Зміст
Введення
1. Розрахунок балки
1.1 Вихідні дані
1.2 Розрахунок в ANSYS
1.2.1 Введення параметрів
1.2.2 Завдання елементів
1.2.3 Завдання матеріалу
1.2.4 Створення геометричної моделі
1.2.5 Генерація звичайно- елементної сітки
1.2.6 Закріплення балки
1.2.7 Додаток зусиль і моментів
1.2.8 Обчислення
1.2.9 Висновок результатів обчислення
2. Розрахунок поршня
2.1 Вихідні дані
2.2 Розрахунок в ANSYS
2.2.1 Введення параметрів
2.2.2 Завдання елементів
2.2.3 Завдання матеріалу
2.2.4 Створення геометричної моделі
2.2.5 Генерація звичайно - елементної сітки
2.2.6 Закріплення поршня
2.2.7 Додаток розподіленої навантаження
2.2.8 Обчислення
2.2.9 Висновок результатів обчислення
Література
Додаток 1
Додаток 2
Введення
ANSYS - це програма для проектування та аналізу
Ця програма пропонує безперервно зростаючий перелік розрахункових засобів, які можуть:
- врахувати різноманітні конструктивні нелінійності;
- дати можливість вирішити самий загальний випадок контактної задачі для поверхонь;
-->> - допускати наявність великих (кінцевих) деформацій і кутів повороту;
- дозволяти виконати інтерактивну оптимізацію та аналіз впливу електромагнітних полів,
- отримувати рішення задач гидроаеродінаміки і багато іншого - разом з параметричним моделюванням, адаптивним перестроюванням сітки, використанням р-елементів і великими можливостями створення макрокоманд за допомогою мови параметричного проектування програми ANSYS (APDL).
1. Розрахунок балки
1.1 Вихідні дані
Вихідні дані:
1 Зусилля;
2 Довжина;
3 Модуль пружності для сталі 45,;/1/
4 Модуль Пуассона,;
5 Розмір сторони квадрата,;
Малюнок 1
Рисунок 1 - Схема балки з доданими силами і монетами
1.2 Розрахунок у ANSYS
1.2.1 Введення параметрів
Utility Menu> Parameters> Scalar Parameters, потім вводимо необхідні для розрахунку параметри і натискаємо кнопку Accept. Всі введені параметри представлені на малюнку 2.
Малюнок 2 - Необхідні параметри для розрахунку
де AOB-площа поперечного перерізу, AOB = A1 * A1;
IZZ1-момент інерції поперечного перерізу, IZZ1 = (A1 ** 4)/12;
M-момент прикладений до балки рами, M = P * L0;
P1-сила прикладена до балки, P1 = 2 * Р.
1.2.2 Завдання елементів
Вибір з бібліотеки тип елемента (Малюнок 3):
Main Menu> Preprocessor> Element Type> Add/Edit/Delete> Add> BEAM (балка)> 2D ELASTIC 3> ОК.
Рисунок 3 - Вибір елемента
Завдання кількісних характеристик елемента:
Main Menu> Preprocessor> Real Constants> Add> OK задаємо характеристики елемента (Малюнок 4), потім OK> Close.
задаються характеристики елемента наведені на рисунку 4.
Малюнок 4 - Кількісні характеристики елемента
1.2.3 Завдання матеріалу
Main Menu> Preprocessor> Material Props> Material Models> Structural> Linear> Elastic> Isotropic> задаємо властивості матеріалу (Малюнок 5)> ОК.
Малюнок 5 - Властивості матеріалу
1.2.4 Створення геометричної моделі
Завдання точок:
Main Menu> Preprocessor> Modeling> Create> Keypoints> In Active CS задаємо координати точок> ОК.
Побудова ліній по двох точках:
Main Menu> Preprocessor> Modeling> Create> Lines> Lines> Straight line Вибираємо точки> Apply.
Склеювання ліній:
Main Menu> Preprocessor> Modeling> Operate> Booleans> Glue> Lines> Pick All.
1.2.5 Генерація кінцево-елементної сітки
Завдання величини елементів:
Main Menu> Preprocessor> Meshing> Size Cntrls> Manual Size> Global> Size> задаємо величину елементів (Малюнок 6)> OK.
Малюнок 6 - Величина кінцевих елементів
Розбивання балки на кінцеві елементи:
Main Menu> Preprocessor> Meshing> Mesh> Lines> Pick All.
1.2.6 Закріплення балки
Main Menu> Preprocessor> Loads> Define Loads> Apply> Structural> Displacement> On Keypoints вказуємо точку яку необхідно закріпити> OK> вибираємо в якій площині необхідно закріпити точку> OK.
1.2.7 Додаток зусиль і моментів
Додаток зусилля в точці:
Main Menu> Preprocessor> Loads> Define Loads> Apply> Structural> Force/Moment> On Keypoints> вказуємо точку в якої необхідно прикласти зусилля> ОК> вибираємо в якій площині діє сила і задаємо її значення (Малюнок 7)> OK.
Малюнок 7 - Завдання зусилля
Додаток моменту в точці:
Main Menu> Preprocessor> Loads> Define Loads> Apply> Structural> Force/Moment> On Keypoints> вказуємо точку в якої необхідно прикласти момент> ОК> вибираємо в якій площині діє момент і задаємо його значення (Малюнок 8)> OK.
Рисунок 8 - Завдання моменту.
1.2.8 Обчислення
Main Menu> Solution> Solve> Current LS> OK.
Збереження лог файлу:
Utility Menu> File> Write DB log file> вибираємо місце де зберегти лог файл і задаємо ім'я лог файлу> ОК.
Лог файл розрахунку балки представлений в додатку А.
1.2.9 Висновок результатів обчислення
Створення таблиць даних для сил і моментів у вузлах I і J:
Main Menu> General Postproc> Element Table> Define Table> у вікні lab вводимо силу або момент і вузол, вибираємо By sequence num, в полі SMISC, дописати цифру (Малюнок 9): XI-1; XJ- 7; YI-2; YJ-8; MZI-6; MZJ-12.
Таблиця даних для сил і моментів представлена ​​на малюнку 10.
Рисунок 9 - Завдання таблиці даних для сил і моментів
Рисунок 10 - Таблиця даних для сил і моментів
Графічний показ епюри поперечних сил (Малюнок 11):
Main Menu> General Postproc> Plot Results> Contour Plot> Line Elem Res> у віконці LabI Elem table item at node I вводимо YI, у віконці LabJ Elem table item at node J вводимо YJ> ОК.
Малюнок 11 - Епюра поперечних сил
Аналіз отриманих результатів:
1 Поперечні сили, що діють на 1 вертикальний стрижень дорівнюють 10000 Н;
2 Поперечні сили, що діють на 2 вертикальний стрижень дорівнюють 100000 Н.
Графічний показ епюри нормальних сил (Малюнок 12):
Main Menu> General Postproc> Plot Results> Contour Plot> Line Elem Res> у віконці LabI Elem table item at node I вводимо ХI, у віконці LabJ Elem table item at node J вводимо хj> ОК.
Рисунок 12 - Епюра нормальних сил
Аналіз отриманих результатів:
Нормальні сили, що діють на горизонтальний стрижень дорівнюють 100000 Н.
Графічний показ епюри згинальних моментів (Рисунок 13):
Main Menu> General Postproc> Plot Results> Contour Plot> Line Elem Res> у віконці LabI Elem table item at node I вводимо MZI, у віконці LabJ Elem table item at node J вводимо MZJ> ОК.
Рисунок 13 - Епюра згинальних моментів
Аналіз отриманих результатів:
Отримані моменти на кожній з ділянок балки представлені на малюнку 13.
Графічний показ прогину балки (Малюнок 14):
Main Menu> General Postproc> Plot Results> Contour Plot> Nodal Solu> DOF Solution> Displacement vector sum> ОК.
Рисунок 14 - Прогин балки
Аналіз отриманих результатів:
Максимальний прогин балки дорівнює 4,256 м.
2. Розрахунок поршня
2.1 Вихідні дані
Вихідними дані для розрахунку поршня:
1 Зусилля діюче на поршень;
2 Довжини;
;
;
.
3...