Контрольна робота
ПРЕДМЕТ: ІНФОРМАТИКА
ТЕМА: ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЛОКАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
2009 г
ЗМІСТ
1. ВСТУП
2. ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ
3. ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА
А) ПРИЗНАЧЕННЯ ЛОКАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
4. ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ
1. ВСТУП
Комп'ютерна мережа - об'єднання декількох ЕОМ для спільного вирішення інформаційних, обчислювальних, навчальних та інших завдань.
Одна з перших виниклих при розвитку обчислювальної техніки завдань, що зажадала створення мережі хоча б з двох ЕОМ - забезпечення багаторазово більшою, ніж могла дати в той час одна машина, надійності при управлінні відповідальним процесом в режимі реального часу.
Поява комп'ютерних мереж призвело до розвитку операційних систем для персональних комп'ютерів, що дозволяють працювати в мережах. Такі операційні системи забезпечують не тільки спільне використання апаратних ресурсів мережі (принтерів, дискових накопичувачів великої місткості і т.д.), але і використання розподілених колективних технологій при виконанні різноманітних робіт.
Підключення комп'ютера до локальної обчислювальної мережі є стандартним способом організації доступу до ресурсів корпоративної мережі для більшості компаній. При цьому можуть бути використані різні типи мережевих адаптерів (наприклад, передбачають бездротовий доступ або спеціальні кабельні модеми).
У процесі завантаження операційна система автоматично виявляє всі встановлені мережні адаптери й створює для них відповідні підключення. Підключення до локальної мережі - єдиний тип підключення, яке автоматично стає активним після завантаження системи. Операційна система може "прослуховувати" середовища передачі й автоматично змінювати стан підключення у випадку порушення зв'язку.
2. ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА
Особливе місце серед програмних засобів усіх типів займають операційні системи, будучи ядром програмного забезпечення.
Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратурою комп'ютера, з одного боку, і виконуваними програмами, а також користувачем, з іншого боку.
Операційна система зазвичай зберігається в зовнішній пам'яті комп'ютера - на диску. При включенні комп'ютера вона зчитується з дискової пам'яті і розміщується в ОЗУ.
Операційна система - це комплекс програм, що забезпечують
• управління ресурсами, тобто узгоджену роботу всіх апаратних засобів комп'ютера;
• управління процесами, тобто виконання програм, їх взаємодію з пристроями комп'ютера, з даними;
• користувальницький інтерфейс, тобто діалог користувача з комп'ютером, виконання певних простих команд - операцій з обробки інформації.
Таке визначення операційної системи вже апелює до її функцій, тому розглянемо ці функції докладніше.
Операційні системи - найбільш машіннозавісімий вид програмного забезпечення, орієнтований на конкретні моделі комп'ютерів, оскільки вони безпосередньо управляють їх пристроями або, як ще кажуть, забезпечують інтерфейс між користувачем і апаратною частиною комп'ютера.
У тій мірі, в якій це необхідно для розуміння функцій операційних систем, апаратну частину комп'ютера можна уявляти собі складається з наступних елементів:
• центрального процесора, що має певну архітектуру (структуру регістрів, набір і форму представлення команд, формат оброблюваних даних і т.д.) і характеризується продуктивністю, тобто кількістю найпростіших операцій, які виконуються в одиницю часу, а також іншими якостями;
• оперативної пам'яті, характеризується ємністю (об'ємом) і швидкістю обміну даними (перш за все з центральним процесором);
• периферійних пристроїв, серед яких маються
• пристрої введення (клавіатура, миша, сканер тощо);
• пристрої виведення (дисплей, принтер, плотер тощо);
• зовнішні запам'ятовуючі пристрої (Дисководи для магнітних і оптичних дисків, пристрої для роботи зі стрічками і ін);
• мультимедійні пристрої.
Всі ці апаратні пристрої узагальнено називають ресурсами комп'ютера.
У порівнянні з оперативною пам'яттю зовнішні запам'ятовуючі пристрої володіють практично необмеженою ємністю. Так, ємність вбудованого накопичувача персональних комп'ютерів - вінчестера - звичайно в 50-100 разів більше об'єму оперативної пам'яті. Для інших пристроїв - накопичувачів на гнучких магнітних дисках та оптичних дисках - використовуються змінні носії інформації, однак час доступу до інформації на зовнішніх запам'ятовуючих пристроях значно більше, ніж до інформації в оперативній пам'яті (в тисячі разів). Повільніше, ніж центральний процесор, працюють і пристрої введення - виведення.
За час існування комп'ютерів операційні системи зазнали значної еволюції. Так, перші операційні системи були однокористувацький і однозадачной. Ефективність використання ресурсів комп'ютера в цьому випадку виявлялося невисокою через простоїв всіх, крім одного працюючого периферійного пристроїв комп'ютера. Наприклад, при введенні даних простоював центральний процесор, пристрої виведення і зовнішні запам'ятовуючі пристрої.
В залежності від кількості одночасно оброблюваних завдань і числа користувачів, яких можуть обслуговувати ОС, розрізняють чотири основні класи операційних систем:
- однокористувацькі однозадачние, які підтримують одну клавіатуру і можуть працювати тільки з однієї (в даний момент) завданням;
- однокористувацькі однозадачні з фоновою печаткою, які дозволяють крім основного завдання запускати одну додаткову задачу, орієнтовану, як правило, на висновок інформації на друк. Це прискорює роботу при видачі великих обсягів інформації на друк;
- однокористувацькі багатозадачні, які забезпечують одному користувачеві паралельну обробку декількох завдань. Наприклад, до одного комп'ютера можна підключити декілька принтерів, кожен з яких буде працювати на "свою" завдання;
- багатокористувацькі багатозадачні, що дозволяють на одному комп'ютері запускати кілька завдань декільком користувачам. Ці ОС дуже складні і вимагають значних машинних ресурсів.
У міру зростання можливостей, продуктивності і зміни в співвідношенні вартості пристроїв комп'ютера положення стало нетерпимим, що призвело до появи багатозадачних операційних систем, що залишалися однокористувацький.
Такі операційні системи забезпечують постановку завдань в чергу на виконання, паралельне виконання завдань, розподіл ресурсів комп'ютера між виконуються завданнями. Так, наприклад, одне завдання може виконувати введення даних, інше - виконуватися центральним процесором, третє - виводити дані, четверте - стояти в черзі. Найважливіше технічне рішення, що обумовила такі можливості, - поява у зовнішніх пристроїв власних процесорів (контролерів).
Найбільш досконалі і складні багатокористувацькі багатозадачні операційні системи, які передбачають одночасне виконання багатьох завдань багатьох користувачів, забезпечують поділ ресурсів комп'ютера відповідно до пріоритетами користувачів і захист даних кожного користувача від несанкціонованого доступу. У цьому випадку операційна система працює в режимі поділу часу, тобто обслуговує багатьох користувачів, що працюють кожен зі свого термінала.
В даний час використовується багато типів різних операційних систем для ЕОМ різних видів, проте в їх структурі існують загальні принципи. У складі багатьох операційних систем можна виділити деяку частину, яка є основою всієї системи і називається ядром. До складу ядра входять найбільш часто використовувані модулі, такі як модуль управління системою переривань, засоби по розподілу таких основних ресурсів, як оперативна пам'ять і процесор. Програми, що входять до складу ядра, при завантаженні ОС поміщаю...
