Федеральне агентство з освіти Російської федерації
Іванівський державний енергетичний університет
ім. В.І. Леніна
Кафедра програмного забезпечення комп'ютерних систем
Реферат
За інформатики на тему:
Мережеві та телекомунікаційні сервісні програми
Виконав: Петрочков Д.В.
Курс 1, спеціальність
Іваново 2010
Зміст
Введення
1. Мережеве і телекомунікаційне обладнання
2. Види сервісних програм
Список використаної літератури
Введення
Комп'ютери - це універсальні пристрої для обробки інформації. На відміну від телефону, магнітофона чи телевізора, що здійснюють тільки заздалегідь закладені в них функції, персональні комп'ютери можуть виконувати будь-які дії по обробці інформації. Для цього необхідно скласти для комп'ютера на зрозумілій йому мові точну і детальну послідовність інструкцій, тобто програму, як треба обробляти інформацію. Сам по собі комп'ютер не володіє знаннями ні в одній області свого застосування, всі ці знання зосереджені у виконуваних на комп'ютері програмах. Тому часто вживане вираз В«комп'ютер зробив В», означає рівно те, що на комп'ютері була виконана програма, яка дозволила виконати відповідні дії.
Змінюючи програми для комп'ютера, можна перетворити його на робоче місце практично будь-якого фахівця, грати в яку-небудь гру. При своєму виконанні програми можуть використовувати різні пристрої для введення і виведення даних.
Таким чином, для ефективного використання комп'ютера необхідно знати призначення і властивості необхідних при роботі з ним програм.
1. Мережеве і телекомунікаційне обладнання
Для забезпечення роботи комп'ютерної мережі необхідно мережеве обладнання. Мережеве обладнання - це пристрої, необхідні для роботи комп'ютерної мережі, наприклад: маршрутизатор, комутатор, концентратор, патч-панель і ін Зазвичай виділяють активне і пасивне мережеве обладнання.
До активної мережному обладнання відносять концентратори, комутатори, маршрутизатори, мережеві адаптери і принт-сервери і т.п., тобто мережеве телекомунікаційне обладнання, яке можна назвати В«інтелектуальнимВ», тоді як функція пасивного мережевого обладнання складається тільки в забезпеченні передачі сигналу.
Пасивне мережеве обладнання - це кабелі, патч-корди, розетки, конектори, кабель-канали і прочее. Так само, до пасивного обладнанню можна віднести монтажні шафи та стійки, телекомунікаційні шафи. Монтажні шафи поділяють на: типові, спеціалізовані та антивандальні. За типом монтажу: настінні й підлогові.
Телекомунікаційне обладнання використовується для передачі аудіо/відеосигналу або інший інформації, а також для встановлення зв'язку між різними типами пристроїв. Телекомунікаційне обладнання дозволяє з'єднувати між собою будь-які типи АТС, створювати цифрові системи передачі даних. Крім того, за допомогою телекомунікаційного обладнання можна організовувати оптоволоконні канали місцевих та магістральних мереж, а також канали передачі даних по кабельних і радіорелейних лініях.
Основні види телекомунікаційного обладнання:
- системи супутникового зв'язку;
- телекомунікаційне обладнання для передачі даних (пасивне мережеве обладнання);
- системи комутації;
- абонентське телекомунікаційне обладнання.
Найактивніше телекомунікаційне обладнання використовують оператори міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, мобільного зв'язку та Інтернет-провайдери.
Сучасні мережі передачі даних дозволяють операторам, постачальникам послуг і іншим користувачам телекомунікаційного обладнання одержувати і передавати будь-яку інформацію, в тому числі голосову.
Сучасне телекомунікаційне обладнання може застосовуватися для організації дротового і бездротового зв'язку. Бездротовий зв'язок (WiFi, WiMax і ін) - це зв'язок шляхом передачі в просторі радіохвиль. Дротова зв'язок - це передача сигналу по електричному або оптоволоконному кабелю. Використання мережевого обладнання з оптоволокна для створення каналів зв'язку останнім часом особливо популярно, це пояснюється унікальними властивостями оптоволокна.
2. Види сервісних програм
Призначенням ЕОМ є виконання програм. Програма містить команди, які визначають порядок дій комп'ютера. Сукупність програм для комп'ютера утворює програмне забезпечення (ПО). За функціональною ознакою розрізняють наступні види ПЗ:
В· системне;
В· прикладне.
Системне (базове) ПЗ організовує процес обробки інформації в комп'ютері і забезпечує нормальну робоче середовище для прикладних програм. Базове ПЗ настільки тісно пов'язане з апаратними засобами, що його іноді вважають частиною комп'ютера.
Під системним (базовим) розуміється програмне забезпечення, що включає в себе операційні системи, мережеве ПЗ, сервісні програми, а також засоби розробки програм (транслятори, редактори зв'язків, отладчики і пр.).
Прикладне ПО призначено для вирішення конкретних завдань користувача та організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому.
Основні функції операційних систем (ОС) полягають в управлінні ресурсами (фізичними та логічними) і процесами обчислювальних систем. Фізичними ресурсами є: оперативна пам'ять, процесор, монітор, друкуючий пристрій, магнітні та оптичні диски. До логічним ресурсів можна віднести програми, файли, події і т. д. Під процесом розуміється деяка послідовність дій, приписане відповідною програмою і використовуваними нею даними.
Мережеве ПЗ призначене для управління спільними ресурсами в розподілених обчислювальних системах: мережевими накопичувачами на магнітних дисках, принтерами, сканерами, переданими повідомленнями і т. д. До мережному ПО відносять ОС, що підтримують роботу ЕОМ в мережних конфігураціях (так звані мережеві ОС), а також окремі мережеві програми (пакети), використовувані разом зі звичайними, не мережними ОС.
Наприклад, велике поширення одержали наступні мережні ОС: NetWare 4.1 (фірма Novell), Windows NT Server 3.5 (фірма Microsoft) і LAN Server 4.0 Advanced (фірма IBM). Проте останнім часом лідируючі позиції починає займати ОС Windows 2000 Server фірми Microsoft.
Для розширення можливостей операційних систем і надання набору додаткових послуг використовуються сервісні програми. Їх можна розділити на наступні групи:
1. Інтерфейсні системи;
2. Оболонки операційних систем;
3. Утиліти.
Інтерфейсні системи є природним продовженням операційної системи і модифікують як користувальницький, так і програмний інтерфейси, а також реалізують додаткові можливості по управлінню ресурсами ЕОМ. У зв'язку з тим, що розвинена інтерфейсна система може змінити весь користувальницький інтерфейс, часто їх також називають операційними системами. Це відноситься, наприклад, до Windows 3.11 та Windows 3.11 for WorkGroups (для робочих груп).
Оболонки операційних систем, на відміну від інтерфейсних систем, модифікують тільки користувальницький інтерфейс, надаючи користувачеві якісно новий інтерфейс в порівнянні з реалізованим операційною системою. Такі системи суттєво спрощують виконання часто запитуваних функцій, наприклад, таких операцій з файлами, як копіювання, перейменування та знищення, а також пропонують користувачеві ряд додаткових послуг. В цілому, програми-оболонки помітно підвищують рівень користувальницького інтерфейсу, найбільш повно задовольняючи потребам користувача.
На ПЕОМ широко використовуються такі програми-оболонки, як Norton Commander, FAR Manager і Windows Commander.
Утиліти (лат. utilitas - користь) надають користувачам засоби обслуговування комп'ютера і його ПО.
Утиліти можна розділити на наступні групи:
1. Програми контролю, тестув...
