Загальна характеристика і класифікація програмного забезпечення і базових технологій управління інформаційними ресурсами
Бурхливий розвиток нової інформаційної технології і розширення сфери її застосування призвели до інтенсивного розвитку програмного забезпечення (ПО). Досить відзначити, що в 1996 р. світовою спільнотою на програмне забезпечення витрачено понад 110 млрд. доларів. Причому тенденції розвитку ПЗ показують, що динаміка витрат має стійку тенденцію до зростання, приблизно 20% в рік.
Під програмним забезпеченням інформаційних систем розуміється сукупність програмних і документальних засобів для створення і експлуатації систем обробки даних засобами обчислювальної техніки.
В залежності від функцій, які виконуються програмним забезпеченням, його можна розділити на 2 групи: базове (системне) програмне забезпечення і прикладне програмне забезпечення.
Базове (системне) ПО організує процес обробки інформації в комп'ютері і забезпечує нормальну робочу середовище для прикладних програм. Базове ПЗ настільки тісно пов'язане з апаратними засобами, що його іноді вважають частиною комп'ютера.
Прикладне програмне забезпечення призначене для вирішення конкретних задач користувача і організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому.
Базове програмне забезпечення. В склад базового (системного) ПО входять:
• операційні системи:
• сервісні програми;
• транслятори мов програмування;
• програми технічного обслуговування.
Операційні системи (ОС) забезпечують управління процесом обробки інформації і взаємодія між апаратними засобами і користувачем. Однією з найважливіших функцій ОС є автоматизація процесів введення-виведення інформації, управління виконанням прикладних задач, розв'язуваних користувачем. ОС завантажує потрібну програму і пам'ять ЕОМ і стежить за ходом се виконання; аналізує ситуації, що перешкоджають нормальним обчисленням, і дає вказівки про те, що необхідно зробити, якщо виникли труднощі.
Виходячи з виконуваних функції, ОС можна розбити на три групи:
• однозадачні (однокористувацький) - призначені для роботи одного користувача в кожний конкретний момент з однією конкретною задачею;
• багатозадачні (багатокористувацькі) - забезпечують колективне використання ЕОМ в мультипрограмному режимі розділення часу;
• мережеві - пов'язані з появою локальних і глобальних мереж. Вони призначені для забезпечення доступу користувача до всіх ресурсів обчислювальної мережі.
Рис. 1. Базове (системне) програмне забезпечення
Однозадачние ОС призначені для роботи одного користувача в кожний "конкретний моменті однією конкретною задачею. Типовим представником таких операційних систем є MS-DOS (розроблена фірмою Microsoft). Багатозадачні ОС забезпечують колективне використання ЕОМ в мультипрограмному режимі розділення часу (у пам'яті ЕОМ знаходиться декілька програм - завдань, - і процесор розподіляє ресурси комп'ютера між завданнями). Типовими представниками подібного класу ОС є: UNIX, OS 2 корпорації IBM, Microsoft Windows 95, Microsoft Windows NT і деякі інші.
Мережні операційні системи пов'язані з появою локальних н глобальних мереж 11 призначені для забезпечення доступу користувача до всіх ресурсів обчислювальної мережі. Типовими представниками мережних ОС є: Novell NetWare, Microsoft Windows NT, Banyan Vines, IBM LAN, UNIX, Solaris фірми Sun. Більш докладно твані ОС і їх функції описані в спеціальних розділах цього підручника. Тут же вкажемо на основні тенденції розвитку ОС:
• зниження цін па операційні системи;
• перехід багатьох функцій ОС, реалізовувати у вигляді програм, до реалізації у вигляді мікропрограм, В«зашитихВ» в апаратну частину комп'ютера;
• забезпечення роботи багатопроцесорних комп'ютерів;
• забезпечення сумісності програм для різних типів (Поколінні) комп'ютерів;
• забезпечення виконання паралельних програм;
• створення ОС, в яких окремі функції реалізуються в процесорах різних комп'ютерів, що утворюють розподілену обчислювальну мережу.
Сервісне програмне забезпечення - це сукупність програмних продуктів, що надають користувачеві додаткові послуги в роботі з комп'ютером і розширюють можливості операційних систем.
По функціональних можливостях сервісні засоби можна підрозділити на засоби:
• поліпшуючі призначений для користувача інтерфейс;
• захищають дані від руйнування і несанкціонованого доступу;
• відновлюють дані;
• прискорюють обмін даними між диском і ОЗУ:
• архівації-розархівації;
• антивірусні засоби.
За способом організації і реалізації сервісні засоби можуть бути представлені: оболонками, утилітами і автономними програмами. Різниця між оболонками і утилітами найчастіше виражається лише в універсальності перших і спеціалізації других.
Оболонки є як би настройками над операційною системою. Всі оболонки забезпечують ту чи іншу ступінь захисту від помилок користувача, що зменшує ймовірність випадкового знищення слайдів. Серед наявних оболонок для сімейства MS-DOS найбільш популярна оболонка Norton Commander.
Утиліти та автономні програми мають вузькоспеціалізоване призначення та виконують кожна свою функцію. Але утиліти, на відміну від автономних програм, виконуються в середовищі відповідних оболонок. При цьому вони конкурують у своїх функціях з програмами ОС і іншими утилітами. Тому класифікація сервісних засобів але їх функціям і способам реалізації є досить розмитою і вельми умовною. Утиліти надають користувачеві додаткові послуги (не потребують розробки спеціальних програм) в основному але обслуговуванню дисків і файлової системи. Ці утиліти найчастіше дозволяють виконувати наступні функції:
• обслуговування дисків (форматування, забезпечення збереження інформації, можливості її відновлення у разі збою і т. д.);
• обслуговування файлів і каталогів (аналогічно оболонкам);
• створення та оновлення архівів;
• надання інформації про ресурси комп'ютера, про дисковому просторі, про розподіл ОЗУ між програмами;
• друк текстових і інших файлів в різних режимах і форматах;
• захист від комп'ютерних вірусів. Програмні засоби антивірусного захисту забезпечують діагностику (виявлення) і лікування (Нейтралізацію) вірусів. Терміном В«вірусВ» позначається програма, здатна розмножуватися, проникаючи в інші програми, здійснюючи при цьому різні небажані дії.
З утиліт, які отримали найбільшу популярність, можна назвати багатофункціональний комплекс Norton Utilities.
Прикладне програмне забезпечення.
Прикладне програмне забезпечення (рис. 2) призначено для розробки і виконання конкретних завдань (додатків) користувача. Прикладне програмне забезпечення працює під управлінням базового ПЗ, зокрема операційних систем. До складу прикладного ПЗ входять:
• пакети прикладних програм різного призначення;
• робочі програми користувача і ІС в цілому.
Рис. 2. Прикладне програмне забезпечення
Пакети прикладних програм є потужним інструментом автоматизації вирішуваних користувачем задач, практично повністю звільняючи його від необхідності знати, як виконує комп'ютер ті чи інші функції і процедури з обробки інформації.
В даний час є широкий спектр ППП, що розрізняються за своїм функціональним можливостям і способам реалізації.
Пакет прикладних програм (ППП) - це комплекс програм, призначений для вирішення завдань певного класу (Функціональна підсистема, бізнес-додаток).
Розрізняють такі типи ППП: загальн...
