Зміст
Введення
1. Відтворення звуку в системі персонального комп'ютера
2. Програмне регулювання гучності
3. Використання програми Windows Media Player
3.1 Інтерфейс програми
3.2 Запис музичного компакт - диска за допомогою Windows Media Player
4. Використання стандартних засобів звукозапису в операційній системі Windows
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Мультимедіа (Англ. multimedia, від multi - багато і media - засіб), комп'ютерна технологія, яка забезпечує з'єднання декілька видів пов'язаної між собою інформації (текст, звук, фото, малюнок, анімація, відео тощо) в єдиний блок, а також носій такої інформації.
У кожному сучасному комп'ютері знаходиться мультимедійне програмне забезпечення. Воно потрібне для перегляду відеофільмів, для прослуховування музики, записи звуків з інших інструментів. Без нього не може обійтися практично жоден персональний комп'ютер.
У папці розваги (Мультимедіа) перебувати кілька мультимедійних програм, склад їх дуже змінювався від однієї версії Windows до іншої. Так при стандартній установці Windows 95 там знаходиться: Універсальний програвач (плеєр для відтворення аудіо - і відеофайлів), простий аудіоредактор Звукозапис і микшерский пульт Регулятор гучності.
У Windows 98 додається програвач відеофайлів. Елемент управління ActiveMovie, а також Лазерний програвач.
У комплекті Windows Me, 2000 і XP замість різних видів плеєрів приходить одна програма - Програвач Windows Media, залишається також Регулятор гучності. І програма для створення домашнього відео Windows Movie Maker.
1. Відтворення звуку в системі персонального комп'ютера
Відтворення звуку в системі персонального комп'ютера визначається якістю звуку, яке може виявитися посереднім - моно сигнал з частотою дискретизації 22 кГц і глибиною 8 біт.
На графіку, представленому на рис. 1. зображена крива - це шматочок кривої, подібної до тієї, яку описує струм, що йде з мікрофона на вхід звукової карти.
Час
Рис. 1. Графік, оцифровка аналогового сигналу.
Вертикальні лінії - це рівні сигналу, які час від часу знімає зі свого входу звукова карта, яка переводить безперервний (аналоговий) сигнал мікрофону в комп'ютерну цифрову форму. У підсумку в комп'ютер потрапляють тільки ці вертикальні лінії - в вигляді коду. Чим ближче один до одного (з більшою частотою) коштують ці вертикальні лінії, тим точніше передається ними форма вихідного сигналу.
Тут показана як - б горизонтальна лінійка, у якій чим частіше ділення, тим точніше вимірювання. Для вертикальної лінійки це теж вірно. По вертикалі може бути відкладене або 256 градацій гучності, або 65536. Це називається глибиною звуку.
Найвища якість звуку для звичайних звукових карт досягається при частоті 44 кГц і глибині 16 біт. У самих нових, у тому числі професійних карт може бути частота дискретизації 96 кГц і навіть вище. А глибина 24 або навіть 32 біта. Але все одно на компакт - диск звук пишеться з частотою 44 і глибиною 16. Чим вища якість звуку, тим краще. Але записувати звук завжди з максимальною якістю навряд чи розумно: треба адже враховувати ще й розміри файлу!
Розмір звукового файлу зростає з підвищенням якості. Це математичні та акустичні алгоритми компрессирования звуку у файлах формату Windows Media Audio, MP3 або Ogg Vorbis. Компресія зменшує розміри файлу в десятки разів. Так, при якості стереозвуку, яке у програвачі Windows Media названо В«Лазерним якістюВ», секунда звучання розміром всього 7 КБ (частота 44 кГц і потоці даних 64Кб ​​/ с), а при максимальному Як (44 кГц і потік 128 КБ/с) - 15 Кб.
Збираючись записувати звук в редакторі Звукозапис, можна спочатку підготуватися до цього, створивши файл саме з тими параметрами, які більш потрібні. Для цього в меню Файл є команда Властивості. За замовчуванням редактор створює новий файл з параметрами 22 кГц, 8 біт, моно.
Можна скористатися списком Назва. У ньому є ще три рядки: Запис компакт - диска, Радіотрансляція і телефонна лінія. Це допоможе зрозуміти, коли що застосовується.
А можна підібрати якість самостійно. Так, для запису звичайних wave-файлів треба вибрати в списку форматів кодек PCM, а в списку Атрибути - підібрати підходяще якість звуку для звукової карти.
У списку форматів можна знайти два кодека для формату Windows Media, і MPEG Layer - 3 (той самий, який просто називається MP3). Правда, для MP3 можливі варіанти тільки з дуже невисокою якістю (не більше 56 КБ/с).
На жаль, зі стиснутими звуками редактор зробити нічого не зуміє: на дисплеї його буде пусто, а в меню Ефекти всі команди опиняться недоступні.
Тому треба спочатку обов'язково створювати wav - файл, редагувати і обробляти його, а вже потім переводити в MP3 або WMA.
Це можна зробити в самому Наприкінці при запису готового файлу на диск командою В«Зберегти якВ». У стандартному у всіх інших відносинах вікні збереження файлу буде одна нестандартна кнопка - В«ЗмінитиВ». Вона викликає точно таке ж вікно Вибір звуку. У професійних звукових редакторах обробка компрессіруемих звукових файлів цілком можлива.
2. Програмне регулювання гучності
У кожному персональному комп'ютері є звукова карта. Для неї в комплекті з операційною системою Windows встановлюється програмне регулювання гучності. Деякі звукові карти можуть забезпечувати кілька звукових каналів. На кожен із звукових каналів у програмного регулювання гучності є власний регулятор.
Звукова карта забезпечує ще і стереозвук має можливість змінювати стереобаланс по кожному каналу.
Це вікно програми, яка в різних версіях Windows називалася по різному. Незалежно від перекладу, - це мікшер.
Мікшер дозволяє регулювати по-перше, загальну гучність і стереобаланс (секція Play Control - В«контроль відтворенняВ»), а по-друге, - роздільно по основних каналах: відтворення звукових файлів (секція wave), відтворення MIDI - файлів за допомогою вбудованого синтезатора звукової карти (MIDI, може називатися також Synth - Синтезатор) відтворення компакт - дисків (CD Audio) і відтворення сигналу з лінійного входу звукової карти (Line In).
Пристрої, які в зараз не потрібні, можна тимчасово вимкнути, поставивши галочку Викл., як зроблено в секції Line In на нашому малюнку. Можна і зовсім не виводити на екран непотрібні секції, для чого зайти в налаштування мікшера (Параметри, властивості) і прибрати галочки з відповідних рядків.
Все це регулювання відтворення, тобто вихідного сигналу. А якщо ми збираємося записувати звук (з мікрофона, компакт - диска або з лінійного входу - тобто з магнітофона, електрогітари, зовнішнього синтезатора), то нам знадобитися управляти і гучністю вхідних сигналів, щоб звук писався досить голосно, але і не зашкалював.
Переводимо мікшер в режим управління входом - точка в рядку Запис (Record) - натискаємо OK і регулюємо.
При запису звуку можна для повної зручності запускати дві копії регулятора. Одну залишити в режимі управління відтворенням, а іншу перевести в режим управління записом (Тоді в її заголовку і на її кнопці в панелі завдань буде написано Record Control). Програмні мікшери, які поставляються зі звуковими картами, можуть на одній панелі завдань суміщати управління та записом, і відтворенням.
Кнопка В«НастройкаВ» дозволяє управляти тембром звуку: відкривається додаткове вікно різної регулювання басів і високих частот. Але з'являється ця кнопка тоді, коли буде встановлена ​​галочка в рядку Додаткові параметри. При правильно...
