МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Воронезький державний аграрний університет ім. К.Д. Глінки
Кафедра інформаційного забезпечення та моделювання агроекономічний систем
Курсовий проект на тему:
В«Поняття та основні види операційних систем В»
м. Воронеж - 2007 р.
Зміст
Введення
1. Поняття операційної системи
1.1 Класифікація операційних систем
1.2 Властивості операційної системи
1.3 Склад операційної системи та призначення компонент
1.4 Організація дискового простору
2. Огляд сучасних операційних систем
2.1 Операційна система Windows 95, 98
2.2 Операційна система Windows NT, 2000
2.3 Операційна система Windows XP
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Введення
Як відомо, процес проникнення інформаційних технологій практично в усі сфери людської діяльності продовжує розвиватися і поглиблюватися. Крім уже звичних і широко поширених персональних комп'ютерів, загальне число яких досягло багатьох сотень мільйонів, стає все більше і вбудованих засобів обчислювальної техніки. Користувачів усієї цієї різноманітної обчислювальної техніки стає все більше, причому спостерігається розвиток двох начебто протилежних тенденцій. З одного боку, інформаційні технології все ускладнюються, і для їх застосування, і тим більше її подальшого розвитку, потрібно мати дуже глибокі пізнання. З іншого боку, спрощуються інтерфейси взаємодії користувачів з комп'ютерами. Комп'ютери та інформаційні системи стають все більш дружніми та зрозумілими навіть для людини, яка не є фахівцем у галузі інформатики та обчислювальної техніки. Це стало можливим, насамперед тому, що користувачі і їх програми взаємодіють з обчислювальною технікою за допомогою спеціального (системного) програмного забезпечення - через операційну систему.
Операційна система надає інтерфейси і для виконуються додатків, і для користувачів. Програми користувачів, та й багато службові програми запрошують у операційної системи виконання тих операцій, які досить часто зустрічаються практично в будь-якій програмі. До таких операцій, перш за все, відносяться операції вводу-виводу, запуск або зупинка небудь програми, отримання додаткового блоку пам'яті або його звільнення і багато інші. Подібні операції невигідно кожного разу програмувати заново і безпосередньо розміщувати у вигляді двійкового коду в тілі програми, їх зручніше зібрати разом і надавати для виконання за запитом з програм. Це і є одна з найважливіших функцій операційних систем. Прикладні програми, та й багато системні обробні програми, не мають безпосереднього доступу до апаратурі комп'ютера, а взаємодіють з нею тільки через звернення до операційній системі. Користувачі також шляхом введення команд операційної системи або вибором можливих дій, пропонованих системою, взаємодіють з комп'ютером і своїми програмами. Така взаємодія здійснюється виключно через операційну систему. Крім виконання цієї найважливішої функції операційні системи відповідають за ефективний розподіл обчислювальних ресурсів і організацію надійних обчислень. [1].
1. Поняття операційної системи
1.1 Класифікація операційних систем
Операційна система призначена для керування виконанням користувацьких програм, планування та управління обчислювальними ресурсами ЕОМ, тобто це сукупність програмних засобів, що забезпечує управління апаратною частиною комп'ютера і прикладними програмами, а також їх взаємодія між собою і користувачем [2].
Широко відомо вислів, згідно з яким будь-яка наука починається з класифікації. Само собою, що варіантів класифікації може бути дуже багато, тут все буде залежати від вибраної ознаки, по якому один об'єкт ми будемо відрізняти від іншого. Однак, що стосується операційної системи, тут вже давно сформувалося відносно невелика кількість класифікацій: по призначенню, по режиму обробки задач, по способі взаємодії з системою і, нарешті, по способах побудови (архітектурним особливостям системи).
Перш за все, традиційно розрізняють операційні системи (далі ОС) загального та спеціального призначення. ОС спеціального призначення, в свою чергу, підрозділяються на ОС для ношених мікрокомп'ютерів і різних вбудованих систем, організації та ведення баз даних, рішення задач реального часу та т.п. Ще не так давно операційні системи для персональних комп'ютерів відносили до ОС спеціального призначення. Сьогодні сучасні мультизадачності ОС для персональних комп'ютерів вже багатьма ставляться до ОС загального призначення, оскільки їх можна використовувати для найрізноманітніших цілей - так великі їх можливості.
За режимом обробки задач розрізняють ОС, що забезпечують однопрограмних і мультипрограмний (мультизадачності) режими. До Однопрограмних ОС відноситься, наприклад, всім відома, хоча нині вже практично і не використовувана MS DOS. Під мультипрограмування розуміється спосіб організації обчислень, коли на однопроцесорній обчислювальній системі створюється видимість одночасного виконання декількох програм. Будь-яка затримка у вирішенні програми (наприклад, для здійснення операцій введення-виведення даних) використовується для виконання інших (таких же або менш важливих) програм. Іноді при цьому говорять про мультизадачності режимі, причому, взагалі кажучи, терміни В«мультипрограмному режимВ» і В«мультизадачності режиміВ» - це не синоніми, хоча і близькі поняття. Основне принципова відмінність цих термінів полягає в тому, що мультипрограмний режим забезпечує паралельне виконання декількох додатків, і при цьому програмісти, створюють ці програми, не повинні піклуватися про механізми організації їхньої паралельної роботи (ці функції бере на себе сама ОС; саме вона розподіляє між виконуються додатками ресурси обчислювальної системи, здійснює необхідну синхронізацію обчислень і взаємодію). Мультизадачності режимі, навпаки, припускає, що турбота про паралельному виконанні і взаємодії додатків лягає саме на прикладних програмістів. Хоча в сучасній технічної і тим більше науково-популярній літературі про це розходженні часто забувають і тим самим вносять деяку плутанину. Можна, однак, зауважити, що сучасні ОС для персональних комп'ютерів реалізують і мультипрограмний, і мультизадачності режимі.
Якщо брати до уваги спосіб взаємодії з комп'ютером, то можна говорити про діалогових системах і системах пакетної обробки. Частка останніх хоч і не убуває в абсолютному вирахуванні, але в процентному відношенні вона суттєво скоротилася порівняно з діалоговими системами.
При організації роботи з обчислювальною системою в діалоговому режимі можна говорити про однокористувацьких (однотермінальних) і мультітермінальних ОС. У мультітермінальних ОС з однієї обчислювальної системою одночасно можуть працювати кілька користувачів, кожен зі свого терміналу. При цьому у користувачів виникає ілюзія, що у кожного з них є власна обчислювальна система. Очевидно, що для організації мультітермінального доступу до обчислювальної системи необхідно забезпечити мультипрограмному режим роботи. В якості одного з прикладів мультітермінальних операційних систем для персональних комп'ютерів можна назвати Linux. Якась імітація мультітермінальних можливостей є і в системі Windows XP. У цій операційній системі кожен користувач після реєстрації (входу в систему) отримує свою віртуальну машину. Якщо необхідно тимчасово надати комп'ютер іншому користувачеві, обчислювальні процеси першого можна не завершувати, а просто для цього іншого користувача система створює нову віртуальну машину. В Внаслідок комп'ютер буде виконувати завдання і першого, і другого користувача. Кількість п...
