ЗМІСТ
Введення
1.Состав і властивості інформаційних ресурсів
2.Інформаціонние ресурси як особливий вид економічного ресурсу
3.Технологія формування і використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві
4.Інформаціонная безпеку. Система захисту інформації
Висновок
Література
Введення
Тема реферату В«Формування та використання інформаційних ресурсів В».
Мета роботи - розглянути питання, пов'язані з формуванням і використанням інформаційних ресурсів, а саме:
-склад та властивості інформаційних ресурсів;
-інформаційні ресурси як особливий вид економічного ресурсу;
-технології формування і використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві;
-політику в сфері захисту інформації.
У 70-х роках XX ст. в роботах, присвячених обчислювальній техніці і автоматизованим інформаційним системам, з'явився термін В«інформаційні ресурси В». У 80-і роки цей термін отримав широке розповсюдження, особливо в зв'язку з розвитком концепції баз даних. Приблизно тоді ж він перекочував і в спеціальну літературу.
За кордоном уже в 1970-х роках інформаційні ресурси відносили до економічних ресурсів в якості четвертої їх складової (додатково до трудових, матеріальних і фінансових). Однак, перш ніж відносити інформаційні ресурси до якого-небудь виду економічних ресурсів, необхідно визначити поняття та зміст цього терміна.
1. Склад і властивості інформаційних ресурсів
Ресурсами прийнято називати елементи економічного потенціалу, якими володіє суспільство і які при необхідності можуть бути використані для досягнення конкретних цілей господарської діяльності. Давно стало звичним говорити про матеріальних, фінансових, трудових, природних ресурсах, втягуються в господарський оборот.
Поняття В«інформаційні ресурсиВ» хоча і було узаконено, але широко використовуватися стало після публікації в 1984 р. книги Г. Р. Громова В«Національні інформаційні ресурси: проблеми промислової експлуатаціїВ».
Під інформаційними ресурсами розуміється вся сукупність відомостей, одержуваних і накопичуваних у процесі розвитку науки і практичної діяльності людей для їх багатоцільового використання в суспільному виробництві та управлінні. Інформаційні ресурси відображають природні процеси і явища, зафіксовані в результаті наукових досліджень і розробок або інших видів цілеспрямованої діяльності в різного роду документах (звітах про НДР, патентах, масивах даних.), поняттях і судженнях, а також в більш складних моделях дійсності.
Існує вузьке і широке трактування поняття В«інформаційні ресурсиВ»: у вузькому сенсі це мережні інформаційні ресурси, доступні через комп'ютерні засоби зв'язку, в широкому - будь-яка зафіксована на традиційних чи електронних носіях інформація, придатна для збереження і поширення.
Склад інформаційних ресурсів визначено Законом РФ В«Про інформації, інформатизації та захисту інформації В»:В« Інформаційні ресурси - це окремі документи і окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, базах даних та інших інформаційних системах) В».
В даний час інформаційні ресурси являють собою складний і різноманітний об'єкт, який можна охарактеризувати за такими параметрами, як:
-зміст (тематика) інформації;
-форма власності на інформацію: суспільне надбання, державна власність, власність громадських організацій, власність юридичної особи (приватна); '
-власність фізичної особи (особиста);
-доступність інформації: відкрита, закрита, секретна, конфіденційна, комерційна таємниця, службова таємниця, професійна таємниця;
-форма подання інформації: текстові документи - первинні, вторинні, огляди; структуровані дані - бази даних, банки даних; мову представлення.
До складу інформаційних ресурсів входять:
-створені раніше і створювані в даний момент опубліковані і неопубліковані первинні документи на будь-яких носіях (книги, періодичні видання, нотні та образотворчі видання, дисертації і т. д.);
-повнотекстові бази даних;
-фонди опублікованих і неопублікованих первинних документів, збирані бібліотеками, центрами інформації, архівами та іншими установами;
-створена колись і створювана бібліографічна продукція;
-довідково-бібліографічний апарат (СБА) бібліотек, інформаційних центрів та архівів, у тому числі каталоги і бібліографічні картотеки;
-фактографічні бази даних;
-оглядово-аналітична продукція (аналітичні огляди, прогнози, дайджести і т. д.);
-послуги, пропоновані на інформаційному ринку;
-комп'ютерні мережі зв'язку;
-програмні засоби, що забезпечують створення інформаційних систем і розвиток телекомунікаційних мереж;
-установи (редакції, видавництва, бібліотеки, інформаційні центри, книготорговельні установи і т. д.), що забезпечують створення інформаційної продукції, накопичення і використання інформаційних ресурсів).
У залежності від масштабу формування та використання розрізняють сукупні світові, національні, регіональні та локальні ресурси (або ресурси окремих установ). З впровадженням інформаційних технологій подібне розмежування стає все більш умовним, оскільки інформаційні ресурси будь-якої установи включають як документи, створені в ньому самому, так і зовнішню інформацію, почерпнуту з сукупних ресурсів суспільства. Одночасно локальні ресурси, якщо вони становлять інтерес за межами даної установи та якщо забезпечено доступ до них, перетворюються в компонент регіональних, національних або світових інформаційних ресурсів.
Необхідно також розрізняти терміни В«національні ресурсиВ» і В«Державні ресурсиВ». Національні (або федеральні) ресурси - сукупність усіх видів ресурсів, які є в даній федеративної країні (Незалежно від того, у чиїй власності вони перебувають) і складаються з державних і недержавних ресурсів, власниками яких є громадські та приватні організації та особи.
Державні ресурси - ресурси, які створені або придбані за рахунок бюджетних коштів країни і тому перебувають у власності держави.
Інформаційні ресурси мають такі специфічні особливості, як:
- нерасходуемим, невичерпність, що забезпечує можливість їх багаторазового і багатоцільового використання, невідчуження при обміні або продажу;
- постійне зростання обсягу потоків;
- мінливість складу внаслідок змін інформаційних потреб суспільства та розвитку продукції і послуг, пропонованих на інформаційному ринку;
- складність вичленення активної і пасивної частини ресурсів через різних темпів старіння інформації; відсутність прямої залежності між часом створення інформації і її корисністю (цінністю), оскільки інформацію старить не час, а поява нового знання, спростовує або уточнюючого колишнє;
- нерозривна єдність елементів, складових сукупні інформаційні ресурси суспільства, неможливість або недоцільність використання тільки-якої їх частини (одного регіону, однієї країни і т. д.).
Основу інформаційних ресурсів в області наукової і технічної інформації становлять друковані видання та документи (журнали, праці конференцій, книги, описи винаходів, стандарти, науково-технічні звіти, дисертації і т. п.). Зростає кількість першоджерел в електронній формі: на дискетах, компакт-дисках, в телекомунікаційних мережах. За даними Асоціації інформаційної промисловості США, вже в кінці XX століття частка друкованої продукції в інформаційному бізнесі становила 51%, 85% її доводилося на первинну або оригінальну продукцію, 15% - на покажчики, реферативні видання, довідники (Вторинна інформація). За прогнозами, щорічне зростання електронних продуктів повинен був становити 25%. Дійсно, за останні роки були створені новітні...
