Зміст
1. Настільні СУБД
1.1. Основи роботи настільних СУБД
1.2. Microsoft Data Engine
2. Практична частина роботи
2.1. Загальна характеристика завдання
2.2. Опис алгоритму розв'язання задачі
Список літератури
Введення
Років двадцять тому обробка даних проісводілась за допомогою мейнфреймів і міні-ЕОМ і мала свої переваги, певною мірою втрачені пізніше, в епоху персональних комп'ютерів і настільних СУБД. До них, зокрема, належали:
В· можливість колективного використання ресурсів та обладнання, наприклад центрального процесора, оперативної пам'яті, зовнішніх пристроїв (Принтерів, плоттерів, накопичувачів на магнітній стрічці і інших пристроїв зберігання даних і т.д.);
В· централізоване зберігання даних.
Серйозним недоліком подібних систем було практична відсутність персоналізації робочого середовища - все програмне забезпечення, включаючи текстові редактори, компілятори, СУБД, зберігалася також централізовано і використовувалося колективно.
Цей недолік був однією з причин бурхливого зростання індустрії персональних комп'ютерів - поряд з простотою в експлуатації і невисокою вартістю в порівнянні з мейнфреймами і МІНІ-ЕОМ користувачів привертали можливості персоналізації робочого середовища, в особливості можливість вибору найбільш підходящого цьому користувачеві програмного забезпечення. Саме в той період і почався бурхливий ріст популярності настільних СУБД, таких як dBase (РЕБУС) і, трохи пізніше, FoxBASE, Paradox, а також деяких інших, нині благополучно забутих. Треба сказати, в той час відбувалися процеси запозичення і стандартизації вдалих ідей і підходів, що особливо помітно відбилося на долі такого продукту, як dBase, чия мова програмування і принципи організації даних були запозичені багатьма іншими виробниками в своїх продуктах.
1. Настільні СУБД
1.1. Основи роботи настільних СУБД
Багато авторів класифікують СУБД на дві великі категорії: В«настільніВ» і В«серверніВ».
Настільні СУБД відрізняються тим, що використовують в модель обчислень з мережею і файловим сервером (архітектура В«Файл-серверВ»). Збільшення складності завдань, поява персональних комп'ютерів і локальних обчислювальних мереж стало передумовами появи нової архітектури В«файл-серверВ». Ця архітектура баз даних з мережевим доступом передбачає призначення одного з комп'ютерів мережі в якості виділеного сервера, на якому будуть зберігатися файли бази даних. У відповідність з запитами користувачів файли з файл-сервера передаються на робочі станції користувачів, де і здійснюється основна частина обробки даних. Центральний сервер виконує в основному тільки роль сховища файлів, не беручи участь в обробці самих даних.
Робота побудована таким чином:
База даних у вигляді набору файлів знаходиться на жорсткому диску спеціально виділеного комп'ютера (файлового сервера). Існує локальна мережа, що складається з клієнтських комп'ютерів, на кожному з яких встановлені СУБД і додаток для роботи з БД. На кожному з клієнтських комп'ютерів користувачі мають можливість запустити програму. Використовуючи надаваний додатком користувальницький інтерфейс, він ініціює звернення до БД на вибірку/оновлення інформації.
Всі звернення до БД йдуть через СУБД, яка інкапсулює усередині себе всі відомості про фізичну структуру БД, розташованої на файловому сервері. СУБД ініціює звернення до даних, знаходяться на файловому сервері, в результаті яких частина файлів БД копіюється на клієнтський комп'ютер і обробляється, що забезпечує виконання запитів користувача (здійснюються необхідні операції над даними). При необхідності (у разі зміни даних) дані відправляються назад на файловий сервер з метою оновлення БД. Результат СУБД повертає в додаток. Додаток, використовуючи користувальницький інтерфейс, відображає результат виконання запитів. В рамках архітектури В«файл-серверВ» були виконані перші версії популярних т.зв. настільних СУБД, таких як dBase і Microsoft Access.
Зазначаються такі основні недоліки даної архітектури: при одночасному зверненні безлічі користувачів до одних і тих же даних продуктивність роботи різко падає, тому необхідно дочекатися поки користувач, що працює з даними, завершить свою роботу. В іншому випадку можливе затирання виправлень, зроблених одними користувачами, змінами інших користувачів. [2, 78]
1.2. Найбільш популярні настільні СУБД
На сьогоднішній день відомо більше двох десятків форматів даних настільних СУБД, проте найбільш популярними, виходячи з числа проданих копій, слід визнати dBase, Paradox, FoxPro і Access. З з'явилися недавно СУБД слід також відзначити Microsoft Data Engine - по суті серверну СУБД, що представляє собою <Полегшену> версію Microsoft SQL Server, але призначену, тим не Проте, для використання головним чином в настільних системах і невеликих робочих групах.
СУБД
Виробник
URL
Visual dBase
dBase, Inc
.dbase2000.com/
Paradox
Corel
.corel.com/
Microsoft Access 2000
Microsoft
.microsoft.com/
Microsoft FoxPro
Microsoft
.microsoft.com/
Microsoft Visual FoxPro
Microsoft
.microsoft.com/
Microsoft Visual FoxPro
Microsoft
.microsoft.com/
Microsoft Data Engine
Microsoft
.microsoft.com/
Відомості про виробників перерахованих вище СУБД представлені в наступній таблиці:
Розглянемо кожну з цих СУБД окремо. Почнемо з dBase - СУБД, що була колись надзвичайно популярною і сьогодні як і раніше не забутою, незважаючи на те що за час свого існування вона змінила декілька господарів і в даний час доля її до кінця не визначена. [4, 35]
dBase і Visual dBase.
Перша промислова версія СУБД dBase - dBase II (Що належить тоді компанії Ashton-Tate, придбаною пізніше компанією Borland) з'явилася на початку 80-х років. Завдяки простоті у використанні, невимогливості до ресурсів комп'ютера і, що не менш важливо, грамотної маркетинговій політиці компанії-виробника цей продукт придбав чималу популярність, а з виходом наступних його версій - dBase III і dBase III Plus (1986 р.), оснащених вельми комфортною по тим часам середовищем розробки та засобами маніпуляції даними, швидко зайняв лідируючі позиції серед настільних СУБД і засобів створення використовують їх додатків.
Зберігання даних в dBase засноване на принципі <Одна таблиця - один файл> (ці файли зазвичай мають розширення *. Dbf). MEMO-поля і BLOB-поля (доступні в пізніх версіях dBase) зберігаються в окремих файлах (зазвичай з розширенням *. dbt). Індекси для таблиць також зберігаються в окремих файлах. При цьому в ранніх версіях цієї СУБД була потрібна спеціальна операція реіндексірованія для приведення індексів у відповідність з поточним станом таблиці.
Формат даних dBase є відкритим, що дозволило ряду інших виробників запозичувати його для створення dBase-подібних СУБД, частково сумісних з dBase за форматами даних. Наприклад, ...