Московський державний будівельний університет
ФАКУЛЬТЕТ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, ТЕХНОЛОГІЙ І АВТОМАТИЗАЦІЇ В БУДІВНИЦТВІ
Курсова робота
на тему: Принтери
Виконав:
студент ІСТАС-II-5
Лесечко В. А.
Перевірив:
викладач
Широкова О.Л.
МОСКВА, 2010
Введення
У наш час ця маленька коробочка коштує практично біля кожного будинку. Без неї неможливо було б організувати зараз працю працівників офісу; рекламування товарів; друк фотографій, брошур, журналів, всіляких картинок і текстів. Ще можна багато перераховувати можливостей даного апарату, ім'я якого ПРИНТЕР.
Цей вид комп'ютерної периферії дуже різноманітний і актуальний. У 21 першому столітті він займає свою гідну нішу і входить до складу механізму світової економіки. Зараз важко було б уявити життя без принтера.
Ми багато його використовуємо в своєму повсякденному житті, багато бачили різновидів (струменевий, лазерний, матричний і т. д.), знаємо багато фірм-виготовлювачів (таких, як hp, canon, Epson і т.д.), вміємо міняти чорнило і навіть заправляти їх. Але що ми знаємо про сам принтері, як пристрої виводу? Як він був придуманий і як йшло його розвиток з моменту появи?
У своїй роботі я спробую вам розповісти і пояснити що, як і звідки. Сподіваюся, моя інформація буде корисна для вас і позитивно сприйнята.
Історія виникнення і поширення
Почнемо, мабуть, з моменту появи на світ. Перший В«принтерВ» (якщо це можна назвати принтером) був створений разом із першим В«комп'ютеромВ» (якщо це можна назвати комп'ютером). Два в одному. Прадідусь цих пристроїв з'явився в далекому 1834 (а розробки почалися аж у 1822 році). Його винахідником став відомий Чарльз Беббідж. Винайдений ним пристрій отримало назву Difference Engine (Різницева машина). Воно призначалося для використання в навігації, проектуванні, банківській справі. Це був справжній механічний комп'ютер, здатний автоматично друкувати! На жаль, у той час працююча модель так і не була побудована, вона побачила світ 150 років потому. Співробітники Лондонського Музею Науки, під керівництвом його директора Дорона Суода, за кресленнями автора зібрали пристрій, що складається з більш ніж 8000 деталей вагою 5 тонн. Difference Engine могла вирішувати найпростіші рівняння і роздруковувати результати на папері.
Пізніше з появою першого електронного комп'ютера в 50-х роках минулого століття виникла необхідність зберігати отримані результати обчислень. Для цього спеціально навчені люди сиділи за друкарськими машинками і друкували отримувану інформацію. Звичайно, через деякий час людям прийшла ідея підключити друкарські машинки до комп'ютера. І в 1953 корпорація Remington-Rand створила перше друкуючий пристрій для комп'ютера UNIVAC (Universal Automatic Computer), що одержало назву UNIPRINTER. Він друкував 600 рядків у хвилину (по 130 знаків на рядок).
Цей монстр сильно нагадував друкарську машинку і мав схожий з нею принцип роботи. При натисканні на яку-небудь клавішу, металева В«кісточкаВ» з буквою б'є по паперу через фарбувальну стрічку, таким чином залишаючи на ній свій відбиток. Принцип роботи Перший принтер був точно такий же, тільки на кнопочки натискати було не треба. Основним елементом принтера був диск у вигляді ромашки, на кінці В«пелюстокВ», якого, були нанесені символи. Диск обертався навколо своєї осі паралельно папері. Ударний механізм бив по пелюстці, який, у свою чергу, бив по папері і залишав на ній через фарбувальну стрічку відбиток. Замінивши диск з символами, можна було отримати інший шрифт, а вставивши стрічку іншого, не чорного, кольору, отримати В«кольоровийВ» відбиток. Через таку конструкції подібні пристрої отримали назву В«пелюсткові принтериВ».
Reynold B. Johnson тим Згодом зайнявся створенням друкування матриці для принтера від IBM. І в 1954, а потім і в 1955, блакитний гігант черзі представляє дві моделі принтерів, друкуючих 1000 рядків у хвилину (по 100 знаків на рядку). Але обидві моделі виявилися ненадійними і не набули поширення.
Трохи пізніше, в жовтні 1959 року, світові був представлений принтер IBM 1403. Це пристрій був частиною комплексу Data Processing System. IBM 1403 був самим швидкодіючим на те час принтером, як заявляла сама IBM, їх пристрій друкувало в чотири рази швидше за конкурентів, і мало неперевершену якість друку. Механізм друку дещо відрізнявся від інших моделей принтерів, хоча тут точно так само мався набір символів, які наносяться на папір через стрічку. У IBM 1403 всі символи розташовувалися в один ряд, і кожен мав свій ударний механізм. Принтер міг друкувати до 1400 рядків у хвилину по 132 знака на рядок. Як розповідають інженери, працювали з цією технікою, коли починали роздруковувати результати чергових обчислень, вся підлога за кілька хвилин покривався щільним шаром паперу, буквально вилітає з принтера на величезній швидкості. Забавною особливістю пристрою було те, що при друку різних символів принтер видавав звуки різної тональності. Інженери розважалися тим, що, підбираючи і роздруковуючи певні поєднання букв, змушували принтер грати В«музикуВ», якщо це можна так назвати.
Інженерам вдалося домогтися відносної надійності і швидкості своїх пристроїв, але у них залишилися головні недоліки: пелюсткові принтери не могли друкувати графіку, видавали сильний шум при роботі, і надійність як і раніше залишала бажати кращого.
Матричні принтери є логічним продовженням пелюсткових пристроїв. У них використовується схожий принцип друку. Однак символи формуються з набору точок.
Автором першого матричного принтера стала корпорація Seiko Epson, що розробила в 1964 році принтерний механізм, що друкує точний час. Однак найбільшим виробником подібних принтерів в 70-х роках стала корпорація Centronics Data Computer. В 1970 році вони розробили матричний принтер, який отримав назву Model 101. Для друку в ньому використовувався набір з 7 голок (кожен символ мав розмір 5х7 точок, тому принтери і стали називатися матричні), і він умів друкувати зі швидкістю 165 символів за хвилину. Вартість такої іграшки становила, 995. Потім в 1977 році була створена модель Micro-1 (240 символів в хвилину і ціною 5). А рік потому Epson представила принтер TX-80, який мав величезний успіх (в основному завдяки корпорації IBM, яка налагодила випуск і продаж цієї моделі по OEM-ліцензії).
Тим часом технології не стояли на місці, стали з'являтися принтери з 9, 12, 14, 18 і 24 голочками. Всі ці модифікації робилися для підвищення якості друку. Так з'явилися поняття: LQ (Letter Quality - висока якість) і NLQ (Near Letter Quality - середня якість). А в кінці 70-х з'явилися перші кольорові матричні принтери. У них використовувалося 4 кольорових друкувальних стрічки, для відтворення різних квітів. Але такі принтери не набули поширення.
Першим по-справжньому домашнім матричним принтером став принтер ImageWriter від фірми C.Itoh Electronics, розроблений ще в 1976 році, але надійшов у продаж разом з комп'ютерами Apple в 1983 за ціною 5. У той же час до існували виробникам принтерів приєдналися такі монстри як NEC, Oki data і TEC.
В цілому матричні принтери вважалися пристроями недорогими і до 1990-х були найбільш поширені на ринку. Найбільш, мабуть, найпопулярнішою моделлю був Epson MX-80. Однак з тих пір ціни на них залишалися приблизно незмінними, створюючи сприятливий фон для дешевшаючих струменевих і лазерних принтерів. Крім того, на роботі і вдома користувачів переслідував різкий шум двигунів з храповим механізмом (хоча пізніші моделі вже стали працювати тихіше).
Матричні принтери - це, звичайно, добре, але друк на них відбувається дуж...
