Зміст
1. Життєвий цикл ІС і його структура. 2
1.1 Стадії життєвого циклу ІС .. 3
1.2 Стандарти життєвого циклу ІС .. 4
2. Моделі життєвого циклу. 6
2.1 Типи моделей життєвого циклу ІС .. 6
2.2 Переваги і недоліки моделей життєвого циклу ІС .. 8
3. Процеси життєвого циклу ІС .............................................. ................ 11
3.1 Основні процеси життєвого циклу. 11
3.2 Допоміжні процеси життєвого циклу. 13
3.3 Організаційні процеси .. 14
Список використаної літератури .. 16
1. Життєвий цикл ІС і його структура
Життєвий цикл інформаційної системи - період часу, який починається з моменту прийняття рішення про необхідність створення інформаційної системи і закінчується в момент її повного вилучення з експлуатації.
Поняття життєвого циклу є одним з базових понять методології проектування інформаційних систем.
Методологія проектування інформаційних систем описує процес створення і супроводу систем у вигляді життєвого циклу (ЖЦ) ІС, представляючи його як деяку послідовність стадій і виконуваних на них процесів. Для кожного етапу визначаються склад і послідовність виконуваних робіт, одержувані результати, методи і засоби, необхідні для виконання робіт, ролі та відповідальність учасників і т.д. Таке формальне опис ЖЦ ІС дозволяє спланувати та організувати процес колективної розробки та забезпечити управління цим процесом.
Повний життєвий цикл інформаційної системи включає в себе, як правило, стратегічне планування, аналіз, проектування, реалізацію, впровадження та експлуатацію. У загальному випадку життєвий цикл можна в свою чергу розбити на ряд стадій. В принципі, це поділ на стадії досить довільно. Ми розглянемо один з варіантів такого поділу, пропонований корпорацією Rational Software - однієї з провідних фірм на ринку програмного забезпечення засобів розробки інформаційних систем (серед яких великою популярністю заслужено користується універсальне CASE-засіб Rational Rose).
1.1 Стадії життєвого циклу ІС
Стадія - частина процесу створення ІС, обмежена певними тимчасовими рамками і закінчується випуском конкретного продукту (моделей, програмних компонентів, документації), визначуваного заданими для даної стадії вимогами. Співвідношення між процесами і стадіями також визначається використовуваною моделлю життєвого циклу ІС.
Згідно методології, запропонованої Rational Software, життєвий цикл інформаційної системи поділяється на чотири стадії.
Межі кожній стадії визначені деякими моментами часу, в які необхідно приймати певні критичні рішення і, отже, досягати певних ключових цілей.
1) Початкова стадія
На початковій стадії встановлюється область застосування системи і визначаються граничні умови. Для цього необхідно ідентифікувати всі зовнішні об'єкти, з якими повинна взаємодіяти розроблювана система, і визначити характер цієї взаємодії на високому рівні. На початковій стадії ідентифікуються всі функціональні можливості системи і проводиться опис найбільш суттєвих з них.
2) Стадія уточнення
На стадії уточнення проводиться аналіз прикладної області, розробляється архітектурна основа інформаційної системи.
При прийнятті будь-яких рішень, що стосуються архітектури системи, необхідно брати до уваги систему, що розробляється в цілому. Це означає, що необхідно описати більшість функціональних можливостей системи і врахувати взаємозв'язки між окремими її складовими.
В кінці стадії уточнення проводиться аналіз архітектурних рішень і способів усунення головних факторів ризику у проекті.
3) Стадія конструювання
На стадії конструювання розробляється закінчене виріб, готове до передачі користувачеві.
По закінченні цієї стадії визначається працездатність розробленого програмного забезпечення.
4) Стадія передачі в експлуатацію
На стадії передачі в експлуатацію розроблене програмне забезпечення передається користувачам. При експлуатації розробленої системи в реальних умовах часто виникають різного роду проблеми, які вимагають додаткових робіт по внесенню коректив у розроблений продукт. Це, як правило, пов'язано з виявленням помилок і недоробок.
В кінці стадії передачі в експлуатацію необхідно визначити, досягнуті цілі розробки чи ні.
1.2 Стандарти життєвого циклу ІС
Сучасні мережі розробляються на основі стандартів, що дозволяє забезпечити, по-перше, їх високу ефективність і, по-друге, можливість їх взаємодії між собою.
Серед найбільш відомих стандартів можна виділити наступні:
ГОСТ 34.601-90 - поширюється на автоматизовані системи і встановлює стадії і етапи їх створення. Крім того, в стандарті міститься опис змісту робіт на кожному етапі. Стадії та етапи роботи, закріплені в стандарті, більшою мірою відповідають каскадної моделі життєвого циклу.
ISO/IEC 12207 (International Organization of Standardization/International Electrotechnical Commission) 1995 - стандарт на процеси і організацію життєвого циклу. Поширюється на всі види замовленого ПЗ. Стандарт не містить опису фаз, стадій та етапів.
Rational Unified Process (RUP) пропонує ітеративну модель розробки, що включає чотири фази: початок, дослідження, побудова та впровадження. Кожна фаза може бути розбита на етапи (ітерації), в результаті яких випускається версія для внутрішнього або зовнішнього використання. Проходження через чотири основні фази називається циклом розробки, кожен цикл завершується генерацією версії системи. Якщо після цього робота над проектом не припиняється, то отриманий продукт продовжує розвиватися і знову мине ті ж фази. Суть роботи в рамках RUP - це створення і супровід моделей на базі UML.
Microsoft Solution Framework (MSF) схожа з RUP, так само включає чотири фази: аналіз, проектування, розробка, стабілізація, є ітераційної, припускає використання об'єктно-орієнтованого моделювання. MSF у порівнянні з RUP більшою мірою орієнтована на розробку бізнес-додатків.
Extreme Programming (XP). Екстремальне програмування (Найновіша серед розглянутих методологій) сформувалося в 1996 році. В основі методології командна робота, ефективна комунікація між замовником і виконавцем протягом всього проекту з розробки ІС, а розробка ведеться з використанням послідовно допрацьовувати прототипів.
2. Моделі життєвого циклу
Модель життєвого циклу ІС - структура, що визначає послідовність виконання і взаємозв'язку процесів, дій і завдань на протягом життєвого циклу. Модель життєвого циклу залежить від специфіки, масштабу і складності проекту і специфіки умов, в яких система створюється і функціонує.
Модель ЖЦ ІС включає в себе:
стадії;
результати виконання робіт на кожній стадії;
ключові події - точки завершення робіт та прийняття рішень.
Модель життєвого циклу відображає різні стани системи, починаючи з моменту виникнення необхідності в даній ІС і закінчуючи моментом її повного виходу з ужитку.
2.1 Типи моделей життєвого циклу ІС
В даний час відомі і використовуються наступні моделі життєвого циклу:
Каскадна модель (рис. 2.1) передбачає послідовне виконання всіх етапів проекту в строго фіксованому порядку. Перехід на наступний етап означає повне завершення робіт на попередньому етапі.
Поетапна модель з проміжним контролем (рис. 2.2). Розробка ІС ведеться ітераціями з циклами зворотного зв'язку між етапами. Межетапние коректування дозволяють враховувати реально існуюче взаємовплив результатів розробки на різних етапах; час життя кожного з етапів розтягується на весь період розробки.
Спіральна модель (рис. 2.3). На кожному витку спіралі виконується створення чергової версії продукту, уточнюються вимоги проекту, в...
