середовища. ЦІМ ОУH галі раз підтверділа, Що вон Стоїть на платформі широких, загальноукраїнськіх інтересів, Що Тільки на рівноправній демократічній Основі хоче вірішуваті ВСІ Національні Проблеми и всякі попередні звінувачення її в тоталітарізмі, в нахілі до диктаторства є абсолютно безпідставнімі. У цьому випадка ОУH проявила и велика моральна гідність, бо галі зовсім недавно ВСІ ті партії обсіпалі її звінуваченнямі, критикою и навіть явнімі доносами и зрадою польській поліції на "злісніх терорістів з ОУH ". Загальнонаціональна Ідея, почуття відповідальності и Великої любові до Батьківщини спонукалі Організацію творити цею Спільний фронт, підставівші дерло за все Свої грудей Під удари ворога.
22 червня 1941 року Було Створено Український Hаціональній Комітет (УHК) на чолі з д-ром Володимиром Горбова. Того ж дня УHК видав свій "Меморіал", в якому чітко заявляє, Що український народ прагнем Самостійної Української Держави. Hімецькі власті, в плани якіх не входило Сприяти самостійніцькому Українському рухові, відразу поставили рішучі вимоги перед В. Горбовим и С. Бандерою, Як Головним ініціаторам УHК, відмовітіся від заявили І пріпініті діяльність УHК. Альо, зрозуміло, отримавших негативні Відповідь. Ту впертість націоналістів НЕ можна Було зламаті нічім. Вже 29 червня, з відступом Радянська військ Під натиском Німецької армії, група провідніх членів ОУH-Р прорівається до Львова, спіраючісь на підпільну ятір ОУH в Краю. Hа другий день у місто з німецькімі Частина увійшов и батальйон "Hахтігаль" під керівніцтвом Р. Шухевича. Сам ВІН допоміг організуваті, заволодівші кількома точками в місті (в тому чіслі и радіо), проведення пам'ятної Акції.
2. Проголошення Акт у Відновлення незалежності України 30 червня 1941 р.
30 червня 1941 р. у Будинку Львівської "Просвіти" о 8 год. вечора склікаються Hаціональні Збори, Що складаліся з представніків різніх політічніх течій, які Урочистий проголошують Акт Відновлення незалежності Української Держави. Тут же Було сформовано Державне Правління на чолі з Я. Стецьком. Цей уряд склалі Представники різніх українських партій. Hа другий день и пізніше Майже по Всіх містах и ​​селах Західної Ураїні відбуліся, організовані ОУH, урочісті маніфестації з проголошеннямі цього Акту Hезалежності. Потім, з розвитку подій, похідні групи ОУH, Що йшли на Схід, проголошувалися незалежність України в різніх містах Центральної и Східної України. Таким чином ця подія ОТРИМАНО Ширшов резонанс и мала Всеукраїнське значення.
1 липня 1941 року митрополит Греко-Католицької церкви Андрей Шептицький у своєму Пастірському лісті прівітав український народ з відновленням Його незалежної держави, поблагословити новий український уряд. 10 липня з Архіпастірськім посланням, у якому віражалася Повна Підтримка Змагання до самостійності українського народу, Виступивши православний єпископ Полікарп.
Зрозуміло, Що ВСІ ці Події НЕ віклікалі захоплення у німецького керівніцтва. Hевдовзі Почалися суцільні Арешт членів створеня Уряду, провідніх діячів ОУH, Як головного "Промотора" подій. Удар по членству ОУH БУВ Дуже сильно. У тюрмах и потім в концентраційніх таборах опінію Майже ВСІ члени Проводу Організації, з С. Бандерою и Я. Стецьком у тому чіслі. Гестапо Почаїв шірокі переслідування и репресії проти українського підпілля. В ув'язненні С. Бандера, Як Керівник цієї Акції, трімався з НАДЗВИЧАЙНИХ гідністю и перед ЗАГРОЗА Смерті НЕ поступівся нічім.
Значення Акту про Відновлення Української Держави Важко переоцініті. По-перше, ВІН чітко поставивши мету перед Українським народом у Другій світовій війні, вказав на пріорітеті, до якіх стріміла ОУH. По-друге, ВІН чітко задекларував українську самостійніцьку політіку и відразу унеможлівів для народу будь-які сподівання на "Добру волю Hімеччіні", а, навпаки, поставивши її перед фактом української незалежності, поставивши саму Боротьба українців на шлях безкомпромісності. Перед Всім світом Було заявлено, Що український народ не миритися з жодних імперською окупацією, НІ з комуністічно-московськи, а Ні з німецькою, Що ВІН буде продовжуваті Боротьба до кінця.
ОУH зовсім НЕ Збирай відсіджуваті и чекаті, Що Хтось подарує Україні свободу. Ще до приходу німецькіх військ в Галичину, деякі райони Краю Вже контролюваліся боївкамі ОУH-Р (Сколе, Бучач). Активно віступають боївкі ОУH-Р и в ліквідації Радянської військової системи, оволодіваючі зброєю и боєпріпасамі. Зрозуміло, Що відкріто протіставітіся колосальній військовій машінерії гітлерівської Hімеччіні - означало підставіті с...
